Іван Франко через цїлий послїдний рік нездужав безнастанно, майже весь час перележав в ліжку, підносячи ся з него лиш дуже рідко. Від осени 1915 р. до половини марта 1916 проживав Покійний в Стрілецькім Захисті при вул. Петра Скарги ч. 2 у Львові, де разом з своїм братаничем Василем, сїльським 15-лїтним парубчаком, занимав одну комнату на І. поверсї. Ним занимали ся там стрілець медик п. Щуровський, що мав Покійного в постійній своїй опіцї, лїкар захисту д-р Овчарський і п. Ірина Домбчевська, яка завідує Захистом. Постійним, майже щоденним гостем Покійного Франка був його куратор і приятель з молодих лїт п. Карло Бандрівський. В лютім недуга, зглядно знесиленє поступили так далеко, що заходила кождої хвилї можливість катастрофи. Покійний, предвиджуючи се, а хотячи упорядкувати свої відносини, запросив до себе адвоката д-ра Барана, з яким в присутности п. Бандрівського обговорив свої маєткові і родинні відносини. Вкінци вдало ся д-рови Баранови намовити Покійного до спорядженя письменного завіщаня, на що призначено день 9. марта 1916.
Як свідків упрошено знакомого і приятеля Франка д-ра Кобринського, як лїкаря знатока з огляду на недугу Франка і судову курателю, і старшого судового радника п. Льва Шеховича. Перед спорядженєм завіщаня д-р Кобринський говорив довше з Покійним Франком, стараючи ся розслїдити Його умовий стан, а доперва опісля Франко розпорядив своїм майном. Кромі свідків завіщаня були присутні Карло Бандрівський і братанич Франка Василь. Завіщанє списано між годиною 5 і 6 вечером дня 9. марта 1916. На дворі була слота, мрака і дуже непривітно, що дуже відємно впливало на здоровлє Івана Франка. Завіщанє зложено дня 10. марта 1916 в нотаря п. Онишкевича у Львові, звідки дня 3. червня підняли його д-р Баран і п. Бандрівський та зложили в повітовім судї, секції І. у Львові, де того самого дня наступило судове оголошенє завіщаня.
Сама грамота завіщаня звучить так:
Судова записка: Ogłoszono dnia 3. czerwca 1616. С. k. Sąd powiatowy, S. J., O. IV, Ad А IV 642/16/1. Lwów dnia 3. czerwca 1916.
Завіщанє.
На случай моєї смерти розпоряджаю моїм майном в слїдуючий спосіб:
I. Спадкоємцями мого недвижимого і движимого майна і моїх прав авторських установляю обох моїх синів Тараса і Петра та мою доньку Анну, всїх троє в рівних частях; моїй жінцї Ользї призначую належне їй законом доживітє. Самозрозуміло, що мої спадкоємці обовязані є вирівнати грошеві зобовязаня.
II. Опікуном моїх малолїтних дїтий Петра І і Анни установляю п. Карла Бандрівського, радника скарбового у Львові, і його прошу о упорядкованє моїх справ, передовсїм справ, які дотичать моїх авторських прав.
III. Мої спадкоємці є обовязані до слідуючих запис в (легатів), западаючих сейчас по моїй смерти, а то: запис:
1) в хосен Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові цілої моєї бібліотеки, зложеної з оправлених і неоправлених книжок, з рукописів і ріжних авторів і документів, з моєї і чужої переписки і з всякого рода записок; з окрема всї мої власні рукописи мають мої спадкоємці передати Науковому Товариству імени Шевченка у Львові на його невідкличну власність, подібно як мою бібліотеку зі згаданими висше її приналежностями; запис:
2) в хосен мого брата Захара Франка з Нагуєвич моєї вірительности в сумі 4000 кор. (чотири тисячі корон), заінтабульованої на реальности мого брата Онофра Франка і його жінки Юлїї в громадї кат. Підгірки, суд. пов. Калуш, той послїдний запис з тим услівєм і на той случай, коли би прийшло до продажі господарства, полишеного моїм покійним братом Онофром в Підгірках, суд пов. Калуш, з окрема до продажі тих вірительностий, на котрих заінтабуловано мою повисшу вірительність.
Львів, дня 9. марта 1916 року.
Д-р Іван Франко вр. Д-р В. Кобринський вр. як свідок і лїкар знаток. Лев Шехович вр. як свідок. Д-р Стефан Баран вр. як свідок і писар завіщаня.
На конець подаємо відпис протоколу з судового оголошеня завіщаня Івана Франка.
Ч. справи А. IV. 642/16/1.
Віддїл IV. дня червня 1916.
Ц. к. Суд повітовий, Секція І. у Львові.
Оголошенє послїдного розпорядженя, помершого дня 29. мая 1916 д-ра Івана Франка.
Присутні:
Свідки: Карло Бандрівський, ем. радник скарбовий, зам. у Львові, улиця Крашевського ч. 23, д-р Степан Баран, адвокат у Львові, ринок 10.
Одно розпорядженє послїдної волї письменне з дати Львів, 9. марта 1916 року.
Предкладає його д-р Степан Баран.
Написане через д-рa Степана Барана яко свідка завіщаня і писаря, а підписане власноручно тестатором д-ром Іваном Франком і свідками д-ром Володимиром Кобринським як свідком і лїкарем-знатоком Львом Шеховичем, як свідком завіщаня.
Завіщанє предложено в станї отвертім, неушкоджене і з боку формального без замітів.
Послїдне розпорядженє відчитано в присутности висше наведених свідків.
Підписи: Д-р Степан Баран вр. Карло Бандрівський вр. Misky mp. Ріпецький вр.
З судових орґанів фіґурували при оголошеню завіщаня радник Суду краєвого п. Міский і судовий авскультант п. Теодозій Ріпецький.
Переведенє спадкового переводу поручив ц. к. Суд повітовий Секція І. у Львові ц. к. нотареви п. Матковському у Львові.
[Дїло]
06.06.1916