Конкурс на голів ОДА: ляльки і ляльководи

Цього тижня Комісія з питань вищого корпусу державної служби назвала ім'я майбутнього голови Київської обласної державної адміністрації — переможцем конкурсу став молодий чиновник Олександр Горган, який наразі очолює Вишгородську районну адміністрацію. Сорокарічний уродженець Калуша замінить у «столичній» області Максима Мельничука, який попрощався з посадою після того, як в ОДА спіймали на корупції одного з його заступників.

 

Олександр Горган номінований на голову Київської ОДА через конкурс

 

Олександр Горган є четвертим з-поміж обласних намісників, кого обирають на відкритому конкурсі. «Кастинґ» на посади голів ОДА — вимога нового закону про державну службу. Згідно зі свіжими змінами, очільники місцевих адміністрацій належать до грона державних службовців категорії «А», яких мають обирати на відкритих відборах, щоб потім передати на затвердження урядові та президентові.

 

Безумовно, ця новація створює шанс на оновлення виконавчої вертикалі. Щоправда, наразі виглядає на те, що владна команда має вдосталь сили, аби «витягати» вигідних людей на високі посади, послуговуючись нібито проґресивними процедурами. Проте невдовзі навіть цей інструмент можуть скасувати: на Банковій планують забрати у новоствореної комісії право на конкурси для місцевих адміністрацій, передавши цей інструмент «кишеньковій» структурі при Адміністрації Президента.

 

Подвійне життя есдека і майданівця

 

Олександр Горган, відколи очолив Вишгородську районну адміністрацію навесні 2015 року, будує собі імідж проґресивного чиновника. В його робочому кабінеті цілодобово працює web-камера, яка транслює для громадськості всі зустрічі посадовця та щоденну бюрократичну рутину. Горган постійно публікує на своїй сторінці у Facebook розпорядок дня, аби публіка мала відання, що робить державний службовець і яким справам присвячує свій час.

 

Пан Горган був активістом Самооборони Майдану. У 2012 році брав участь у «мовному майдані», а відеозапис його полум'яної промови перед «беркутівцями» ширився соцмережами із шаленим ажіотажем.

 

Чиновник виходить на публіку не лише зі своєю роботою, а й із сімейними справами. Навесні 2016 року він разом із сином зустрічався з міністром оборони Степаном Полтораком, коли керівник МОУ нагороджував 11-річного Любомира відзнакою «За сприяння Збройним силам України». Хлопець заслужив подяку тим, що подарував для потреб війська власні грошові заощадження, які накопичував для навчання за кордоном, — $ 2,5 тис. Вчинок Любомира дістав схвальні відгуки в пресі, проте не минулося без закидів від оглядачів-нудярів: якими ж мусять бути статки батьків, щоб дитина могла назбирати таку суму?

 

Олександр Горган не з'явився в українській політиці «нізвідки», хоч би як йому самому хотілося спалити попередні мости. На початку 2000-х років він працював зі структурами, близькими до СДПУ(о). Пан Горган — який тоді мав інше прізвище: Лялька — входив до Національної ради з питань молодіжної політики при президентові України, що її очолював Віктор Медведчук. А сам працював в Українському національному комітеті молодіжних організацій. Голова цієї організації Володимир Рябіка у 2002 році балотувався до Верховної Ради у списку есдеків (4-м номером).

 

Сьогодні Горгана вважають політиком, близьким до голови парламентської депутатської групи «Воля народу» Ярослава Москаленка. Їх разом бачили на низці громадських заходів на Вишгородщині. Щоправда, команда Горгана не вбачає у такій співпраці нічого поганого: Москаленко є депутатом-мажоритарником від цього округу. Півроку тому двійка політиків стала на захист бурмистра Вишгорода Олексія Момота, звинуваченого в корупції. Олександр Горган повідомляв для громадськості, що ініціативній групі вдалося зібрати кошти для застави на користь Момота. Майже половину суми надала дружина Москаленка.

