Українське тіловиховання

Львів, 10 вересня.

Український спортовий рух має за собою світлий і довгий шлях. Ще далеко до світової війни повстали в Галичині перші тіловиховні організації, що дали українському народові кадри відданої і повної самопосвяти молоді, яка згодом у завірюсі 1914—1918 років не пожаліла ні життя, ні здоров'я. Основоположником українського спортового руху був професор академічної гімназії Іван Боберський, який у 1906 р. заложив перший спортовий гурток. В 1909 р. повстала в Перемишлі "Сянова Чайка", у Львові українська молодь польських шкіл оснувала спортовий гурток "Дніпро". В Тернополі повстало т-во "Поділля" (основник професор Сидорак) і в 1910 р. в Перемишлі "Скала". Ці товариства відбували між собою перші спортові змагання. Рік пізніше студенти високих шкіл у Львові оснували С. Т. "Україна". Це товариство уладило того ж самого року і Запорізькі Ігрища, що були своєрідною українською Олімпіядою. Запорізькі Ігрища відбувалися кожного року аж до вибуху світової війни. Тоді українські спортовці замінили спортовий виряд на військовий і пішли в перших рядах на поле бою.

Крім згаданих, наскрізь спортових товариств існувала ще від 1894 р. українська Сокільська організація та рівнобіжно з нею від 1900 р. "Січ", що її створив д-р К. Трильовський. Ці обі організації мають великі заслуги у розвитку поширенні тіловиховних ідей серед українського громадянства.

Світова війна послабила наше тіловиховне життя, одначе після війни знову стихійно починається відбудова й розвиток українських спортових клітин та Сокільської організації, не зважаючи на несприятливі умовини в колишній польській державі. В 1923 році відновлюються Запорізькі Ігрища, спортове життя кристалізується, знайшовши свій організаційний вияв в Українському Спортовому Союзі, заснованому в 1924 р. Праця УСС набирає щораз більшого розмаху, охоплюючи цілість українського спортового життя. У краю збільшується мережа спортових товариств, і їх засяг доходить навіть у найдальші села. Творяться округи, підокруги, відбуваються змагання, але в найкращому розмасі діяльности приходить ліквідація УСС польською державною владою, яка намагалася параліжувати на всіх ділянках прояви нашого життя. Залишилися тільки деякі спортові товариства без проводу.

Прихід большевиків доконав до решти український національний тіловиховний рух. Совєтське тіловиховання могло бути і по формі, і по змісту тільки інтернаціональне. Український спорт мусів теж перейти свої гекатомби, і багато наших спортовців загинуло в казематах НКВД. Большевики зруйнували всі організаційні форми наших тіловиховних установ, перебудувавши їх на свій лад, понасаджувавши по всяких Динамах, Спартаках своїх довірених "воєнруків" та інших "політруків".

Із приходом німецьких військ український тіловиховний рух швидко відроджується. Відновлюються давні товариства, творяться нові. Український тіловиховний рух стає на нових шляхах, спираючись на найкращих зразках Нової Німеччини. Тіловиховання зв'язане тісно з усіма проявами громадського життя, творить тепер одну нерозривну цілість. Українське громадянство дорожить вихованням своєї молоді, пам'ятаючи, що тільки здорові на тілі й душі одиниці стають повновартними громадянами національної спільноти.

Перед Українським Спортовим Союзом, як перед найвищою магістратурою українського спорту, великі завдання. Ці завдання він повинен виконати. Цього вимагає повага часу, цього вимагає українське громадянство. Обставини до праці, як ніколи досі пригожі, бо крім власної праці і зусиль можна рахувати на прихильність німецької влади. Адже ніде не поставлено тіловиховання на такому високому рівні, як у націонал-соціялістичній Німеччині. Ніде спортовці не виявили стільки фізичної тугости й моральної сили, як німецькі спортовці-вояки.

Такі прикмети душі й тіла повинні виявляти українські спортовці, такі прикмети повинен перещепити на здоровий і плодючий український грунт Український Спортовий Союз. Старе сокільське гасло "В здоровому тілі — здорова душа" мусить зреалізуватися в повному своєму змісті і значенню.

[Львівські вісті]