Український ведмідь

Вже в другій декаді квітня компанія Fresh Production запускає у виробництво проект «Урсус», один з найбільших українських кінопроектів і один з найамбітніших. Зніматимуть частину фільму в Карпатах.

Без сумніву, визначення «амбітний» є доволі розповсюдженою приставкою в описі сучасного українського кіно, що, тим не менше, не спростовує його доцільності — зараз будь-який фільм, зважаючи на фінансову, бізнесову та політичну ситуацію в країні та загалом у світі може слушно вважатися амбітним. Щоправда, «Урсус» має всі шанси посісти у переліку подібних проектів першу сходинку.
Про його задум, творення та запуск легко написати книгу і потім її — амбіційно — екранізувати, виправдано розраховуючи на увагу усього світу. Бо проект пройшов ледве чи не всім світом, шукаючи фінансування в Україні, Росії, Грузії, Казахстані, Азербайджані, Болгарії, Греції, Франції, Німеччині, Італії, Британії, Голландії, Норвегії й навіть у Саудівській Аравії та Сполучених Штатах. За цей час «Урсус» виріс та змужнів…
Сценарій починається з громадянської війни в Грузії 1991-го року. Тоді головний герой, 35-річний грузин Ніка, молодий режисер, що змушений був на певний час поміняти камеру на автомат, потрапляє, поранений, до лікарні, а потім до рідної Тбіліської кіностудії, де з жахом застає пожежу, яка спалює його незакінчений фільм «Батьківщина Сталіна». Натомість він зустрічає чоловіка, який працював у його фільмі, Фому Гоголя, грузинського українця, чий рід вже понад 150 років як виїхав з рідної землі на чужину. Він працює дресирувальником великого бурого ведмедя з науковою назвою «Урсус Арктос Каукасікус». Несподівано Фома отримує запрошення від Берлінського зоопарку приїхати на 5 років до Німеччини зі своїм ведмедем на гастролі. Та ведмедя вбивають. Ситуація вирішується у потрясаюче фантасмагоричний спосіб, який фактично і робить фільм непересічним: Ніка пропонує особисто вдягнути костюм ведмедя і так поїхати до Берліну, для глядача справді стаючи ведмедем. Потому друзі їдуть Європою з Грузії до німецького зоопарку, перетворюючи драматичну історію у роуд-муві, міняючи країни, міста і людей, щоб врешті решт опинитися на Берлінському кінофестивалі…
Берлінале не випадково з’являється в сценарії. Це частинка великої кінематографічної гри, розпочатої режисером і сценаристом Зазою Буадзе від самого початку. Кіноалюзії — це додаткова лінія, якщо не сюжетна, то підспудна, вона слугує таким собі кросвордом для кіноманів, які по ходу фільму отримують приємність відгадувати не надто сильно заховані сценаристом питання. Наприклад, на початку ми зустрічаємо англійського репортера з прізвищем Фрірз, як у сучасного англійського режисера Стівена Фрірза, потім німецького представника Червоного Хреста з прізвищем Мурнау, як у режисера-класика Фрідріха Мурнау. Тут таки подана лінія ведмедя, в якій сузір’я Великої Ведмедиці продовжується призом «Золотий ведмідь» Берлінського кінофестивалю і плавно переходить у ведмедя, яким стає головний герой, їдучи у свою чергу до міста з ведмедем у гербі, а від дитинства маючи присягу колись зняти фільм і отримати приз на Берлінале. А ще далі за сценарієм з’явиться Жан-П'єр Жанно, як уособлення французького режисера Жан-Жака Анно, режисера відомого фільму «Ведмідь»… В якійсь мірі, «Урсус» складений із сповідальності та фантазійності Зази Буадзе, випускника майстерні Сергія Соловйова. Це й спогади людини, яка жила в Тбілісі й бачила жахи громадянської війни на власні очі, і бажання режисера отримати приз фестивалю в Берліні, який не тільки є місцем одного з трьох найбільших і найіменитіших фестивалів, а й був кілька років місцем проживання Зази.
Заза придумав свою історію ще в 2000-х, на хвилі ностальгійних спогадів у розмовах зі своїм другом, майбутнім втілювачем проекту Отаром Шаматавою, грузинським режисером, відомим хоча б за фільмом «Турандот» 1990-го року. Історія переросла у фантасмагорію з пригодами, коханням і Берліном приблизно тоді, коли він зняв для київської компанії Fresh Productions кримінальну драму «Червоний лотос», відтак з’явилась можливість продовжити співпрацю.
Власне, вона триває вже 4-й рік поспіль, поступово набираючись кров’ю, м’ясом і життєво-важливими органами. Що мається на увазі: фінансування, кастинг і втілення. 20% грошей надала Державна агенція з питань кіно України, частину — болгарська компанія Geopoly Film, німецька Aktis Film і грузинська O-Studio. Наразі шукають останню частину, 20%. Проте кастинг уже складений. На роль Ніки відразу був запрошений 32-річний грузинський актор Ніко Тавадзе. А от на роль Фоми чудернацьким чином підійшов український актор з Івано-Франківщини Богдан Бенюк. Чудернацьким тому, що, по-перше, читаючи в сценарії про Фому та його вчинки, просто таки бачиш Бенюка. А по-друге, про те, що творці хочуть його запросити, актор довідався не безпосередньо від сценариста, режисера чи продюсерів, а в ефірі однієї з телепередач від голови Держкіно Катерини Копилової.
На третю головну роль, дівчини з організації захисту прав тварин, яку Ніка і Фома зустрічають посеред своєї мандрівки, планували австралійку з голлівудським визнанням Кейт Бланшетт. І як передав її агент, вона, читаючи сценарій, відгукувалася про нього схвально. Проте зірки, точніше виробничі графіки, не зійшлися. Тож наразі за борту проекту є згода англійської акторки Сіенни Гіллорі, яка так само, як і Кейт, має успішну кар’єрою в Голівуді, про що, зокрема, говорить її участь у фільмі «Єлена Троянська» у ролі Єлени Прекрасної, в 100-мільйонному «Ерагоні» і в трьох серіях франшизи «Оселя зла». Власне, персона Гіллорі допоможе продюсерам вийти на американський ринок, а участь у фільмі німецької компанії та Берліналської теми — на ринок Німеччини та, бажано, на Берлінський кінофестиваль.
Для світової уваги у фільму «Урсус» є все, що треба — зіркові актори, оригінальна історія, ландшафт українських Карпат, європейських доріг та Берлін. Останнім, а може й головним чинником для цікавості може слугувати форма творення персонажа ведмедя — він буде створений в комп’ютерний спосіб, на що піде майже 30% (!) всього 3,5-мільйонного (в доларах) бюджету і понад півроку роботи. Ця, остання, риска робить проект в Україні унікальним — такого у нас ще ніхто не робив, а для світу — приємною несподіванкою: на ринок сучасних високих технологій виходить нова держава (хоча ми вже багато років робимо спецефекти для багатьох фільмів — і голлівудських у тому числі; не рахуючи «Фільмотехніка», київської компанії, яка надає свої крани для більшості великобюджетних екшенів Голівуду).
Передпідготовчий період почнеться в квітні. У липні почнуть зйомки в Україні та Грузії, а в жовтні — в Європі. Вихід у прокат планують на 2015 рік.

Ярослав ПІДГОРА-ГВЯЗДОВСЬКИЙ, спеціально для інтернет-газети Zbruč

30.03.2013