 

Голова Миколаївської ОДА Вадим Меріков втратив посаду після корупційного скандалу, героєм якого був його заступник 

 

Одна з гіпотез, висловлених оглядачами, — що команда президента завдяки кандидатурі Горгана-Ляльки намагається задобрити депутатську групу «Воля народу», яка часто підтримує президентські ініціативи у Верховній Раді.

 

«Переміг на конкурсі — занадто вже очікувано для мене — пан Горган… Про домовленість з групою "Воля народу" "поставити" на намісника Київської області людину, близьку до Москаленка, говорили багато», — прокоментувала результати конкурсу народний депутат від «Батьківщини» Альона Шкрум.

 

Ото вам X-Фактор

 

В Україні вже півроку діє новий закон про державну службу. Комісія з питань вищого корпусу державної служби почала роботу в липні, коли Кабінет Міністрів затвердив її персональний склад. Відтоді голови місцевих адміністрацій мусять проходити через сито комісії.

 

Починаючи з липня, президент України оголосив конкурси на посади 4 голів ОДА та 27 очільників РДА. У «кастинґах» до обласних адміністрацій перемагали передбачувані кандидати, близькі до вертикалі. Намісником Миколаївщини став народний депутат від БПП Олексій Савченко, а на Харківщині та Житомирщині перемогли нинішні виконувачі обов'язків голів ОДА — Юлія Світлична й Ігор Гундич.

 

Комісія з питань державної служби складається з 11 осіб. Закон написано так, щоб члени журі, делеґовані від органів влади, були в меншості. Їх є п'ятеро: голова НАЗК, керівник Аґенції з питань держслужби, по одному представникові від президента, уряду, Державної судової адміністрації. Більшість складу комісії належить представникам організацій: четверо делеґатів — репрезентанти експертних, наукових кіл та ГО, по одному делеґатові мають профспілки і роботодавці. На практиці ж голос позаурядових членів комісії не є однорідним, а декотрі з них ще й пов'язані з владними кабінетами.

 

«У роботі комісії, звичайно, є певні політичні впливи, — каже в коментарі Z менеджер групи з реформи публічної адміністрації «Реанімаційного пакету реформ» Микола Виговський. — За результатами голосувань можна простежити випадки, коли слабші кандидати, котрі є лояльними до певних політичних сил — наприклад, Адміністрації Президента — отримують вищі бали».

 

Політичні настрої можна простежити на прикладі переможного кросу Олександра Горгана. Згідно з результатами оцінювання, які оприлюднила депутатка Альона Шкрум, у фіналі конкурсу Горган дістав максимальні бали від голови Антикорупційної аґенції Наталії Корчак та представника профспілки працівників державних установ Тетяни Нікітіної. Високі оцінки також поставили керівник управління реґіональної та кадрової політики Адміністрації Президента Наталія Анненкова, заступник директора Інституту законодавства ВР Артем Янчук, професор Чернігівського національного технологічного університету Ольга Руденко.

 

Експерт Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук зазначає, що поведінка членів комісії під час вибору обласних намісників є тенденційною, водночас конкурси на посади в РДА загалом є досить якісними. «На посади голів районних адміністрацій конкурси чесні і відкриті, і туди подається більше кандидатур. Комісія працює достатньо справедливо: оцінки кандидатам виставляють згідно з рівнем знань і навичок. З головами ОДА складніше, тому що відчувається: представники влади у складі комісії координують і узгоджують свої дії. Слабший кандидат може синхронно отримати високі бали за розв'язання ситуативного завдання чи співбесіду — і це підштовхує до думки, що якісь гравці домовилися», — каже пан Тимощук у коментарі Z.

 

А ви ще й перебираєте?!

 

Поза тим експерти дуже стримано висловлюють свої зауваження до роботи комісії. Адже створення такого журі — це стрибок уперед порівняно з попередніми процедурами. До цього треба додати, що Комісія з питань вищого корпусу державної служби ще не вкоренилася як інституція, а навколо вже розгортаються спроби забрати в неї повноваження.

