Стрілецька купальня.

Довгий спокій на становищах побуджує стрільцїв до ріжного рода помислів, якими хочуть собі уприємнити час. Так було над Золотою Липою, де наш полк стояв декілька тижнів у резерві. Там перший курінь побудував собі та своїй старшинї прегарні будки. Були там навіть публичні будівлї, як напр.: Каварня "Зоря". Другий курінь, що стояв у лїсї "Карачин", побудував крім домівок для себе й купальню "Стрілецька криниця", на яку вихіснував маленький потічок, що плив побіч. І товариство користало з купілї доти, доки не прийшло ся йти вперід. Хоч хлопцї тїшили ся, що йдуть уперід, з жалем прощали все, до чого стільки працї приложили.

 

І тепер, коли Москалї не обзивають ся, почали стрільцї роздумувати над уладженнєм купальнї, яка так дуже потрібна кождому воякови. Вибрано хату, відповідну на сю цїль, а саме сїльську школу, й почала ся робота. Віддїл піонїрів під проводом підхор. Барана й десятн. Жовнїрчука працював від раннього ранку до пізного вечера. Стукали сокири, скрипіли пилки, шипіли гиблї. По тижневи були робота сливе скінчена. Недоставало ще дечого з уладження й деяких поправок.

 

Щойно тодї можна було посторонньому оку оглядати той "Meistеrstück" (мистецьку річ) стрілецьких піонїрів.

 

Вибрав ся й я раз пополуднї разом з тов. Бараном і Жовнїрчуком, які радо згодили ся все обяснити й показати.

 

Купальня займає цїлу школу, що складаєть ся з трьох кімнат. Перша кімната се давня кляса, а тепер властиво місце до купання. Підлога виложена деревляними кратами, поміж які може вода стікати на землю, а потім до рур. Під одною стїною підлога скопана який метер низше. Тим робом утворив ся басен, якого дно та стїни виложені цементом, а потім дошками. До басену провадять східцї, по яких можна дуже добре злазити й вилазити на верх. Над басеном стоять дві деревляні скринї на воду, а з них виходить шість рурок, закінчених сїтками з коновок до підливання квітів. При кождій сїтцї є курок, щоб до вподоби пускати та здержувати туш. Усе те викінчене просто артистично. Цїла кімната гарна вибілена й робить незвичайно симпатичне вражіннє. Вікна в нїй нові, повставлювані також нашими хлопцями. В кутї піч для огрівання кімнати й води до купели. Зимна вода на туш іде рурою зі стриху (горища), де стоїть велика бодня на воду.

 

Переходимо до другої кімнати. Се роздягальня. Вона тепер чистенько вибілена. Вікна нові й підлога свіжо вставлена. Довкола пороблено вішала на убраннє. Там стоїть дві лавки для "гостей".

 

Третя кімната се кімната стрілецького голяря. Він має тими днями там спровадити ся й обняти уряд. Його кімната найменша з усїx, але уладжена з комфортом. Під вікном маленький столик. На стїнї дзеркало, а проти дзеркала вигідний, деревляний фотель. З боку в стїнї полички на фризієрські прибори. В кутї піч, а попри неї прича для мистця фризієрського й голярського куншту.

 

Стрільцї зробили купальню для себе, але вість про се скоро розійшла ся й уже один полк, що сусїдує з нами, виросив ся до неї також.

 

Тепер уже могтимуть наші хлопцї обмити ся основно й солїдно, на що так тяжко в огневій лїнїї. А за все те належить ся дяка стрілецьким піонїрам, які вже стільки гарних робіт виконали, а з останньої роботи можуть бути заслужено горді.   

 

[Вістник Союза визволення України]

20.02.1916