За даними з кулуарів, і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк з урядовцями, і президент Петро Порошенко з його адміністрацією витратили чимало зусиль, аби вмовити міністра економічного розвитку Айвараса Абромавичуса залишитись на посаді й відкликати заяву про відставку, так само як це зробили ввечері 4 лютого четверо інших міністрів. Абромавичус наразі не погодився, хоча — «ще не вечір».
Що буде далі? З одного боку, хвилі корупційного скандалу, здійняті заявами Абромавичуса та реакцією Заходу на них, виглядають достатніми для того, щоб говорити про урядову кризу й глибоке переформатування Кабміну разом з людиною в прем'єрському кріслі. З іншого боку, «мирна ініціатива», оформлена за участю Порошенка, Яценюка та інших «бунтівних» урядовців, виступає таким собі хвилерізом для ініціативи змінити керівника Уряду і сформувати міністерську команду на інакших принципах, ніж це уявляють панове на кшталт Ігоря Кононенка.
Загалом беручи, «казус Абромавичуса» є знаковим для української політики. Про те, до чого він може призвести, «Z» поговорив з авторитетними експертами — двома економістами, політологом, соціологом.
«Скандал з Абромавичусом — для інвесторів це радше позитивний сиґнал»
Олександр ПАСХАВЕР,
науковець-економіст, член-кореспондент Академії технологічних наук України, президент Центру економічного розвитку:
- Чим, на Вашу думку, є для суспільства й економіки скандал навколо відставки міністра Абромавичуса?
- Це сиґнал суспільству і владі. Сиґнал про те, що люди, які прийшли в уряд, аби змінювати країну, — вони розчаровані. Це вже третя така міністерська відставка. Люди наштовхуються на опір, який вони не спроможні подолати.
Сам Абромавичус не такий уже й сильний, не сильний політично. Він просто хотів робити справу, і зробив достатньо багато. Не можу сказати, що не можна було зробити більше. Але певні підсумки — вони є. Абромавичус чесна людина, він не крадій.
Якщо робити прогноз, то я думаю, що він залишиться в уряді. Що його вмовлять. Але вмовить президент, а не прем'єр-міністр.
Абромавичус озвучив ті перепони, які він не може здолати. По-перше, це політичні зв'язки керівництва країни з людьми, які неформально впливають на керівництво. Він не приймає неформальний вплив. Вплив має бути таким, що передбачений законом. Тим більше, йдеться про припущення, що за неформальним впливом стоїть корупція.
Цей прецедент дуже важливий у тому сенсі, як зреагує на нього суспільство і як зреагує влада.
Вже видно, що ми інші. Відкрито справу в Антикорупційному бюро. Це вже незвично.
Якщо відставку Абромавичуса приймуть — буде показовим, хто посяде його місце. Чи людина, яка піддаватиметься неформальним впливам, чи така, що чинитиме опір.
Тобто з того, як розвиватиметься цей конфлікт, ми зможемо спостерігати, наскільки ми змінилися. Незвичність — у тому, що Абромавичус назвав тих, хто йому заважає. Досі такого не було. Не було, щоб НАБУ порушувало справу… Все це незвично. І коли мені журналісти й прості люди кажуть, ніби нічого не змінилося, я хочу підкреслити: те, про що я кажу, дуже помітно змінилося. Може, не так швидко й глибоко, як мені й вам хотілося б, але змінилося дуже сильно.
- Яким цей сиґнал є для інвесторів і держав-донорів України?
- Мене мало хвилює, чи є цей сиґнал неґативним. Головне, що це правда. Інвестори й закордон краще за нас із вами знають, що тут відбувається. Зазвичай інвестори дуже прискіпливо цікавляться ринком, на який вони йдуть. Навіть якщо їм не хочеться самим досліджувати, то існують відповідні рейтинґи. І за кордоном чудово розуміють, що в Україні наразі не відбулося глибинних перетворень, але рух іде правильним шляхом.
Якби я був інвестором, то для мене це був би радше позитивний сиґнал. Адже це багато говорить про зміни в суспільстві.
«Те, чию сторону обере президент — Абромавичуса чи Кононенка, буде показником і для інвесторів, і для МВФ»
Володимир ДУБРОВСЬКИЙ,
старший економіст та член наглядової ради Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна:
- Якими будуть наслідки скандалу, спричиненого заявою голови МЕРТ Абромавичуса, для інвестиційного та взагалі економічного клімату в Україні?
