Дня 30. березня ц. р. відбувся у Люблині зїзд українських правників із люблінської области. Висліди й успіхи цього зїзду требa в першій мірі завдячити підготовній та орґанізаційній праці Правничої Секції при УДК в Люблині, що доложила всіх зусиль, щоб зїзд дав якнайкращі висліди.
В год. 10-ій передполуднем зібрались у великій салі окружного суду в Люблині 28 членів люблінської Правничої Секції, 27 делєґатів усіх майже Секцій і Делєґатур із цілої области від Білої аж по Белз та коло 15 запрошених українських і німецьких гостей. Між іншими прибули такі представники влади: д-р Кіпке, керманич внутрішніх справ, як заступник шефа дистрикту, д-р Гоєр, керманич відділу юстиції, д-р Келіґ, шеф прокуратури, п. Кіль та д-р Бірмайстер — оба заступники шефа відділу юстиції, радн. д-р Бавзенгарт, представник міської управи і гості з Кракова: през. д-р В. Загайкевич, м-р Богун Мирон, заступник Провідника УЦК — діловий керманич ред. В. Глібовицький і м-р Михайло Хомяк, начальний редактор "Кр. Вістей".
Наради відкрив голова Правн. Секції при УДК в Люблині през. В. Палидвір, привітавши представників влади та гостей з Кракова. З черги в коротких словах накреслив завдання українських правників при розбудові судівництва, прокуратури, адвокатури, нотаріяту й адміністрації в Ґен. Ґубернаторстві та покликав до президії зїзду: д-ра Степана Барана, д-ра Романа Перфецького й м-ра Антона Павлюка та на секретарів д-ра Богдана Карпевича й м-ра Ярослава Кальбу. Опісля д-р В. Загайкевич привітав зїзд від Головної Правничої Секції в Кракові і в німецькій мові зясував завдання правників при новій перебудові світа, які мають утривалити його та шляхом правних норм перевести новий лад у життя. В тому вся вартість участи правників при будові майбутнього. З черги забирали голос референти: д-р Гоєр, шеф відділу юстиції, який виголосив реферат на тему "Завдання при утриваленні правного порядку", та шеф прокуратури д-р Келіґ про "Завдання прокуратури". Оба референти розгорнули перед слухачами в прецікавий спосіб свої актуальні теми й подали статистичні дамі про стан орґанізації клітин правосуддя і стан актуальних справ. Зокрема обговорили участь українських правників у розбудові судівництва й прокуратури в люблинській області та склали їм за це сердечну подяку. На тому закінчилась в год. 12-ій перша частина нарад і всі учасники пішли зорґанізовано до гp.-кат. церкви на панахиду за Т. Шевченка.
По обіді виголосили реферати: м-р Мирон Богун про "Завдання правничої орґанізації" у формі Секцій: Головної при УЦК і місцевих при поодиноких УДК чи їхніх Делєґатурах, а д-р Л. Голейко про "Стан правників у люблинській області й про актуальні правничі та орґанізаційні проблєми" в тій же області. Перший референт м-р М. Богун вияснив засадничі завдання правничої орґанізації: а) охопити орґанізаційно всіх правників і б) надати орґанізації професійну повновартість. Правильник передбачує два роди орґанізаційних клітин: професійні комісії і наукові гуртки, де слід перевести фахову й наукову підготову правничого світу. Д-р Л. Голейко почав свій реферат від статистики українського населення в люблинській області, де живе 467.000 українців, із яких 220.000 припадає на православних, 180.000 на римо-католиків (т. зв. "калакутів") і 67.000 на греко-католиків — та візвав усіх правників до суспільної праці над приєднанням до українського народу збаламучених наших братів т. зв. "калакутів", які говорять дома мішаною мовою і не вміють точно означити свого національного "я". Далі пригадав відомий факт нищення українських церков в останніх роках польською владою та візвав українських правників прийти з допомогою Церкві, щоб відзискати її втрачені позиції. Українські правники мусять підпорядкувати віроісповідні різниці надрядному, найвищому інтересові нації. Згадавши передвоєнний стан, коли в люблінському воєвідстві було 3 українці судді, 1 адвокат та 1 адміністраційний урядовець, прелєґент подав сьогоднішній стан. Отже тепер на 113 суддів і прокураторів є 35-ох українців, на 38-ох нотарів є 17 українців і на 148 адвокатів 20 українців. Крім цього 10 українців нотарів має право виконувати адвокатську практику — тому в люблинській області є фактично не 148, а 158 адвокатів загалом.
