Що треба — щоб дійсно бути «одним із нас»

В США, Канаді, Європі, Австралії і Японії громадськість вказує, що мова має вирішальне значення для національної ідентичності

 

Серед атрибутів, включених до опитування Pew Research Center, мова сприймається якнайбільш визначальним чинником національної ідентичності. Більшість респондентів в кожній з досліджуваних 14 країн вказують, що для того, щоб вважатися справжнім представником нації, дуже важливо розмовляти рідною мовою.

 

Приблизно вісім з десяти або й більше голландців, британців, угорців та німців вважають вміти розмовляти мовою їх країни дуже важливою для національної ідентичності. Канадці та італійці, як виглядає, найменше пов'язують мову та національну ідентичність, але, тим не менше, приблизно шість з десяти канадійців чи італійців вважають, що існує сильна залежність між цими поняттями.

 

 

Європейці розглядають мову як дуже необхідну складову національної ідентичності

 

Європейська Унія серед своїх 28 держав-учасників має 24 офіційні мови, а також низку інших реґіональних мов і мов меншин. Більшість — від 84% голландців до 59% італійців — у всіх десяти обстежених європейських країнах вказують, що вміти розмовляти місцевою мовою є дуже важливо.

 

Ще сильніше відчувають цей зв'язок між мовою а національною ідентичністю старші європейці та ті, чиї політичні погляди знаходяться у правому спектрі.

 

Наприклад, у Франції на те, що мова є дуже важливим компонентом справжнього француза, на правому краї політичного спектру вказують на 22% частіше, ніж на лівому. У Швеції, ця дистанція 20 відсотків, а у Великобританії — 19.

 

В деяких європейських країнах вміння говорити офіційною мовою є суттєво важливішим для людей у віці від 50 років і старше, аніж для 18—34 річних осіб. В Швеції, наприклад, ця різниця складає 23%. Менша, але все ж спостерігається деяке розщеплення  поколінь також і у Великій Британії (18 відсотків), Іспанія (17 відсотків), Греція (13 відсотків) та Нідерланди (11 відсотків)

 

В дискусіях про те, що значить бути "справжнім" представником американської, австралійської, німецької чи іншої національності, часто наголошується на важливості місця народження людини. Але всупереч такій риториці, опитування Pew Research Center показує, що люди, як правило, надають порівняно невелику вагу місцю народження особи. Тільки 13% австралійців, 21% канадців, 32% американців і пересічно 33% європейців (41% серед старшого покоління і 23% — серед молодшого) вважає, що для того, щоб вважатися справжнім представником нації, дуже важливо є народитися в цій країні.

 

Є деякі винятки: Угорщина (52%), Греція (50%) і Японія (50%), де місце народження бачить дуже важливим близько половини населення. Але в інших країнах – Німеччина (13%), Австралія (13%) і Швеції (8%) – дуже мало людей вбачають сильний зв'язок між місцем народження і національною ідентичністю.

 

Крім того, для багатьох людей дуже важливим в цьому сенсі "хто з нами" має спільне дотримання національних звичаїв і традицій. Трохи більше половини в Канаді (54%) і приблизно половина респонденті в Австралії (50%) та Європі (в середньому 48%) пов'язує прийняття місцевої культури з національною ідентичністю. Трохи менші ці цифри для американців (45%) та Японії (43%).

 

В опитуванні також питалися про взаємозв'язок між релігійною а національною ідентичністю. Розкид тут дуже сильний: важливим цей аспект вважає близько третини (32%) людей в США  (бути християнином, щоб вважатися справжнім американцем), 54% греків, але тільки 7% шведів.

 

 

Крос-національне опитування Pew Research Center було проведене  в 14 країнах серед 14514 респондентів з 4 квітня по 29 травня 2016 року.

 


Language: The cornerstone of national identity
(from What It Takes to Truly Be ‘One of Us’)
Pew Research Center, 1.02.2016
Зреферував О.Д.

 

05.02.2017