Райські кущі на планеті зацвітуть по усіх усюдах тоді, коли нащадки Адама і Єви почнуть перше думати, а потім робити. Або не робити...
Бранка
У Російській Федерації хімічні процеси, що відбуваються під черепною коробкою, відрізняються від усталених у решті світу. Про це ще в позаминулому столітті сказав тамтешній класик, і з ним не посперечаєшся, бо умом її не понять і стать в тої території зовсім особєнная. Фьодор Тютчев не був натхненником до реалізації проекту «арєстовать бендеровку», комусь з куди убогішим словниковим запасом прийшла в голову думка про доцільність демонстрації усьому світу блокбастера на тему «у хохлов даже баби — убійци».
Над сценарієм багато не пріли — викрали офіцера, яка захищала свою країну, доправили до Москви, а потім у ростовський Донецьк (то, напевно, мало бути також смішно) і почали шити справу. Проблема виявилася не в тому, що звинувачення були абсурдні, а у виборі об'єкта судилища. Надія Савченко показала землякам Тютчева, що значить бути людиною, а не ґвинтиком в системі, і результат для Росії став дуже кепський. Країна-аґресор підтверджує своє реноме цілком реального, а не вигаданого Мордора, де кладуть не тільки квіти на могилу тирана-вбивці, а й на здоровий глузд.
Детектив тижня
В СБУ вирішили, що громадянам України бракує історій про шпигунів, яких доблесно знешкоджують компетентні органи, призначили на роль Штірліца, Отто Скорцені чи Ріхарда Зорґе (кому хто до вподоби) і затримали керівника цивільного корпусу «Азов-Крим» Станіслава Краснова. Причиною обмеження свободи для нього і подруги Краснова Оксани Шелест спецслужбісти назвали факт незаконного зберігання зброї та вибухівки. Також СБУ заявила, що Краснов був аґентом російської ФСБ і готував теракти в Україні.
Пізніше «азовцеві» закинули і державну зраду. Але десь і ця концепція кривала, і Краснова звільнили з-під варти через те, що збіг термін (три доби) для висунення звинувачень, яких обґрунтовано йому так і не висунули.
Затриманий (зі слідами на обличчі безпосереднього контакту з «органами») заявив, що його почали переслідувати кілька років тому після оприлюднення матеріалів щодо торгівлі людьми в Криму.
«Перед Майданом безпосередньо я та Олександр Костенко, ми порушили таку гостру тему, як торгівля людьми, жінками в Криму. Я з цього приводу робив прес-конференцію, це була відома тема. Там були безпосередньо замішані високопосадовці Росії, і після того якраз з'явився ось цей увесь тиск... Тобто всі ці кримські СБУшники, прокурори ще до окупації, вони так і казали у неформальній розмові, що виконують наказ Москви по помсті нам, по усуненню», — сказав Краснов.
СБУ продемонстрували кілька аудіозаписів, де «азовець» буцім спілкується з якимсь куратором з Росії і доповідає йому різноманітну інформацію, яка стимулювала спецслужбу Красновим зацікавитися.
Поки що затриманого взято під домашній арешт. Справа Сашка Білого, менш відомого як Олександр Музичко, вже забулася, бо минуло майже рівно два роки.
Делеґація тижня
Поїхати в столицю Євросоюзу коштом самого Євросоюзу — це дуже правильно у контексті збереження грошей платників податків в Україні, які вже надто цікавляться, коли ж Брюссель пускатиме до себе громадян найбільшої країни Європи без віз.
У Брюсселі відбувся «Український тиждень», де народні депутати України переконували своїх західних колеґ у всіх перевагах відсутності кордонів. Колеґи тим часом відставили прийняття нашої держави в лоно цивілізованого світу до кращих часів.
До працівників Верховної Ради, здається, ще не дійшло, що їхній провал євроінтеґрації може стати останньою помилкою у їхній-таки трудовій діяльності.
Переговори тижня
В Парижі добре їсти круасани, кататися на катері по Сені і спостерігати з вежі Ейфеля за перельотом голубів. Спілкуватися про проблеми, які творять історію, це місто не надихає. Такий висновок міг зробити міністр закордонних справ Павло Клімкін після останньої зустрічі зі своїми колеґами у «нормандському форматі».
Результатом rendez-vous стало «домовилися домовлятися». Росіянин Лавров хоче виборів на окупованих територіях, француз Еро і німець Штайнмаєр його підтримують і бережуть власну репутацію. Український головний дипломат, може, і має якісь свої сокровенні бажання, але ретельно їх приховує.
Всі розуміють, що з тої муки хліба не буде, тобто ні «нормандський формат», ні будь-який інший нічого раціонального до перебігу подій не дадуть, — але зустрічаються і переговорюють, бо такі правила гри.
08.03.2016