- Я сказав би так: коли це виходить на поверхню — це добре. Насправді те, що відбуваються такі речі, про які заявив Абромавичус, інсайдери знали, це не було секретом. Але широка публіка могла й не здогадуватись. І самі посли закордонних держав також, вочевидь, знали раніше про подібне, але не мали підстав для різкої реакції, бо не було доказів. Тепер про це заявлено, і без наслідків воно вже не минеться.
Тепер виходить, що президент у дуже важкому становищі й має прийняти рішення. Він не може прийняти заяву Абромавичуса про відставку, бо це призведе до великої кризи у відносинах із Заходом. А Україна дуже залежить від західних грошей. І це якраз той випадок, коли ця залежність працює на користь країні, вона стримує наших можновладців від певних корупційних кроків. З іншого боку, президентові дуже важко зрадити Кононенка, бо це його друг. Це стиль керівництва Порошенка — що він покладається на таких друзів і їхні непрозорі речі. Тепер Порошенко під загрозою: якщо він «здасть» Кононенка — він втратить персональну довіру інших таких своїх «любих друзів».
Тобто, я б сказав, тут проявляються елементи ціннісної кризи. Добре, що це відбувається. Але наслідки залежать від того, який шлях розв'язання цієї кризи буде обрано. Якщо цю історію будуть спускати на гальмах, якщо Кононенка якимсь чином будуть відбілювати — це ні до чого доброго не призведе.
Це лакмусовий папірець змін у країні. Як казав колись Ігор Гут із Несторівської групи, ще до Майдану, «це буде революція бізнесу проти "рішалова"». Скандал із Кононенком та Абромавичусом — один з епізодів цієї революції, і я не думаю, що останній.
Якщо Кононенко буде різко засуджений, усунутий від посад, раптом арештований (хоча я в таке не вірю) — це буде дуже позитивним сиґналом. З іншого боку, якщо Абромавичус піде у відставку, а на його місце прийде Ковальчук від БПП — людина абсолютно «візантійська», непрозора й нечесна, — це буде протилежна картина. Все, що між цими двома сценаріями, буде певною мірою більш або менш позитивним розв'язком.
Але це справді лакмус, і іноземні інвестори дуже уважно дивляться на цю ситуацію. Це позначилося навіть на українських євробондах. Тобто вірогідність виплати Україною своїх суверенних зобов'язань пов'язується з вирішенням цього питання. Цілком імовірно, що це може вплинути і на рішення МВФ щодо чергового траншу. Не кажучи вже про прямі іноземні інвестиції й безпосередню роботу іноземних підприємств в Україні.
«Переформатовувати уряд варто лише після звіту та обговорення»
Сергій ТАРАН,
політолог, голова Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір», директор Міжнародного інституту демократій:
- Чи можна прогнозувати, що вчорашня заява чотирьох міністрів про відкликання своїх відставок стане «загладжуванням» урядової кризи, яка загострювалася перед звітом уряду 16 лютого?
- Я не сказав би, що це «загладжування». Я сказав би, що це спрямування кризи в інституційні норми. Тобто як би це все мало відбуватися в країні, де нормально працюють усі норми й процедури: спершу — звіт уряду, після цього — обговорення сильних і слабких сторін, далі парламентарі ухвалюють рішення щодо нового уряду чи нової коаліції. А коли робляться емоційні заяви один поперед одним, коли щодо фракцій і окремих депутатів незрозуміло, чи вони у владі, чи в опозиції, чи в коаліції, то складається враження не те, що це нормальний процес очищення й оновлення уряду. Складається враження, що це елементарний скандал і перекладання відповідальності один на одного.
Я думаю, скандал досяг тієї межі, коли в політикумі — не без західної підтримки — з'явилося розуміння, що ця лавина вб'є всіх. І вони прийняли рішення понизити градус емоційної напруги, викликаний суперечками в коаліції.
Але це не означає, що після звіту уряд не буде переформатований. Це означає лише те, що питання відкладене.
Я не вірю, що цей уряд і коаліція будуть стабільними, до тих пір, доки всі без винятку фракції й депутати, які входять у коаліцію, заявлять, що вони готові нести спільну відповідальність за діяльність Кабміну. А не так, як у нас було досі — хтось несе, хтось не несе, хтось ніс за якогось міністра, але покинув. Коли так відбувається — тоді уряд нестабільний.
- Але ж, з іншого боку, відповідальність фракції за конкретного міністра передбачає знову формування Кабінету за квотним принципом, а цей принцип уже довів свою згубність.
