Давно відомий антидепресант може допомогти в боротьбі з пухлинами в кишківнику та підшлунковій залозі, доводять дослідження на мишах. Препарат суттєво сповільнює ріст пухлин у тварин. Якщо його поєднати з імунною терапією, ріст ракових клітин можна зовсім зупинити. Причина – вплив антидепресанта на нейромедіатор серотонін, якого ракові клітини потребують для маскування від імунних клітин захисту, з’ясували науковці.
Нейромедіатор серотонін відомий передусім своєю дією як «гормон щастя»: коли його бракує, може розвинутися депресія. Багато зараз поширених антидепресантів діють як інгібітори зворотного захоплення серотоніну, завдяки чому концентрація нейромедіатора в мозку залишається високою. Проте більша частина автогенного серотоніну продукується не в мозку, а в слизовій кишківника, де потім його фіксують та накопичують тромбоцити. Цей серотонін впливає, зокрема, на травний тракт і серцево-судинну систему.
Але не тільки: певні ракові клітини користають також з серотоніну, як з’ясували Марсель Шнайдер (Marcel Schneider) з Цюрихського університету та його колеги. У біологічних дослідженнях на клітинах виявили, що ракові клітини використовують «гормон щастя», щоб пригнітити активність клітин імунної системи.
«Периферичний серотонін послаблює активність цитотоксичних Т-клітин в пухлинах», – пояснили науковці. Водночас серотонін має ще один ефект: з допомогою цього нейромедіатора ракові клітини творять імунний інгібітор молекулу PD-L1. Вона прив’язується до Т-клітин, додатково перешкоджаючи руйнуванню ракових клітин або їхньому виявленню.
Так раковим клітинам вдається уникнути ліквідації з боку імунної системи – наш захист «не бачить» пухлин. «Цей ефект подвійної супресії імунітету, який здійснює серотонін, сприяє росту пухлин», – пояснила команда вчених.
Якраз це стало вихідним пунктом для розробки нової терапії. Про антидепресанти, зокрема флуоксетин, або «Prozac», відомо: вони підвищують концентрацію серотоніну в мозку. Але препарат також пригнічує поглинання нейромедіатора тромбоцитами, через що знижується периферичний серотонін.
Шнайдер та його колеги дослідили, як флуоксетин вплине на пухлини товстого кишківника та підшлункової залози у мишей. Результат: лікування суттєво заповільнювало ріст пухлин у тварин, зумовивши водночас те, що до ракових утворень потрапляло більше Т-клітин.
«Цей клас антидепресантів та інших блокерів серотоніну призводить до того, що захисні клітини знову можуть розпізнавати ракові клітини і їх успішно усувати, – пояснив провідний автор П’єр-Ален Клав’єн (Pierre-Alain Clavien) з Цюрихського університету. – Так нам вдалося сповільнити ріст пухлин кишківника та підшлункової залози у мишей».
Ще сильнішим ефект виявився тоді, коли дію антидепресанта поєднували з поширеною імунною терапією проти раку – так званим інгібітуванням чекпоїнтів (Checkpoint inhibitor). При цьому антитіла не дають молекулі PD-L1 пригнічувати Т-клітини.
Коли миші піддавалися подвійній терапії, ріст пухлин ще сильніше сповільнився. А за комбінованої терапії з іншим інгібітором серотоніну в майже третини тварин ракові пухлини зникли цілком.
На думку науковців, отримані результати дають надію на нове лікування раку, що передусім діятиме проти тяжко доступних або навіть резистентних пухлин. «Вже дозволені класичні антидепресанти можуть допомогти лікувати досі невиліковний рак підшлункової та кишківника», – сказав Клав’єн. Проти цих видів раку на пізніх стадіях терапія практично безсила.
Новий підхід у лікуванні планують перевірити у клінічних дослідженнях. Перевагою при цьому буде те, що як антидепресанти, так інгібітори чекпоїнтів вже протестовані й дозволені. «Оскільки профіль надійності та ефективність вже відомі, ми маємо змогу відносно швидко перевірити новочасні медикаментозні комбінації в клінічних дослідженнях на людях», – пояснив Клав’єн.
Nadja Podbregar
Science Translational Medicine, 2021; doi: 10.1126/scitranslmed.abc8188
Зображення: Christoph Burgstedt/ Getty images
Зреферувала С.К.
07.10.2021