Тектоніка плит: Індія не була ізольована

 

Упродовж переміщення материків Індія, прямуючи на північ, була не настільки ізольована, як припускали. Свідченням цього є знайдені в індійському бурштині комарі, яким 54 мільйони років – вони були поширені й у Європі, й в Азії. Це доводить: упродовж дрейфу між Індією та іншими материкам відбувався інтенсивний обмін фауною, інформують учені в журналі PloS ONE.




Мокреці в індійському бурштині: цей вид був поширений у Європі та Азії. Фото: Ryszard Szadziewski/ Universität Gdansk.


 

Індійський субконтинент здійснив довгу подорож: ще 130 мільйонів років тому Індія разом з Антарктидою та Австралією була частиною Південного континенту Гондвани. Потім Індія з Мадагаскаром і Сейшельськими островами відділилася і почала переміщатися на північ. Майже 80 мільйонів років тому відокремилися й острови, натомість Індія продовжувала пересуватися в напрямку до Азії.

 

Але наскільки ізольований під час цієї подорожі на північ був Індійський континент. Згідно з поширеною теорією майже 30 мільйонів років не існувало обміну між іншими континентами – це могло б пояснити, чому на території Індії є чимало унікальних тварин і рослин. Науковці називають цю теорію моделлю «біотичної переправи» – субконтинент приніс своїх власних мешканців до Азії, як пароплав.

 

Проте є й конкурентна теорія. Вона виходить з того, що Індія впродовж тривалого дрейфу була повсякчас досяжною. Так в кінці крейдяного періоду 65 мільйонів років тому існувала острівна дуга, що поєднує Оман з частиною Пакистану та островом Драс. В добу еоцену зокрема носороги мандрували острівним ланцюгом уздовж океану Тетіс від Європи до Східної Азії.

 

З’ясувати, яка теорія правильна, допомагає нещодавня знахідка Фрауке Штебнер (Frauke Stebner) та її колег з Боннського університету. Вони виявили уламок індійського бурштину, якому 54 мільйони років, походить він з вугільних пластів поблизу індійського міста Сурат. У деяких скам’янілих уламках копалу палеонтологи знайшли крихітних комах.

 

Детальніший аналіз засвідчив, що йдеться про рештки мокреців. Ці довговусі належать до двокрилих, як і комарі, та п’ють кров, їхні нащадки поширені навіть сьогодні. Палеонтологи порівняли 38 цих бурштинових комах з рештками комарів з території Європи та Китаю. Запитання, яким вони задалися: чи йдеться про типово індійські види, чи ці мокреці були поширеними й деінде?

 

Результат був однозначним: 34 з 38 знайдених видів проживали в Азії чи Європі ще 50 мільйонів років тому. «Вік і розташування решток спростовують припущення, що ці тварини первинно походили з Гондвани, – інформують науковців. – Натомість незадовго перед виникненням бурштину, мав би відбуватися обмін фауни між Індією та Азією, а також Європою».

 

Отже, Індія не була настільки ізольована, як проголошує поширена теорія. Як саме ж відбувався обмін фауною і в який спосіб, дотепер залишається нез’ясованим. Теоретично мокреці могли добратися до Індії завдяки продовженню вже відомого острівного ланцюга. Проте також можливо, що Індія зіштовхнулася з Саудівською Аравією раніше, ніж передбачає прийнята модель.

 

 

Plattentektonik: Indien war doch nicht isoliert 

Rheinische Friedrich-Wilhelms-Universität Bonn, 13/01/2017

Зреферувала Соломія Кривенко

15.01.2017