На початку березня у Варшаві, під час міжнародної конференції з розвитку транспортної галузі Карпатського реґіону, підписали Ланьцутську Декларацію ІІ. Цим документом урядовці 10 країн засвідчили приєднання України до великого європейського проекту — будівництва транспортної мережі Via Carpatia. Йдеться про розбудову шляхів у Карпатському реґіоні, а у перспективі — ґлобальну розбудову та переорієнтацію українських торговельних шляхів на Захід.
На практиці, сподіваються високі українські та європейські посадовці, це означатиме розвиток співпраці у науковій та економічній сферах, а також зростання туристичних потоків.
Європа з півночі на південь
Via Carpatia — великий транспортний маршрут, який з'єднає усю Європу з півночі на південь. Кінцеві пункти, які заплановані сьогодні, — Клайпеда (Литва) та Салоніки (Греція). Отже, повторюючи за міністром будівництва та інфраструктури Польщі Анджеєм Адамчиком, проект змінить правило, яке діє сьогодні, — прокладання шляхів здебільшого зі сходу на захід.
Усе почалось у 2006 році, коли з ініціативи Польщі на рівні міністрів транспорту формально утворили міжнародний шлях між Литвою, Польщею, Словаччиною та Угорщиною. У 2008 році до ініціативи приєднались Румунія, Болгарія та Греція. У 2010 році відбулася конференція, під час якої підписали декларацію про створення Via Carpatia. Ідея коридору Via Carpatia полягала у з'єднанні країн Східної Європи — членів ЄС.
«На сьогодні постало питання щодо необхідності продовження коридору (відгалужень) на територію України та приєднання до міжнародного шляху Туреччини», — інформують у міністерстві інфраструктури України. Тож березень 2016 року став черговим етапом розвитку проекту.
«Via Carpatia — це шлях життя, шлях розвитку країн Центрально-Східної Європи. Це важливий шлях сполучення, який ламає засади будівництва шляхів — із заходу на схід, — що існували досі. Незаперечним фактом є те, що розвиток цього шляху вписується у процес економічного, суспільного і територіального гуртування Європи. Тому він дуже важливий для усієї Європи, а особливо для її центральної та східної частини. Він важливий також для співпраці в рамках Карпатського реґіону, для якого Via Carpatia відіграватиме ключову роль в економічному розвитку», — цитує Анджея Адамчика Gazeta Wyborcza.
Наразі Польща, яка є головим ідейником такого шляху, сподівається, що вдасться переконати європейців додати Via Carpatia до переліку пріоритетних доріг у ЄС, що означатиме і більшу фінансову підтримку проекту, адже чимало відтинків шляху ще доведеться збудувати не лише в України, а й у самій Польщі, а також в інших країнах. Зокрема, про це говоритимуть під час візиту до Польщі наприкінці березня європейської комісарки з реґіональної політики Коріни Крету.
«Під час цього візиту хотіли би показати їй цілу концепцію такої інвестиції — від фінансових до економічних аспектів. Вважаємо, що це може сприяти тому, аби Європейська комісія знайшла додаткові гроші на цю дорогу», — цитує Gazeta Wyborcza європосла ПіС Томаша Поребу.
Чому це важливо для України?
«Для України цей проект дуже важливий, — розповідає у коментарі «Z» заступниця міністра інфраструктури України з питань європейської інтеґрації Оксана Рейтер. — Передусім він важливий політично. Ми говоримо про розвиток інфраструктури та поєднання нашої транспортної системи з європейською. У нас діє зона вільної торгівлі з ЄС, але ніякої торгівлі не буде, поки ми не розвинемо нашу транспортну систему, аби забезпечити якісні перевезення. Нам важливо, що європейські держави у питанні розвитку транспортних сполучень говорять про Україну як про стратегічного партнера. Якщо казати про економічну складову, то залучення коштів наявних та майбутніх фондів ЄС на розвиток української інфраструктури — це дуже нагальне питання для України сьогодні».
