Птахи здатні навчитися відрізняти англійські слова і безсенсовні поєднання літер. Вони впізнають навіть ті слова, яких раніше ніколи не бачили. Це доводить, що голуби розуміють рудиментарні правила словотвору, інформують науковці в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Всупереч узвичаєним переконанням голуби здатні вивчити правила орфографії
Зазвичай голубів не вважають інтелектуальними птахами. Та дарма. Хоч їхній мозок завбільшки як кінчик вказівного пальця людини, усе ж голуби здатні на дивовижне. Експерименти засвідчили, що ці птахи можуть рахувати, розуміти абстрактні правила обчислення і навчитися розрізняти тканину з раковими та доброякісними пухлинами.
Проте нещодавно Даміан Скарф (Damian Scarf) та його колеґи з Університету Отаґо (Нова Зеландія) довели: це не все, на що здатен мозок голубів. У процесі експериментів науковці вчили чотирьох голубів розрізняти англійські слова з чотирьох букв і майже 8 000 подібних беззмістовних поєднань літер. Якщо птаха вказувала на правильне слово, наприклад «done», діставала винагороду у вигляді їжі, якщо ж голуби кивали на не-слово такої самої довжини (для прикладу, «dnoe»), то не діставали нічого.
Поступово голуби навчилися впізнавати від 26 до 58 слів і відрізняти їх від не-слів. Власне, після того йшов тест: щоб перевірити, чи голуби вивчили слова напам'ять, чи ж опанували орфографічні правила, дослідники показували птахам нові слова і набори літер.
З'ясувалося: хоч продемонстрованих слів і не-слів птахи раніше ніколи не бачили, та на диво часто обирали правильні лексеми. Поєднання букв птахи правильно групували у дві категорії частіше, ніж варто було б чекати від випадкового вибору.
«Щонайменше це дає підстави припустити: голуби здобули певне статистичне уявлення про те, як справжні слова відрізняються від несправжніх», — розповідають Скарф з колеґами.
Детальний аналіз виявив, що птаха, ймовірно, вивчала і застосовувала два правила: одне полягало в тому, що певні попарні поєднання букв у справжніх англійських словах з'являються частіше, ніж в несправжніх. Наприклад слово «DONE» охоплює три такі біграми: «DO», «ON» і «NE».
З іншого боку, експерименти засвідчили: навчаючись читати, голуби допускаються подібних до людських помилок, адже чим більше не-слово нагадує слово, то більша ймовірність, що його вважатимуть справжньою лексемою. Подібність визначали за допомогою так званої дистанції Левенштайна, що вираховує, скільки букв треба замінити, забрати чи додати, щоб з певного набору літер дістати справжнє слово або з одного слова зробити інше.
На думку дослідників, таке «читання» голубів засвідчує здатність птахів не лише навчатися й упізнавати візуальні схеми, а й охоплювати певні базові концепти. Чистим запам'ятовуванням не-слів не вдасться пояснити отриманих результатів, бо діапазон майже 8 000 слів — завеликий для такого дослідження, пояснюють Скарф з колеґами.
«Ця наднормова когнітивна здатність голубів доводить, що засвоювати орфографічні правила — це перевага не лише приматів чи тільки людини», — каже співавтор дослідження Онур Ґюнтюркюн (Onur Güntürkün) з Рурського Університету в Бохумі.
Голуби не мають високорозвиненого головного мозку і тієї ділянки, що в людей відповідає за розпізнавання слів. Але це не заважає птахам демонструвати гарні результати навчання. «Наші висновки засвідчують, що в птахів і ссавців протягом 300 мільйонів років паралельної еволюції сформувалися дуже подібні когнітивні вміння, незалежно від мозкової структури», — підсумовує Ґюнтюркюн.
Tauben können «lesen»
Scinexx.de, 20.09.2016
Зреферувала Соломія Кривенко