Події, що відбуваються довкола нас, нагадують музичну п'єсу, яку написаі тяжко контужений композитор, заживши якогось енергетичного напою. Передбачити, яким буде наступний такт, неможливо.
Надія тижня
Позитивні несподіванки набувають особливого колориту, коли ти такого сюрпризу довго чекаєш. З поверненням Надії Савченко на батьківщину сталося саме так — ввечері в стонадцятий раз пережовується інформація про звільнення заручниці, а наступного ранку в стилі циркового конферансьє повідомляється: «Але-оп. Президентський літак вирушив до Ростова-на-Дону».
Перебравши всі можливі і неможливі варіанти причин, які спонукали до такого розвороту подій, експертне середовище почало міркувати над питанням «Що далі?». Сама Савченко вже в аеропорту дала брифінґ з елементами екзальтації, а через добу провела цілком виважену прес-конференцію.
Тепер народний депутат від фракції партії «Батьківщина» Надія Савченко працюватиме у Верховній Раді і Парламентській асамблеї Ради Європи. Це поки що єдине твердження, з яким ніхто не сперечається. Чи стане вона Жанною Д'Арк (згорить на вогнищі задля високої мети, зраджена колишніми соратниками), Наполеоном (збере однодумців і розжене парламент) чи Парасюком (без коментарів) — буде зрозуміло десь восени.
Річниця тижня
Давно відомо, що Україна — колиска буддизму, а український дзен — всесвітній еталон «споглядання». Президент Петро Порошенко, який відзначив два роки перебування в цій іпостасі, — яскрава ілюстрація цього твердження. Він сидить на березі річки і чекає, коли її хвилі пронесуть повз нього трупи ворогів.
Головним досягненням Порошенка за вісімсот з хвостиком днів стало те, що він втримався на посаді. Крім того, Петро Олексійович зумів не повторити долю Скоропадського, тобто не еміґрував з Києва до Берліна чи до якоїсь іншої столиці цивілізованої країни.
Святкування супроводжувалося казусом, бо в той день оголосили траур на честь 90-річчя смерті Симона Петлюри. Робити якісь історичні аналогії справа невдячна, але вийшло трохи недолуго.
Увертюра в президентській кар'єрі Порошенка вийшла затягнутою, і тепер вже треба чекати повноцінного розвитку головної теми. Він не скаже, як в 1999 році Кучма: «Ви побачите нового президента»; але важливіше, аби Петро Олексійович взагалі менше говорив, бо невиконаних обіцянок чинний лідер держави озвучив стільки, що в посполитих можуть закрастися сумніви щодо можливості дх'яни верховного головнокомандувача.
Плани тижня
Двісті сторінок формату А4 можуть мати назву «План пріоритетних кроків уряду України на 2016 рік». «Можливо, вперше уряд створив документ, який є результатом, в тому числі, і громадського обговорення та консультації з експертним середовищем. Ми провели багато зустрічей», — зазначив прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час презентації документа.
Основні наміри Кабміну традиційні — здійснення податкової реформи, яка спростить адміністрування податку на додану вартість, єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб, спрощення митних процедур для аграрного експорту, лібералізація валютного реґулювання і забезпечення захисту авторських прав.
Укотре Кабінет Гройсмана заговорив про приватизацію Одеського припортового заводу та енергогенеруючої компанії «Центренерго».
З виконання планів обіцяють звітуватися реґулярно, і перший рапорт станеться вже в липні. Економіка загалом є нудною наукою, але у нашому випадку можна чекати будь-яких несподіваних імпровізацій.
Банкрутства тижня
Банківській системі не вірять, але це не найстрашніше. Жахи почнуться, коли фінансистів почнуть відловлювати в несподіваних місцях (наприклад, в терміналах міжнародних аеропортів) і робити з ними непристойні речі. Шанс, що ситуація дійде до такого, є.
Стимулювати розвиток подій може історія з банком «Михайлівським», який ще за день перед тим, як його визнали неплатоспроможним, закликав відкривати у себе депозитні рахунки.
Зараз Фонд ґарантування вкладів розслідує махінації «Михайлівського» щодо майже 700 млн гривень і готує заяву про скоєння кримінального злочину керівним складом та посадовими особами банку «Михайлівський».
Якщо суд Лінча таки з'явиться на наших теренах, то банкіри мають всі шанси стати його першими клієнтами. І тільки дивом можна пояснити те, що у когось з громадян залишається бажання нести свої гроші в національні фінансові установи.
30.05.2016