Здавалося б, що теперішня хвилина і зв'язані з нею обставини найменше сприяють мистецькій ініціятиві та енергії. Проте саме в останніх тижнях, коли Оперний Театр виявив багато життєвої сили і значний вклад праці у свої під цю пору важкі завдання.

Із значної кількості музичних концертів останніх місяців, так би мовити, стали подіями авторські вечори композиторів Льва Ревуцького, Райнгольда Глієра і Станислава Людкевича. Правда, ці вечори могли охопити тільки невелику частину творів згаданих композиторів. Все ж програми, присвячені їх творчості, дали можливість слухачам простежити за основним характером їх музичної мови, за основними рисами їх мистецького профілю. Ці вечори довели величезну цінність авторських концертів, і філармонії слід практикувати їх частіше.  

Музична культура Львова у своїй історії не раз з гордістю відзначала чимало імен крупніших майстрів, видатних композиторів та виконавців, які хоча б на короткий час приїздили до Львова і залишали певний, здебільше зовнішній слід на шляху розвитку цієї культури. Згадаємо такі найвидатніші імена як Моцарт (сил), Ліст, Брамс, Йоахім, Ріхард Штраус та інші.   З новим розмахом та розквітом музичної культури Львова, що почався з дня встановлення радянської влади на землях Західної України, ряди видатних музичних діячів, композиторів та виконавців помітно зросли.  

Балет — один з старовинніших жанрів мистецтва, виникнення якого відноситься до сивих часів давнини. Уже в ритмічних рухах хору старогрецьких трагедій, в пантомімах часів римської імперії закладено елементи сучасного балетного мистецтва. Музичні пантоміми, що черпали свій зміст переважно з грецької міфології, користувалися великим успіхом ще в XV сторіччі, де їх виконували при всяких святах і урочистих днях. Поруч з англійськими "масковими ігрищами" ці пантоміми можна вважати "предтечами опери".  

Загально відомо, що в музичнім життю Львова в давен-давна серед повени концертів ріжних солістів давався відчувати — брак культивовання музики комнатової і симфонічної.