Професор Дезидерій Шимкевич

Видатні працівники науки і культури Львівської області

Це був пам'ятний у Львові 1936 рік, рік кривавого квітня, робітничих демонстрацій, вуличних боїв, геройства українського, польського і єврейського пролетаріату, рік розбещеності шляхетського уряду в Польщі. В тому році відбувся у Львові "Конгрес культури". Участь у ньому взяли віддані робітничій і селянській справі передові працівники науки, мистецтва. Він проходив В дуже підвищеній атмосфері, з лозунгами боротьби проти варварства, поліцейського терору і репресії. Серед небагатьох професорів вищих шкіл, учасників конгресу, був також видатний львівський учений, професор Дезидерій Шимкевич.

Не випадкова була участь в конгресі професора Шимкевича, який свою душу віддав науці, а серце справедливості. Щирий демократизм щодо суспільних справ, прагнення до творчої науки характерні у всьому житті професора. І хоч він був науковим авторитетом і найвидатнішим ботаніком в колишній Польщі, його знав увесь науковий світ, протягом довгих років Шимкевич працював лише так званим звичайним професором загальної ботаніки і фізіології рослин у колишній Львівській політехніці. Він не тільки гідно репрезентував наукові традиції своїх попередників — професорів Годлевського, Раціборського і Кшемшевського, але також сам дав науці багато цінних здобутків.

Професор Шимкевич надзвичайно скромна людина, створив довкола себе дружну атмосферу для праці. Роботи професора Шимкевича зв'язують теорію з практикою, вони є підставою багатьох наукових досягнень, які дають можливість реалізувати сміливі плани нашого соціалістичного будівництва.

Спокійно, скромно говорить про себе професор Шимкевич:

— Я народився в Литві, виріс над Волгою, вчився у Варшаві й Парижі, побував і вивчав Урал, Арктику, побережжя Середземного моря. Це, мабуть, було причиною того, що я найбільш цікавився не самим мікроскопним питанням, як це звичайно буває у біологів, але мікроскопними питаннями великих просторів. Я вивчав спершу технічні науки, фізику, хімію, математику. На цьому я грунтував свої ботанічні знання. Вже 25 років веду наукові досліди і завжди стою на грунті еволюційної теорії. Мій метод пізнавання природи — дивитись на всі її явища, як на вічно рухомі, вічно мінливі, на розвиток природи, як на наслідок взаємодій сил у природі. По цій дорозі ішли мої праці в ділянці екології рослин, тобто науки, що досліджує взаємини між живим рослинним організмом і його натуральним середовищем.

Як відомо, рільництво і лісоводство використовують флору в її природному оточенні. І тому роботи професора Шимкевича будуть ще більш корисними для нашого радянського господарства.

В 1928—1933 рр. професор Шимкевич працює над питанням меліорації Полісся. Він досліджував, як осушення боліт вплине на натуральну рослинність, які створить можливості для вирощування рослинних культур та чи не наступить небезпека пересушення грунтів і т. ін. Радянська влада, яка накреслила широкий план перетворення поліських боліт в родючі поля, без сумніву, скористується цінними дослідами видатного вченого.

Професор Шимкевич вже п'ять років займається дослідною годівлею "бергенії", рослини з Алтая. Бергенія має біля 20 проц. гарбника, сирівця, недостача якого дуже відчувається в Середній і Західній Європі. Його закуповували і спроваджували з Аргентіни. Місцевий сирівець — дубова кора має в собі лише 5 проц. гарбника. Акліматизація і розмноження бергенії створить базу нового сирівця.

Дослідною плантацією бергенії в с. Суховоля поблизу Львова зацікавилися радянські вчені, нею піклується також шкіряна промисловість. Минулого року побував тут академік Вавілов, директор Всесоюзного рослинознавчого інституту (ВІР) та представник українського дослідного інституту шкіряної промисловості.

Професор Шимкевич є також видатним кліматологом. Кліматологія тісно зв'язана з ботанікою і з питанням обробітку землі. Його праці з цієї ділянки широко відомі в Радянському Союзі. Довголітні досліди над вільготністю клімату Радянського Союзу і Америки, надруковані в 1923—1925 рр., дали можливість акліматизувати американські рослини на території Радянського Союзу. Професор Шимкевич вже дослідив клімат Тарнопольської і Вільнюської областей та працює над питанням мінімальних температур. Дуже часто приморозки мають чималий вплив на вегетацію рослин, також коливання температури впливає на посіви і збирання зернових культур і на можливості акліматизації нових. Тим часом уже досліджено, що температура нижче пуля буває на наших землях ще в травні і вже у вересні.

Бергенія цвіте в квітні і через те дуже часто гине. Професор Шимкевич дослідив, що вирощувана в тіні бергенія не боїться заморозків і розвивається в нас так, як і в своїй батьківщині.

До цього часу вчений надрукував уже чимало наукових робіт, з яких найпопулярніший підручник ботаніки для вищих шкіл. Завершенням його довголітніх дослідів буде надрукування своєї капітальної роботи — огляду флори всього світу.

Професор Шимкевич, завідуючий кафедрою ботаніки Львівського політехнічного інституту, вже довгі роки працює як дослідник, викладач і вихователь. Не з меншою наполегливістю він поборював також шляхетську реакцію, шовінізм і політичну розбещеність, які мали місце в колишніх вищих школах. Його розмах, як дослідника, його ставлення до наукових і суспільних питань висувають його в ряди найвидатніших учених-інтернаціоналістів.

"Про мої наукові зв'язки хай говорить описок моїх кореспондентів". Тут професор Шимкевич показує папки: Європа, Азія, Америка, Австралія. В них сотні карточок, заповнених дрібним почерком професора. Серед них насамперед: президент Академії наук СРСР Комаров, професори Максімов, Сухачов, Альохін, Прянішніков...

Ідея творчої людини, яка перетворює неродючі землі в квітучі сади і віддає свої сили та знання на служіння прогресові, — це остаточна мета роботи видатного вченого.

Переклав з польської К. Пелехатий.

[Вільна Україна]