Всі халепи можна пояснити тим, що їх вчиняють люди, які снідають потужними інгібіторами. Реальність набагато складніша, і складається враження, що окремі індивіди тим самим ще обідають і вечеряють.
Санкції тижня
Коли Генеральна прокуратура «мишей не ловить», то час від часу їй доводиться виправдовуватися. Цього разу тема для пояснень підлеглим Віктора Шокіна випала дуже невдячна — зняття санкцій з Віктора Януковича і його соратників, яке буцім сталося в Європі після рішення суду в Люксембурзі. Себто Віктор та Олександр Януковичі, Микола Азаров, Віталій Захарченко, Віктор і Артем Пшонки, Олена Лукаш, Андрій та Сергій Клюєви, Віктор Ратушняк, Раїса Богатирьова, Дмитро Табачник, Юрій Іванющенко, Олександр Клименко, Едуард Ставицький, Сергій Курченко і Сергій Арбузов тепер зможуть без перешкод пересуватися цивілізованим світом і оперувати грошима, які в тому світі зберігають. Приблизно так, як то робить колишній перший заступник голови Адміністрації Президента часів Януковича Андрій Портнов, який восени минулого року виграв у Суді ЄС справу щодо застосованих проти нього санкцій.
Переконувати законослухняних громадян України в тому, що представники «злочинної влади» в Європі досі небажані, мусив керівник Управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк. З його слів випливало, що рішення суду Люксембургу скасувало лише санкції, накладені на низку українських високопосадовців 6 березня 2014 року тривалістю на рік. Проте навесні 2015 року були накладені нові санкції тривалістю до березня 2016 року, які ніхто не скасовував і які досі діють.
Цікаво, що скажуть в ГПУ весною, коли перестануть діяти і ці покарання для компанії Януковича? А діяти санкції перестануть, бо путніх арґументів європейцям про те, що Революція гідності вигнала з Межигір'я злодія-корупціонера, українська прокуратура за два роки надати не може. І нічого не буде дивного, якщо Віктор Федорович колись очуняє від затяжної депресії і подасть ще й позов проти України до Європейського суду з прав людини.
Згода тижня
Верховна Рада з тяжкими потугами, але нарешті таки дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата Сергія Клюєва. За це спочатку проголосували 222 (необхідні 226) із 250, зареєстрованих у сесійній залі нардепів, потім набралося 225 голосів і лише на третій раз проголосував 231 із 249, зареєстрованих у сесійній залі.
На засіданні парламенту перший заступник генпрокурора Юрій Севрук відзвітував, що в ході розслідування встановлено, що «Янукович, Клюєв та інші особи розробили план дій, спрямований на леґалізацію майна, здобутого злочинним шляхом». Севрук нагадав про Межигір'я, яке було передано братам Клюєвим, і вказав, що йдеться про неправомірну вигоду на суму 146 млн грн.
Тепер трохи новітньої історії України. Верховна Рада позбавила Сергія Клюєва недоторканності 3 червня 2015 року. Відразу після цього він намагався вилетіти до Австрії. Четвертого червня він не з'явився на допит у Генпрокуратуру, а потім виявилося, що ніхто, навіть ГПУ, не знає місця перебування Клюєва. Восьмого червня стало відомо, що Клюєв за дорученням Генпрокуратури оголошений в розшук СБУ, а МВС розмістило про це інформацію на своєму сайті. І аж 16 червня генпрокурор скерував до парламенту подання про надання згоди на затримання та арешт депутата. В плані загальмованості ГПУ створила гідну конкуренцію ВР.
Суд тижня
Печерський районний суд Києва зняв арешт з майна екс-міністра екології та природних ресурсів Миколи Злочевського, оскільки йому так і не вручили офіційну підозру безпосередньо в руки, а передали через адвоката. Тож, на думку суду, Злочевський не відповідає ознакам особи з процесуальним статусом підозрюваного. Правоохоронці забули про вимоги Кримінально-процесуального кодексу, але їм ще можна подякувати, що не передали документи за посередництвом ЖЕКівського двірника чи консьєржки.
Тепер Злочевським займається Національне антикорупційне бюро. Про процес розповів шеф цієї напівлеґендарної структури Артем Ситник.
«Справу щодо Злочевського — там не одна була справа — ми залишили розслідувати Антикорупційному бюро. Незважаючи на те, що по справі мало що зроблено, і щоб остаточно сказати, чи є там судова перспектива, необхідно провести певний обсяг роботи... Залишити цю справу (НАБУ) було моїм рішенням, оскільки часто, коли я зустрічаюся з нашими міжнародними партнерами, задають питання законності зняття арешту в Лондоні з рахунків Злочевського і наскільки можливо було цього уникнути, якби справа належним чином розслідувалася», — без особливого оптимізму констатував Ситник.
«Будемо намагатись розібратися — якщо є судова перспектива, то чому було знято арешт з рахунків Злочевського», — додав головний борець з корупцією. А якщо нема? Тоді відставний міністр, як матиме час і натхнення, приїде на рідні терени, де його чекають два котеджі, дві земельні ділянки, домоволодіння площею 922 кв. м, авто Rolls-Royse Phantom і причеп.
Звільнення тижня
За результатами розслідування щодо замаху на злочин із розкрадання 550 мільйонів гривень коштів Кіотського протоколу уряд звільнив виконувача обов'язків міністра екології та природних ресурсів Сергія Курикіна.
Чиновник, відомий ще з часів пізнього Кучми, дуже вільно проводив тендер на освоєння тої половини мільярду, внаслідок чого гроші мали піти на рахунок фірми-одноденки.
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк дуже тішився, що за допомогою МВС аферу не дали реалізувати. «Прошу персонально керівника Національного антикорупційного бюро пана Ситника, який є новою фаховою і незалежною людиною, взяти ці матеріали під особистий контроль, порушити реальне кримінальне провадження і взяти цих корупціонерів. І не допустити того, щоб вони зараз швидко покинули територію України», — звернувся прем'єр до компетентних органів.
Тепер Курикін стане «лакмусовим папірцем», і з його справи можна буде зробити висновок щодо реальності боротьби з корупцією.