В останніх часах прийшло до розділу нотаріяту від адвоктури. Всі українські нотарі заявились за нотаріятом. Тому дістануть відповідний речинець, щоби зліквідувати адвокатську практику. Місцевості: Білгорай, Краснистав, Томашів, Тишівці і Володава залишать ся без наших адвокатів. На думку референта в тих місцевостях і в Парчеві та в Тарногороді є всі дані, щоб міг осісти й вдержатися наш адвокат зі знанням німецької мови. В адвокатській і нотаріяльній палаті є наші peпрезентанти.
Дальше референт обговорив справу української мови в судівництві, адвокатурі, нотаріяті та адміністрації. Довше спинився над законом про пол. суд. з 19. ІІ. 1940 р. і новелею з 1. VIII. 1940 р. та вказав на їх недостачі. Обговорив обіжники президента апел. суду у справі інтерпретації слова "допущення" мови некорисно для нас, відмінно як інтерпретується у практиці, допущення пол. мови в адміністрації. На думку референта справу української мови в судівництві не можна розвязувати спором про таку, чи іншу інтерпретацію слова "допущена". Цю проблєму треба поставити ширше по думці §.1. уст. 3 закону про пол. суд. з 19. II. 1940 р., поробити заходи про розбудову українського судівництва. Референт просить, щоб делєґати уповажнили правн. секцію при УДК в Люблині поробити відповідні заходи, щоб:
1) На місце городських пол. судів у Белзі, Чесанові, Тишівцях, Грубешеві, Володаві і Холмі відкрито українські городські суди з признанням полякам таких самих мовних прав, які українці мають в польських судах.
2) Гор. суди в Томашові, Тарногороді й Тучні замінити на утраквістичні з окремими відділами польськими для поляків і українськими для українців.
3) Допустити для українців в гор. судах в Білій, Білгораю, Парчеві, Краснімставі й Замістю українську мову в тих самих розмірах як для поляків польська в українських судах.
4) В Замістю відкрити паралельний до польського український окружний суд.
5) Відкрити в судах: окружнім та апеляційнім у Люблині українські сенати.
Вкінці референт обговорив дальші завдання українських правників у люблинській області. Всі правники повинні бути активні не лише в правничих секціях, але й активно працювати в комітетах. До них належить також оборона всіх прав української національної спільноти не тільки перед чужими, але також і своїми розкладовими чинниками. Вкінці повинні впливати успокоююче на населення, щоб воно виповнювало обовязки супроти німецької влади, маючи на увазі прихильне становище влади до українських справ.
Над обома рефератами розвинулася широка дискусія, в якій забирали слово: д-р Баран, нач. суду Свистович, през. д-р Загайкевич, дир. З. Пеленський, м-р Шахнович, м-р Ткачук, м-р Я. Кальба, д-р Ржепецький, д-р Карпeвич, д-р Троян, з гостей лікар д-р Е. Бурка, який висловлював подив для праці укр. правників у Люблині, та вкінці ще раз оба референти: д-р Гелейко і м-р Богун. Дискусія, ведена в дуже поважному тоні, дала багато матеріялу для дальшої праці українських правників у люблинській області та довела беззастережено до щирої, отвертої та ясної виміни думок усіх учасників. Перед год. 8. вечером предсідник, д-р Палидвір, закрив зїзд правників, після чого в кімнатах УДК учасники й численні українські та німецькі гості провели святочний вечір в дуже сердечній атмосфері аж до пізньої ночі.
Цей прегарно зорґанізований зїзд наших правників виявив незаперечний осяг, а саме гідну репрезентацію перед чужими й перед нами самими та зорґанізовану волю в поході за найвище добро нації.
[Краківські вісті]
16.04.1941