У своєму передовому дослідженні британські вчені встановили, що особливості ДНК ракових клітин можна використати для того, щоб змусити імунну систему пацієнта розпізнавати і знищувати ракові клітини навіть на найпізніших стадіях хвороби.
Розмаїття генетичних дефектів пухлини під час її розвитку можна детектувати на поверхні ракових клітин, адже в різних її ділянках виникають характерні мутації. У попередніх дослідженнях, вивчаючи дані сотень пацієнтів, науковці виявили, що таким способом, зокрема, проявляють себе антигени, які репрезентують найбільш ранні стадії мутації хвороби і з'являються на всіх без винятку клітинах пухлини.
Далі в лабораторії дослідники ізолювали від двох пацієнтів з раком легень особливі імунні клітини, названі Т-клітинами, які здатні розпізнавати ці специфічні сиґнали, що присутні на кожній раковій клітині. Хоч імунні клітини потенційно спроможні знищити усі злоякісні клітини всередині пухлини, все ж їх нейтралізує система захисту ракових клітин.
Це дослідження торує шлях до терапій, під час яких цілеспрямовано активізуватимуть Т-клітини пацієнта, щоб вони могли уразити всі ракові клітини одразу, виходячи з генетичних особливостей хвороби. Як пояснює співавтор дослідження, імунолог з Британського центру дослідження раку Серджіо Квезада, «імунна система тіла схожа на поліцію, що прагне знешкодити ракові клітини — "злочинців". З генетичного погляду розмаїття ракових клітин нагадує банди злочинців, що чинять різні типи правопорушень — від грабунків до контрабанди. Поодиноких лиходіїв "поліція" легко знешкоджує, але коли їх стає дуже багато, вона не встигає давати собі раду, тож організоване злочинне угруповання з часом встановлює свою владу в місті. Тепер замість того, щоб поліція безцільно ганялася за окремими злочинцями кварталами міста, ми можемо дати їй інформацію, як добратися до лідера злочинної групи — найслабшого місця в раковій пухлині».
Особливість генетичного розвитку ракової пухлини полягає в тому, що він нагадує дерево. Первинні мутації нагадують стовбур дерева: їх можна знайти у всіх без винятку клітинах. А пізніші мутації схожі на гілки: вони виявляються по-різному в різних типах клітин і утворюють той генетичний механізм, завдяки якому пухлина адаптується й виживає. Зі слів науковця з Університетського коледжу Лондона та співавтора дослідження Чарльза Свентона, «тепер ми можемо чітко ідентифікувати антигени, які присутні в кожній раковій клітині, роблячи їх об'єктом атаки Т-клітин. Ми знайшли спосіб, як добратися до ахіллесової п'яти раку».
Як додає Серджіо Квезада, «протягом багатьох років люди досліджували, як імунна система пацієнта реагує на рак, без чіткого розуміння механізмів розпізнання імунними клітинами ракових клітин. Тепер нам відомий спосіб, як змусити Т-клітини розпізнавати й атакувати безпосередньо пухлину».
Tumours contain the seeds of their own destruction
University Colledge of London, 4/03/2016
Ориґінал дослідження за посиланням:
Clonal neoantigens elicit T cell immunoreactivity and sensitivity to immune checkpoint blockade
Science, 3/03/2016
Зреферував Євген Ланюк