Музична культура Львова у своїй історії не раз з гордістю відзначала чимало імен крупніших майстрів, видатних композиторів та виконавців, які хоча б на короткий час приїздили до Львова і залишали певний, здебільше зовнішній слід на шляху розвитку цієї культури. Згадаємо такі найвидатніші імена як Моцарт (сил), Ліст, Брамс, Йоахім, Ріхард Штраус та інші.
З новим розмахом та розквітом музичної культури Львова, що почався з дня встановлення радянської влади на землях Західної України, ряди видатних музичних діячів, композиторів та виконавців помітно зросли.
В останні дні громадськість Львова щиро і радісно відзначала перебування у старовинному місті українського композитора орденоносця Л. М. Ревуцького. Його творчий виступ вирізьбився золотими літерами на сторінках історії музичної культури Львова.
Слідом за цим можемо занотувати нову видатну подію — до Львова, на запрошення обласної Філармонії, прибув один з найвидатніших російських майстрів музики — композитор-орденоносець Рейнгольд Глієр — голова Спілки радянських композиторів СРСР.
Р. М. Глієр — композитор старшого покоління (народився 1875 р. в Києві), був активним свідком велетенського розвитку російської музичної культури, зв'язаної з такими світовими іменами як Мусоргський, Балакірев, Римський-Корсаков, Бородін, з одного боку, та Чайковський — з другого.
Сам же Глієр, учень С Танеєва, Іпполітова-Іванова та інших, є не лише спадкоємцем найкращих традицій дореволюційної музичної культури російської і загальносвітової, але водночас одним з перших будівників нової за формою і змістом радянської культури.
Р. М. Глієр — учитель і вихователь цілої плеяди радянських композиторів наступної генерації, як М. Мясковського, С. Прокофьєва, А. Хачатурян, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського і багатьох інших. Педагогічну роботу Глієр розгортає спершу в Києві, а згодом у Москві.
Крім творчої та педагогічної ділянки, відома також діяльність Глієра як диригента (він є учнем знаменитого європейського диригента Оскара Фріда).
Довгорічний результат творчої праці Р. М. Глієра дуже великий і багатогранний. В галузі камерної музики композитор має три струнні квартети, 3 секстети і один октет, дуже багато смичкових дуетів, окремих творів для різних струнних і духових інструментів в супроводі фортепіано, велику кількість сольних фортепіанних творів на 2 і 4 руки та ін.
Глієр написав коло 130 романсів, багато хорових творів, а також творив для вокальних ансамблів. Не менш активний композитор і в галузі оперної та симфонічної діяльності. Він написав три симфонії, кілька опер, балетів, музику до фільмів і драматичних спектаклів тощо.
Невичерпна енергія його — дивовижна.
В ранньому творчому періоді Глієра помітні впливи німецьких романтиків, а також Чайковського та так званих "купкистів" (групи композиторів, яка носить в історії назву "могутня купка"), зокрема Бородіна. Велику роль і вплив на творчість Глієра мали також народні пісні різних народів, які він вивчав і опрацьовував, а також творив оригінальну музику в дусі даного народного фольклору. Глієр надзвичайно цікавиться не лише російським чи українським фольклором, але й інших народів СРСР: грузинського, узбекського тощо.
Глієр — перший видатний майстер, що дав почин створенню національних опер і музичних драм (опера "Шах-Сенєм" для азербайджанського театру опери та балету, музична драма "Гюльсара" — для узбекського театру).
Творчість цього великого майстра не замкнулася в старих прийомах і традиціях опери, а пішла активно по лінії дальшого розвитку нових шляхів, що їх визначила радянська дійсність.
Його балет "Червоний мак" (постановку якого, до речі, здійснює Львівський театр опери та балету) — це перша вдала спроба створити балет на радянську тематику. Такі твори Глієра як симфонічна поема — "Пам'яті великого народного поета" — до 125-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка, "Героічний марш Бурят-Монгольської АРСР", симфонічна картина на сюжет репінського твору "Запорожці", "Урочиста увертюра", присвячена 20-річчю Великої Жовтневої революції, та інші творі стверджують велику і всебічну зацікавленість композитора різними подіями, проблемами життя, різними видами і жанрами музичного мистецтва.
Надзвичайні заслуги композитора Р. М. Глієра були неодноразово відзначені Радянським урядом. Р. М. Глієр носить високе звання народного артиста СРСР, нагороджений двома орденами — Трудового червоного прапора та "Знак пошани". Все це — подяка за величезні заслуги композитора Рейнгольда Морисовича Глієра, що багато сил віддав для здобуття слави рідного радянського мистецтва.
Творчі виступи цього видатного майстра-композитора і музичного діяча — для Львова є подія величезної культурної і мистецької ваги.
До числа імен, якими справедливо гордиться Львів в історію музичної культури буде дописане ще одно славне, популярне у всьому світі ім'я Р. М. Глієра.
[Вільна Україна]
18.02.1941