- Дивлячись що вкладати в поняття «квотний принцип». Все одно партія чи фракція нестиме відповідальність за того міністра, якого вона затверджує. Байдуже, чи це член партії, чи ні.
«Квотність» означає відповідальність, «відсутність квотності» — бажання перекласти політичну відповідальність на когось іншого. Як уряд може бути ефективним, якщо за нього ніхто не відповідає?
- Ваш прогноз щодо особистостей: яка ймовірність того, що Абромавичус і Яценюк залишаться на своїх посадах в уряді, а Кононенко піде з парламенту «за принципом Мартиненка»?
- Якщо ми говоримо про потребу перевести процес в інституційні норми, то має бути відповідний інституційний розгляд заяв, а не на підставі обвинувачень один одного. Очевидно, що будь-якому кадровому рішенню повинен передувати звіт уряду. Після цього будуть дискусії про долю уряду й конкретних міністрів.
Поки що виглядає так, що Яценюк залишається, щодо деяких інших міністрів — не знаю. Абромавичус — важко сказати… Поки що оголошено, що він іде. Хоча, на мою думку, було б правильно, якби такий міністр-реформатор залишився. Бо ця людина отримала безпрецедентну підтримку, якої не мав жоден президент після виборів. Абромавичуса підтримали і президент, і його фракція, і прем'єрська фракція, і всі політики, які складають коаліцію, і міжнародна спільнота, і експерти, і громадянське суспільство.
Щодо Кононенка, я гадаю, буде розслідування НАБУ, і за його результатами буде зрозуміло. Поки що він відійшов від керівництва фракцією. Якщо НАБУ, сформоване на прозорій основі, знайде корупційну складову в його діях — Кононенко має скласти мандат, і надалі мають діяти, відповідно, правоохоронні органи. Якщо НАБУ нічого не знайде — ну, напевно, що Кононенка залишать.
«У суспільстві зростає запит на дострокові вибори, але це лише абстрактні міркування»
Ірина БЕКЕШКІНА,
соціолог, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва:
- Конфлікт навколо заяви міністра Абромавичуса про відставку актуалізував тему дочасних виборів парламенту. Як ви прокоментуєте це з погляду соціальних настроїв?
- Ви, мабуть, бачили останні результати соціологічного дослідження групи «Рейтинґ»*. Що стосується партії прем'єр-міністра, то очевидно, що її зараз просто немає. Недарма вони не брали участі і в місцевих виборах.
Я думаю, що після скандалу з Абромавичусом рейтинґ партії Саакашвілі, нехай поки й неіснуючої, виросте. Чи буде створена партія — невідомо, але куди піде Саакашвілі, там рейтинґ буде зростати, це очевидно.
Питання, як інші зможуть на цьому зіграти. Цілком можливо, що знизиться рейтинґ Блоку Петра Порошенка. Адже Кононенко — ставленик Порошенка, а у фракції не було відповідної реакції на обвинувачення.
Але щодо дострокових виборів — це лише абстракті міркування. Більшості депутатів ВРУ вони насправді не потрібні. Не варто забувати, що в парламенті не лише партії, а й половина мажоритарників, яким ці вибори не потрібні. Тобто хоч би як фракції сварилися між собою, а й партія президента, й особливо сторона прем'єра в перевиборах не зацікавлені. Навряд чи Рада схвалить рішення про свій розпуск.
- А чи є в суспільстві запит на дочасні вибори?
- За даними нашого опитування, щоправда, ще наприкінці 2015 року, рахунок був 43 на 36 проти дострокових виборів. Але, як бачимо, нестійка така перевага.
Зараз, якщо дивитися на опитування «Рейтинґу», майже половина опитаних — за дострокові вибори. Утім це ж нічого не значить. Рішення прийматимуть у парламенті і в президента.
*За даними дослідження соціологічної групи «Рейтинґ», проведеного 14–22 січня, якби позачергові вибори ВР відбулися зараз, до парламенту потрапили б: Блок Порошенка «Солідарність» — 14,3%, «Опозиційний блок» — 13,5%, «Самопоміч» — 11,7%, Блок Саакашвілі — 11,6%, «Батьківщина» — 11,6%, «Свобода» — 6,9%, Радикальна партія Ляшка — 5,5%.
Підтримка населенням ідеї розпуску парламенту та призначення нових виборів ВР, згідно з цим опитуванням, зросла з 47 до 50%.
05.02.2016