 

У Верховній Раді ще з квітня зареєстровано проект змін до закону про державну службу, яким запропоновано вивести з-під «кастинґу» комісії керівні посади в місцевих адміністраціях. Автор проекту Артур Герасимов (БПП) прагне передати ці повноваження іншій комісії, яка б діяла при Адміністрації Президента. Щобільше, нардеп пропонує цілком знівелювати роль Кабінету Міністрів у призначеннях місцевих чиновників. Згідно з Конституцією, голів РДА та ОДА працевлаштовує президент за поданням уряду. В баченні Герасимова Кабмін відіграє роль кур'єра, який отримуватиме з АП рішення конкурсної комісії, а потім надсилатиме його на зворотну адресу, на Банкову ж, у формі кадрового подання.

 

Пан Герасимов на момент реєстрації законопроекту був «звичайним» народним депутатом, сьогодні він — офіційний представник голови держави у ВР.

 

«Цей проект не узгоджується з Конституцією. Це узурпація президентом повноважень, котрі належать Кабінету Міністрів, — каже Віктор Тимощук із Центру політико-правових реформ. — В такій ініціативі мало здорового глузду, тому що президент має дуже багато повноважень у сфері зовнішньої політики, оборонної політики тощо. Місцеві адміністрації — це не вертикаль президента, це органи виконавчої влади, які мають бути підпорядковані вищому органові виконавчої влади, яким є Кабінет Міністрів. Тобто, по-перше, маємо справу з неконституційністю, по-друге, не бачимо раціонального підходу».

 

«Законопроект Герасимова зацементує контроль Адміністрації Президента над призначенням голів державних адміністрацій, — зазначає Микола Виговський із РПР. — Зараз комісія зазнає політичного впливу, але вона все ж таки має окремий статус і в ній забезпечується баланс інтересів. Комісія складається з представників громадськості, представників влади — просто наразі ситуативно так склалося, що більшу вагу має Адміністрація Президента. А пропоновані зміни повністю підпорядковують ці конкурси президентові».

 

 

«Окрім того, що суперечить Конституції і логіці розподілу влади, це ще закладання фундаменту для серйозної узурпації влади президентом», — погоджується Виговський. Експерт додає, що голова держави не буде спроможний проконтролювати призначення всіх кількохсот голів РДА та їхніх заступників. Отож головним визискувачем «президентських» конкурсів буде Адміністрація Президента.

 

Як зазначає Віктор Тимощук, зараз для громадських середовищ є важливим відбити атаку на закон і зберегти повноваження Комісії з питань вищого корпусу державної служби. На його думку, наразі головним недоліком конкурсів є не сумнівність певних рішень, а криза кадрового потенціалу: на відбір голів адміністрацій подається не так вже й багато претендентів, їхній професійний рівень часто не відповідає рівню посади. Залучити на державну службу ефективних підприємців або дійових громадських діячів є важко через низьку платню.

 

«Потенційно це орган, спроможний реабілітувати державну службу, забезпечити її довірою, мінімізувати політичні впливи, повернути професійність. Серед повноважень комісії — не лише проведення конкурсів на вищі посаді державної служби, а й надання згоди на переведення і звільнення вищих держслужбовців. Якщо раніше, коли змінювався уряд, ротації держслужбовців на вищих посадах сягали 75 %, то тепер політики будуть змушені звертатися в цю комісію і обґрунтовувати, чому вони хочуть звільнити того чи іншого службовця, який має бути професіоналом своєї справи, а не задовольняти політиків», — каже Тимощук.

 

На його думку, комісія, незважаючи на зауваження до роботи, себе виправдовує. «Вона свою місію виконує, тому що ця комісія — колеґіальний орган, у складі якого є представники наукового середовища, громадськості, профспілок. Тож навіть якщо ця комісія ухвалює рішення, котрі комусь здаються не до кінця справедливими, і після цього, можливо, перемагає не найдостойніший із кандидатів — то формат діяльності цієї комісії принаймні дозволяє робити цю інформацію публічною. Ми можемо обговорювати результати конкурсу і доносити цю інформацію до суспільства. Якщо цей механізм пересунеться в бюрократичну структуру АП, ніхто не буде бачити і знати, що там відбувається», — констатує експерт.

 

14.10.2016