Фізик з Оксфордського університету виявив, що приховувати обман глобального масштабу можна лише впродовж нетривалого часу. За кілька років кількість людей, що знають правду, стає надто великою, щоби втримати все в таємниці, розповідає вчений в журналі PLoS One.
Aurich Lawson / Thinkstock
Аби виявити, як довго можна приховувати правду про події світового значення, британський фізик Девід Граймс (David Grimes) розробив власне рівняння. У ньому – три показники: кількість змовників, час, що минув з моменту першої брехні про подію, і ймовірність того, що змову розкриють.
Розвідку фізик почав з розподілу Пуассона – стандартного статистичного інструменту, коли вимірюють ймовірність настання події в певний проміжок часу. Однак Граймсу забракло точних методів, щоби визначити шанси на провал змови. Тому він взяв цифри з реального життя, проаналізувавши справжні випадки розсекречення таємної інформації.
Передусім, він проаналізував випадок, коли Едвард Сноуден оприлюднив інформацію про PRISM – секретну програму Агентства національної безпеки США, що стежила за користувачами в Інтернеті. У змові тоді брало участь 30 тисяч осіб, її викрили через шість років.
Другим джерелом даних для Граймса став медичний експеримент з вивчення сифілісу, що відбувся в Алабамі. Тоді від піддослідних спеціально приховували, що антибіотики вже винайшли. Участь у змові тоді взяло 6 500 людей, а відомою вона стала 25 років потому.
Граймс перевірив своє рівняння на чотирьох знаменитих теоріях змови. Першою стала «Місячна змова» — конспірологічна теорія, згідно з якою дані про висадку людини на Місяць сфальсифікували працівники НАСА. Інша – змова про підтасування даних щодо глобального потепління. Третьою для аналізу Граймса стала теорія про те, що щеплення розвивають аутизму, а четвертою – що фармацевтичні компанії приховують дієві ліки від раку.
Згідно з отриманими результатами, середньостатистичні шанси того, що змова зазнає фіаско одразу, приблизно 4 на мільйон. Проте, чим більше проходить часу, тим більше людей про неї дізнаються, й отже, ймовірність розкриття змови сильно зростає.
Наприклад, якщо політ на Місяць зімітували 1965 року 410 тисяч співробітників НАСА, тоді, переконаний Граймс, про фальсифікацію стало би відомо вже через три роки і сім місяців.
На його думку, приховувати ліки від раку вдалося би лише впродовж трьох років і трьох місяців.
Рівняння Граймса демонструє, що змови планетарного масштабу приречені на викриття – для приховування фактів потрібно забагато людей.
За матеріалами ipress.ua
Зреферувала Соломія Кривенко
29.01.2016