Б. Нижанківський

 

 

На тротуарах крутих попеліє снігом

І ліхтарнї далекі жмуряться, як зорі.

З крамниць веселих пахне свіжим хлібом,

Хтось став при шибі і про хліб говорять.

 

Скриплять підошви на твердім морозі

Дзвінки при санях, як остання сповідь,

І дзвонять, дзвонять. Дівчина на розі —

Кінець терпкавий, що кінчає повість.

 

Зчорнілі мури кам'яних симетрій

Стягає вітер, як рибак у сітях.

Жебрак на сходах молиться до смерти,

Ростуть на шибах папороть і квіти.

 

[Львівські вісті]

 

6 січня 1942

 

 

06.01.1942