Прірва

Більшість закордонних музикантів, які дають майстер-класи чи лекції в Україні, неодноразово наголошують: запропонуйте Європі щось нове! Вони втомилися від старої музики, публіка завжди вимагає або чогось раніше нечутого, або ж добре відоме в «новій незвичній обгортці».

Антоній Баришевський, фортепіанний речиталь якого відбувся 1 червня у рамках Міжнародного фестивалю «Віртуози», запропонував Європі нову незнану музику. А саме, творчість Галини Уствольської – російської композиторки, яка більшість творчого життя «писала в шухляду», а твори майже не виконувалися. Її шість фортепіанних сонат Антоній Баришевський видав на CD за кордоном, три з яких виконав на концерті у Львові, ще й у першому відділі.

Чи готова була публіка почути авангардну атональну музику, якщо вона прийшла послухати насамперед «Картинки з виставки» М.Мусоргського та прелюдії О.Скрябіна у виконанні піаніста? Відповідь очевидна – приправлена гострими (хоч і приглушеними) коментарями з усіх куточків залу під час виконання раніше нечутих Сонат.

Взагалі, який репертуар цікавить львівську публіку, слухачів ХХХV Міжнародного фестивалю класичної музики «Віртуози»? З першого погляду на програмку фестивалю стає зрозуміло, що найбільш затребуваними в наш час залишаються Гайдн, Моцарт, Бетховен, Шуберт і ще розважальні програми – музика Голівуду чи у ритмах танго. У цьому, поки що, і полягає найбільша прірва між українським і західноєвропейським слухачем: ми не хочемо сприймати нічого нового.