Новорічна щедровниця.

Радуй ся, радуй ся, земльо:

Син нам ся Божий народив!

В чистейкім полї плужейко ходит,

За тим плужейком святий Ілья ходит,

А сам Пан Єзус жито розсїват.

А святий Петро жито волочит,

А святий Павло волики гонит.

Свята Пречиста їсти доносит,

Їсти доносит і Бога просит:

"Уродь же, Боже, золотий колос,

Золотий колос, мідяне стебло."

Ідут женьчики, самі молодчики;

Наставили кіпочок, як на небі звіздочок,

Везут фіройки, яко хмаройки.

Йорданська щедровниця.

Рано, рано неї Йордано

В Єрусалимі на престолї

Матка Боска сина породила;

Породивши, іскупала,

Іскупавиш, повіяла —

Пелюшейки цїнюсейкі,

Повіячок сам єдвабний,

Приглавнїчок щирозлотний.

І зійшли ся всї сьвятії

Зо сьвічами і з трійцями;

Яли вони сеймувати,

Як дитятку імя дати.

Дали єму сьвятим Петром (1-й раз),

Дали єму сьвятим Павлом (2-й раз).

Матка Боска не схотїла,

Матка Боска не злюбила,

Від престола відступила

І за те їх не хвалила.

Дали єму Сином Божим (3-й раз).

Матка Боска ісхотїла,

Матка Боска ізлюбила,

До престола підступила

І за те їх похвалила.

Щедровниця 2.

Дай же му, дай же му, Боже,

Щестя й здоровя в тім дому!

Ци є, ци нема господарь вдома?

— На боїску є, жито сї віє.

(На боїску є, татарку* си віє).

* гречку.

(Записав один полонений Українець Холмщак у селї Кізнї, Гірно-потіцької громади, білгорайського повіту, від селянки Теклї Лукашової).

[Вістник Союза визволення України]