Вперше за понад рік Україна отримала позитивний месидж з Європи. Минулого тижня Палата представників – нижня палата парламенту Нідерландів – підтримала законопроект про ратифікацію Угоди про асоціацію Україна-ЄУ. Багато українських ЗМІ поспіхом повідомили, що остаточна ратифікація нарешті відбулася. Насправді ж останнє слово ще за Сенатом, і тут можливі неприємні сюрпризи.
Ґерт Вілдерс
Отже, за схвалення законопроекту щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄУ в четвер, 23 лютого, проголосували 89 зі 150 депутатів Палати представників, 55 висловилися проти. Голосування щодо цього питання проходило за особливою процедурою: кожен із депутатів мав відповісти, чи підтримує він ратифікацію, після чого відбувся підрахунок голосів. Голосування відбулося в останній можливий день, адже в п’ятницю, 24 лютого, Палата представників парламенту Нідерландів припинила роботу на період до завершення виборів. Відновить засідання нижня палата вже в новому складі.
Це голосування, як вже зазначалося, не є кінцевим кроком ратифікації. Для завершення процедури має проголосувати верхня палата – Сенат, після чого ратифікаційні грамоти передадуть на підпис королю, і щойно тоді їх надішлють до Брюсселя. Голосування в Сенаті пройде після 15 березня, коли в країні завершаться парламентські вибори.
Що мало б надихати українців на оптимізм? Наприклад, той факт, що в Палаті представників за Угоду про асоціацію проголосували, окрім урядових Народної партії за свободу і демократію (Volkspartij voor Vrijheid en Democratie) і Партії праці (Partij van de Arbeid), також представники політичних сил, які не входять до правлячої коаліції: Демократи-66 (Democraten 66) і Зелені ліві (GroenLinks).
У Сенаті правляча коаліція має лише 21 мандат із 75. Сподіваємося, що представники «Демократів-66» і «Зелених лівих» залишаться послідовними й знову висловляться «за». Але й цих голосів сумарно забракне для ухвалення позитивного рішення.
Тож схвалення закону про ратифікацію в Сенаті може залежати від рішення кількох сенаторів від партії Християнсько-демократичний заклик (Christen-Democratisch Appèl). І це вже дає підстави для песимізму, оскільки депутати від цієї партії у нижній палаті парламенту висловилися проти асоціації.
Та все ж нідерландські експерти схиляються до того, що голосування в Сенаті буде на користь Угоди Україна-ЄУ. От які прогнози щодо голосування дає співробітник Нідерландського інституту міжнародних відносин Тім Масселінк: «Хоча правляча коаліція не має достатньо сенаторів, є інші партії, які заявили про свою підтримку угоди. Потрібно ще двох сенаторів. Є 12 християнських демократів у Сенаті, багато хто з них підтримує ЄУ і цю Угоду. Так що шанси пройти Сенат доволі високі».
Багато експертів пов’язують результати голосування в Сенаті з результатами виборів, навіть попри те, що нідерландці зараз обиратимуть лише членів Палати представників, а верхня палата залишиться без змін. Так, професор політології Амстердамського університету Марк Янсен, незважаючи на оптимістичне налаштування, все ж висловлює побоювання, що позитивне голосування може зірватися в разі занадто успішного виступу на виборах правопопулістської і євроскептичної Партії свободи Ґерта Вілдерса (Geert Wilders). «Якщо популісти отримають високу підтримку, а проєвропейські партії втратять виборців, то християнські демократи можуть подумати, що не так корисно голосувати за Угоду. Якщо ж, навпаки, популісти отримають стільки голосів, скільки очікується, а партії, які за ЄУ, покажуть кращий результат, то більш імовірно, що сенатори проголосують за угоду», – пояснив ситуацію Марк Янсен.
То що собою являє нідерландська Партія свободи і її лідер Ґерт Вілдерс? Партію було створено щойно 2006 року. На виборах 2012-го її вже підтримали 10% виборців. Наприкінці 2016 року електоральна підтримка зросла до 20-ти й вище відсотків.
Сам Вілдерс має поважний досвід у великій політиці. Але що цікаво: починав він як ліберал-демократ, вступивши 1989 року в Народну партію за свободу і демократію. Свої переконання радикально змінив 2004 року й полишив лави ліберально-демократичного табору. Згодом він заснував Партію свободи, на чолі якої й залишався весь цей час.
Європейські ЗМІ вважають Ґерта Вілдерса невиправним ісламофобом. Неодноразово в пресі цитували висловлювання політика про Коран як «джерело ісламського тероризму». «Я вигнав би пророка Магомета з країни, якби той жив у наш час», – заявив якось Вілдерс. За свої образливі висловлювання про мусульман лідер Партії свободи вже двічі поставав перед судом, однак завжди отримував виправдальний вердикт: судді не знаходили в його промовах порушень закону.
Невисокої думки Вілдерс і про об’єднану інтеграцію з її політикою мультикультуралізму. «Європа загрузла в болоті надмірної толерантності, втрачаючи через це повагу до власних християнських цінностей і національних традицій», – запевняв він.
Передвиборна програма Партії свободи є короткою, простою й зрозумілою для багатьох співвітчизників. Головний месидж: «Нідерланди повинні знову стати нашими». У програмі лише 11 пунктів. Перший із них звучить коротко і ясно: деісламізація Нідерландів. Щоби зробити це, Вілдерс закликав акцентувати увагу на всіх центрах для біженців, мечетях (які він називає «нацистськими храмами») й ісламських школах. Він пропонує не тільки заборонити Коран, який порівнює з Mein Kampf’ом Гітлера, але також превентивно садити в тюрму радикальних мусульман.
Звісно, не може не насторожувати, що така партія стала лідером суспільних симпатій у старих-добрих Нідерландах. Щоправда, є підстави й для оптимізму. Рейтинг партії поволі, але все ж знижується. Так, згідно з останніми демоскопічними дослідженнями, які провів центр Kantar Public, Партію свободи вже підтримує лише 17,5% виборців, що забезпечить їй лише 27 крісел у Палаті представників. Хоча ще в грудні партія, згідно зі соціологією, могла розраховувати на 26-27 відсотків голосів. Але навіть з нинішньою підтримкою вона залишається найпопулярнішою політичною силою.
Народна партія за свободу й демократію чинного прем’єр-міністра Марка Рютте незначно покращила свій результат і тепер може розраховувати на 15,5%, тобто на 24 місця в нижній палаті (зараз – 40 місць). Демократи-66 і Християнсько-демократичний заклик можуть взяти по 18 місць кожна. Зелені ліві претендують на 16 місць. А от підтримка урядової Партії праці впала настільки, що з чільних 35 місць їй може залишитися тільки п’ять.
Якщо тенденція збережеться впродовж наступних двох тижнів, то за Угоду можна не хвилюватися. Коли ж «свободівці» таки несподівано візьмуть кращий результат, то підстав для тривоги додасться. Адже всі ми пам’ятаємо, як на референдумі в Нідерландах 6 квітня 2016 року більшість його учасників проголосувала проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄУ. Саме цей момент і може використати Вілдерс, агітуючи сенаторів проголосувати «проти». Мовляв, уряд в Гаазі намагається організувати ратифікацію угоди всупереч волі виборців. Як любить по-популістськи стверджувати лідер Партії свободи: «Політична еліта робить, що їй заманеться, і не прислухається до звичайних людей». Саме тому українська Угода волею-неволею стала заручником електоральних преференцій нідерландців.
28.02.2017