Під листом, адресованим голові Європейської Комісії Жан-Клодові Юнкеру поставили свої підписи прем'єр-міністри Угорщини, Латвії, Польщі, Румунії, Словаччини, Чехії, Естонії та президент Литви.
Як повідомило агентство Reuters, звернення було підписано і керівництвом Хорватії, однак в Загребі цю інформацію поки що не підтвердили.
Як наголошується в листі, якщо проект буде реалізовано, то це потягне за собою «потенційно дестабілізуючі геополітичні наслідки». Європейські лідери нагадують, що через події в Україні поставки російського газу в Європу мають яскраво виражений політичний підтекст. «Будівництво Nord Stream -2 чинитиме суттєвий вплив на розвиток газового ринку і схему газового транзиту в регіоні, причому особливо на транзитний маршрут через Україну», – зазначено в документі.
Єврокомісія на даний момент перевіряє проект газогону на відповідність до правил Європейської Унії, передовсім – Енергетичної Хартії. Це питання обговорюватиметься у четвер, 17 березня, на зустрічі європейських лідерів у Брюсселі, головною темою порядку денного якої є енергетична безпека ЄУ.
Попередньо було заплановано, що потужність Nord Stream -2 становитиме 55 млрд кубометрів на рік, це дозволить вдвічі наростити поставки газу до Німеччини. Генеральний директор «Газпрому» Олексій Міллер, виступаючи на зборах акціонерів компанії в 2015 році, заявив, що газогін запрацює наприкінці 2019 року.
17.03.2016