Психопати і кандидати у президенти

Клаудія Валліс

Аналіз Scientific American MIND показує рейтинґ деяких цьогорічних кандидатів за стандартною оцінкою психопатичних рис — і їхній результат щонайменше цікавий

Кевін Даттон

Вибори 2016 обернулися нагодою справжньої польової роботи для кабінетних психологів — як і для деяких фахівців. Головно це сталося завдяки неортодоксальній кандидатурі Дональда Дж. Трампа. Практично з моменту початку його кампанії медії затеґували Трампа як нарциса чи навіть як хрестоматійний випадок «нарцистичного розладу особистості». Інші, разом з Тоні Шварцом, співавтором (чи фактично автором) Трампового бестселера The Art of the Deal [«Мистецтво угоди»], описали швидкоплинне перемикання уваги Трампа і його неспокійну метушливість («як дитина в садочку, що не може всидіти, не рухаючись») в термінах, що суґерують синдром дефіциту уваги і гіперактивності (ADHD). А на початку серпня Девід Брукс, консервативний оглядач «Нью-Йорк Таймс», оголосив, що Трамп з його «випаданням із психологічної зв'язності», зі своїми безладними мовними патернами, що свідчать про «політ ідей», виглядає як в манії.

Гілларі Клінтон не схильна до явного самовихваляння чи спалахів обурення, але критики постійно квестіонували її дивовижне нехтування правилами Держдепартаменту щодо email-безпеки. Найбільші критики окреслюють її як «патологічного брехуна».

Чи є підстави для таких ярликів? Якби психіатри могли безпосередньо досліджувати психічне здоров'я кандидатів, то котрий із цих діагнозів був би підтверджений?

І що з іншим ярликом — тим, який, коли вже на те пішлося, звучить ще страшніше? До якої міри теперішні кандидати на президента нагадують психопатів?

Це питання психолог Оксфордського університету Кевін Даттон досліджує у свіжому випуску (вересень/жовтень) Scientific American Mind. Даттон, автор серед іншого й книжки Wisdom of Psychopaths [«Мудрість психопатів»], показує, що головні політики зазвичай мають ті вісім рис, які в психологічній літературі визначають психопатію. І деякі з них доволі корисні.

У своїй статті для Scientific American Mind Даттон порівняв Трампа, Клінтон і переможених претендентів Теда Круза й Берні Сандерса з 16 історичним лідерами з точки зору набраних ними балів в короткій модифікованій формі тесту на психопатичність особистості (PPI-R) — стандартизованої оцінки психопатичних рис. Форму заповнили від імені кандидатів досвідчені політичні репортери, а для історичних осіб — біографи чи інші науковці.

Наведена нижче таблиця показує бали кожного суб'єкта за вісьмома складовими рисами психопатії. Перші три риси — соціальний вплив (SI — social influence), безстрашність (F — fearlessness) і стресостійкість (STI — stress immunity), разом відомі як «безстрашні риси домінування» (Fearless Dominance traits) — мають тенденцію бути сильніше вираженими в успішних лідерах. Наступні чотири риси, разом означувані як «еґоїстична імпульсивність» (Self-Centered Impulsivity), можуть бути більш проблематичними: Макіавеллів еґоцентризм (ME— Machiavellian Egocentricity), бунтівний нонконформізм (RN— Rebellious Nonconformity), екстерналізація провини (BE — Blame Externalization) і безпечна безплановість (CN — Carefree Nonplanfulness). Восьма риса — безсердечність (C — Coldheartedness), яка може бути корисною у прийнятті важких рішень, таких як висилання молоді країни на війну, але небезпечна, коли її забагато.

Хоч нема якоїсь суми балів, що офіційно робить когось психопатом, все ж вона дозволяє побачити верхніх за балами 20 відсотків від усіх, що були оцінені за PPI-R. Ті, що є в цьому верхньому квінтелі, виділені в таблиці маркером (для жінок трохи нижче, ніж для чоловіків).

Вердикт щодо кандидатів: Трамп, Клінтон і Круз — всі у верхньому квінтелі за еґоїстичною імпульсивністю і безсердечністю. А Трамп опинився у верхніх 20 відсотках психопатичних рис в цілому із сумою балів, що поміщає його між Іді Аміном й Адольфом Гітлером.

Більше прочитати про аналіз Кевіна Даттона і побачити бали психопатичності всіх 42 президентів США разом з Бараком Обамою можна в поточному випуску (вересень/жовтень) Scientific American Mind.

А ось ця згадувана таблиця, яка показує, як деякі з цьогорічних кандидатів виглядають на фоні історичних лідерів.