Колишні офіцери ВПС США вперше оприлюднили деталі того, як вона вивела з ладу американські розвідувальні радари, що було сприйнято як дії СРСР перед ракетним нападом.
Буря на Сонці, яка вивела з ладу радари та радіокомунікаційні пристрої на піку Холодної війни, могла б призвести до військового конфлікту США та СРСР, якби американські науковці в цей час не моніторили сонячну активність. Офіцери ВПС США у відставці, які тоді брали участь в аналізі сонячної активності, вперше публічно описали ті події у статті, прийнятій до публікації в журналі Space Weather, що його видає Американський геофізичний союз.
23 травня 1967 р., в розпал Холодної війни, ВПС США вже готували літаки до війни, вважаючи, що Радянський Союз вивів з ладу розвідувальні радари на Північному та Південному полюсі. Саме вчасно прийшла інформація про те, що на Сонці вирує буря, яка цілком здатна розладнати роботу таких радарних систем. Літаки залишилися на базі, що, можливо, вберегло людство від обміну ядерними атаками між США та СРСР. Ракети були націлені не тільки на території цих держава, а й на їхні бази по цілому світу, кілька таких об'єктів було і в Галичині.
Це — класичний приклад того, як геофізичні дослідження і космічне дослідження важливі для американської національної безпеки, сказала Делорес Кніпп, космічний фізик Висотної обсерваторії Національного центру атмосферних досліджень в Колорадо.
Американські війська почали контролювати сонячну активність і космічну погоду — збурення в магнітному полі Землі і верхній атмосфері — наприкінці 1950-х. У 1960-х нове відгалуження Служби атмосферної погоди (Air Weather Service — AWS) ВПС США зазвичай моніторило спалахи на Сонці — короткі інтенсивні виверження випромінювання від атмосфери Сонця. Сонячні спалахи часто призводять до електромагнітних збурень на Землі, відомих як геомагнітні бурі, які можуть пошкодити лінії живлення і радіозв'язок.
AWS використовував мережу спостережень на різних базах США, рапорти надсилались сонячним синоптикам при Північноамериканській аерокосмічній команді захисту (North American Aerospace Defense Command — NORAD). 18 травня 1967 в одній з областей Сонця з'явилася незвично велика група сонячних плям з інтенсивними магнітними полями. Обсерваторії в Нью-Мексико і Колорадо бачили спалах неозброєним оком, сонячна радіообсерваторія в Массачусетсі повідомляла, що сонце випромінювало радіохвилі безпрецедентного рівня.
Пік 36–48-годинної геомагнітної бурі, як передбачалося згідно з бюлетенем від Центру сонячного прогнозування NORAD в Колорадо-Спрінгс, припав на 23 травня.
Через цей сонячний феномен 23 травня радари на всіх трьох базах системи раннього протиракетного попередження (Ballistic Missile Early Warning System — BMEWS) у північній частині Північної півкулі були виведені з ладу. Виглядало так, що ці радари, розроблені, щоб виявити прилітання радянських ракет, глушать. Будь-яка атака на ці станції — включаючи заглушення їх радарних можливостей — вважалася воєнними діями.
Того дня чергував нині відставний полковник Арнольд Л. Снайдер, сонячний синоптик в Центрі сонячного прогнозування NORAD. Саме він вловив кореляцію між рівнем заглушеності радарів і сонячною радіоактивністю. Хвилеве зменшення цієї активності збігалося з активацією радарних можливостей. Ці факти наводили на думку, що радари '"глушаться" сонцем, а не Радянським Союзом.
Тоді, в 1960-х роках, у повітрі постійно перебував черговий літак ВПС США з ядерною зброєю на борту. Не знаючи про сонячні бурі і бувши впевненими, що радари BMEWS заблокувала Росія, командування підняло рівень готовності до стану "готовий до запуску".
"Це — серйозна ситуація, — каже Кніпп. — І тут раптом історія різко розвертається: жахливо зла тенденція стає зразково правильною".
Інформація від Центру сонячного прогнозування NORAD надійшла дуже вчасно, командування Військово-повітряних сил не запустило додаткові літаки, що могло спровокувати відповідні дії СРСС і розгортання за спіраллю ядерної зброї. Виглядає, що інформація про сонячну бурю була доведена до найвищого керівництва, включно з президентом Джонсоном.
Геомагнітна буря, що почалась приблизно через 40 годин після сонячного спалаху, продовжувала як тільки можна руйнувати американський радіозв'язок майже тиждень. Про її масштаби можна судити з того, що північне сяйво, помітне в нормальних умовах в межах полярного кола, було видно аж до Нью-Мексико.
Сонячна буря, що могла призвести до ядерної катастрофи, у висліді привела до того, що армія усвідомила необхідність визнати космічну погоду яко військовий фактор і будувати потужнішу систему її прогнозування.
Як зазначив Морріс Коен, науковець (електро- і радіоінженерія) з Технологічного інституту Джорджії в Атланті, "багато разів, як чудом вдається уникнути катастрофи, всі кажуть, що ми мусимо щось зробити, щоб таке не повторилось", — і нічого не робимо. Але в цьому випадку інакше, було зроблено достатньо і якраз вчасно, щоб запобігти жахливим наслідкам".
08.09.2016