Via Carpatia в планах України. Мапа надана «Z» Міністерством інфраструктури
Власне, приєднання до Via Carpatia, на думку Оксани Рейтер, у перспективі означатиме тіснішу співпрацю на міжурядовому рівні в межах будівництва прикордонних ділянок доріг і, що важливо, залучення коштів міжнародних фінансових організацій та інструменту об'єднання Європи (CEF), а також інших європейських програм, кошти яких спрямовуватимуться на будівництво необхідної транспортної інфраструктури.
«Одним із критеріїв, за якими Єврокомісія визначає пріоритетність проектів у країнах, що не є членами ЄС, є зацікавленість у проекті країн держав-членів. Що більше таке зацікавлення, то більше шансів отримати фінансування від Європейської комісії. У цьому випадку маємо кілька європейських країн, які підтримують проект, і перспективу поєднання наших доріг з Via Carpatia, що дуже добре», — розповідає заступниця міністра.
Безпосередньо для України приєднання до цього європейського проекту означатиме передусім розвиток шляхів у її західних реґіонах, зокрема у Львівській та Закарпатській областях, та їх інтеґрацію у Трансєвропейську транспортну мережу (TEN-T).
«А далі, вважаємо, для нашої країни дуже важливим буде поєднати західний кордон з портами Одеси, а також з Києвом. Адже зараз ми змінюємо пріоритетність напрямків перевезень і переорієнтовуємось на Захід. У квітні очікується візит в Україну представників транспортного директорату Європейської комісії, з якими ми говоритимемо про розбудову транспортних маршрутів в Україні і можливу допомогу європейських структур», — резюмує Оксана Рейтер.
У пріоритеті, кажуть у міністерстві, є реконструкція чинних маршрутів за європейськими стандартами, а вже потім — будівництво нових.
Львівський аспект проекту
Отримати європейські гроші на розвиток доріг карпатського реґіону у міністерстві сподіваються, однак не раніше як за кілька років. Пояснюють, що фінансування таких масштабних проектів потребує чимало часу. Попри те, зі слів заступниці голови Львівської ОДА Ірини Гримак, розвивати львівські дороги в напрямку до кордону активно будуть ще цього року. Зокрема, це робитимуть за польські гроші. Нагадаємо, Україна отримала 100 млн євро кредиту від польського уряду для реконструкції та облаштування під'їзних доріг до митних пунктів пропуску. Ці гроші скерують на ремонт шляхів у Львівській та Волинській областях.
«Думаю, прокладання доріг в рамках приєднання України до Via Carpatia буде взаємопов'язано з ремонтом доріг за кошти польського кредиту. Зараз йдеться про якісний ремонт декількох доріг в рамках цього фінансування, адже нам потрібен транзитний шлях для вантажів. Зокрема, вже влітку плануємо розпочати ремонти на дорогах, що ведуть до міжнародного переходу Грушів–Будомєж: Грушів — Немирів та Яворів — Грушів. Це буде фактично пілотний проект, де ЛОДА буде розпорядником коштів нижчого рівня і забезпечуватиме проведення усіх тендерних процедур, процесу проектування тощо», — розповіла «Z» Ірина Гримак.
З її слів, за кошти польського кредиту також робитимуть дороги у Старосамбірському районі (до переходу у Смільниці) та у Сокальському районі (до Угринева та Белза). А от на решту доріг області треба буде додаткове фінансування. Бодай на частину з них область хотіла б отримати фінансування в межах розбудови Via Carpatia
«У поганому стані сьогодні також дорога Самбір–Ужгород. Ремонту потребують дороги Старий Самбір — Добромль та Львів– Тернопіль, яка веде на південь. Окремо також розглядаємо Стрийщину, шляхи якої ведуть до Румунії і які треба зробити для розширення транзитної мережі. Також актуальним залишається питання будівництва концесійної дороги Львів–Краківець», — додала Ірина Гримак.
23.03.2016