На тротуарах крутих попеліє снігом
І ліхтарнї далекі жмуряться, як зорі.
З крамниць веселих пахне свіжим хлібом,
Хтось став при шибі і про хліб говорять.
Скриплять підошви на твердім морозі
Дзвінки при санях, як остання сповідь,
І дзвонять, дзвонять. Дівчина на розі —
Кінець терпкавий, що кінчає повість.
Зчорнілі мури кам'яних симетрій
Стягає вітер, як рибак у сітях.
Жебрак на сходах молиться до смерти,
Ростуть на шибах папороть і квіти.
[Львівські вісті]
6 січня 1942
06.01.1942