Дочекаємося епохи Термінаторів, це вже майже ясно. Але вони, здається, не скажуть нам: «Hasta la vista, baby». Бо будуть занадто глупі. Або це ми ними будемо.
На сайті 2045.com є Кнопка Безсмертя. «Клікни, щоб почати створення твого особистого аватара». Клікаю.
Перший крок інформує, що моє біологічне тіло недосконале — вимагає кисню, відповідної температури, води, вікту; хворіє і врешті вмирає.
Другий крок пропонує рішення: заміна біологічного тіла штучним аватаром.
Далі я дізнаюся, що 60% необхідної технології існує вже нині, а ще 40% постануть в найближчі три декади. «Маю 38 років, — рахую швидко. — Як досягну сімдесяти, буду безсмертний».
Тепер треба вибрати собі аватар. Є три варіанти.
Перший: роботична копія тіла, дистанційно керована моїм під'єднаним до комп'ютера мозком. Технологія має бути готова за три роки.
Другий: повний протез цілого тіла, на який пересаджена моя голова. Роботи на лабораторному рівні, термін чекання — 5–7 років.
Третій: повний андроїд зі штучним мозком, на якому — як програма на комп'ютері — встановлена моя свідомість. 25 років чекання.
Наступний крок: вимоги. Я мушу мати щонайменше 18 років, а також бути при повній тямі. Ну і диспонувати трьома мільйонами доларів.
Нічого з безсмертя не вийде.
***
Ініціативу «2045» чотири роки тому створив російський мільярдер з інтернетівської галузі Дмитрій Іцков. Благословення дістав від Далай-лами. Експертну підтримку — від кількох десятків яйцеголових з таких славнозвісних осередків, як Massachusetts Institute of Technology (MIT), Duke University чи Російська академія наук (РАН).
Давід Дубровський, співголова РАН, висновує, що одним з головних принципів кібернетики є те, що всяка структура функцій даної системи може бути відтворена на іншій матеріальній основі, яка має інші фізичні властивості. А якщо так, то існує можливість репродукції всіх функцій людського тіла на небіологічних матеріалах.
Трансгуманісти вважають, що ми є набагато ближче до реалізації цієї мети, ніж це видається більшості. Неолюдство чекає вже тут, за рогом.
***
Безсмертним хоче бути також Нік Бостром, засновник Інституту досліджень майбутнього людства в Оксфордському університеті. Шведського походження цибань, який не подає руки, побоюючись мікробів, має репутацію провідного представника трансгуманізму. Майбутнє, за Бостромом, — це трильйони цифрового розуму, поєднані в одне космічне буття.
Це, однак, оптимістичний сценарій; Бостром припускає можливість його нереалізації. Його минулорічна книжка «Супер-розум: шлях, загрози, стратегії» стала гітом і серед звичайних читачів, і серед науковців.
Її теза: штучний розум є найбільшою надією на скоре безсмертя, але також і найбільшою загрозою для людства. Викликом XXI століття є не продовження ґлобального потепління чи терору, а відповідна спрямованість досліджень штучного розуму.
***
Такі дослідження з найбільшим розмахом провадить Ґуґл. Гігант з Маунтін-В'ю перехоплює найважливіші фірми в галузі кібернетики. Ларрі Пейдж і Серґєй Брін вже купили, серед іншого, Boston Dynamics, що продукує військових роботів, британську DeepMind і виробника розумної побутової техніки Nest Labs. Один з добре поінформованих співрозмовників технологічного журналу Ре/code називає цей наступ Манхеттенським проектом щодо штучного розуму (Манхеттенський проект створив атомну бомбу).
Шефом відділу інженерії в Ґуґл два роки тому став такий собі Рей Курцвейл. Свою візію майбутнього він вже виклав десять років тому в книжці «Надходить синґулярність». Коротко: штучний розум на рівні людського ми створимо вже в 2029 р. У 2040 році входимо в нову еру — у синґулярність, — коли зникає межа між біологічними і небіологічними організмами. Нового розуму не треба боятися, бо він буде добрим за своєю природою — вищим, а отже, і кращим від дотеперішнього. І, ясна річ, безсмертним.
Щоб цього дочекатись, 67-літній Курцвейл щодня ковтає понад 200 таблеток.
***
Курцвейла можна би було вважати фантастом, якщо не ідіотом, коли б не його 19 вчених ступенів доктора honoris causa, кількадесят патентів, у тому й таких революційних, як сканер чи пристрій для читання незрячим, і коли б його прогнози не справджувалися замалим не до йоти.
На початку 90-х років він описав близьке майбутнє інтернету, до якого під'єднано майже всі домашні господарства і в якому зосереджується все знання світу. Передбачаючи, коли комп'ютер подолає найкращого шахіста світу, він помилився на рік.
Свій оптимізм Курцвейл базує на теорії експоненційного зростання. Що більше технологія розвинена, то швидше розвивається. «Комп'ютер, який ми мали в MIT, коли я був студентом в 60-х роках, займав півкімнати, був у мільйон разів дорожчий і в тисячу разів слабший від телефона, який я ношу в кишені», — повторює він при кожній нагоді. І пророкує, що за кільканадцять років нанотехнологія прийде в кожну клітину тіла, мозок перетвориться на комп'ютер і ми прокинемося у новому прекрасному світі людей-роботів.
***
«Між граблями і комп'ютером нема великої різниці, — остуджує емоції професор Ришард Тадеушевич, віце-голова Польського товариства штучного розуму. — Так, дослідження просуваються, найновіша технологія помагає діагностувати хвороби, відповідає за мільйони транзакцій на біржах. Але комп'ютер не зайде до ванни, а навіть якщо зайде, то коли вода переллється через край, не закричить: "Еврика!", а тільки почне калюжу перераховувати на краплини».
Професор звертає увагу на дрібну проблему: ми хочемо випродукувати штучний розум, хоч не розуміємо, чим взагалі є розум. Маємо уявлення про те, як мозок змушує пальці вдаряти по клавішах. Але з'ясовування, звідки в мозку Шопена взялася така, а не інша музика, чому вона зворушує і що таке взагалі зворушення, — залишаються у сфері чорної магії. Ми, як і раніше, не маємо поняття, чим є самосвідомість, моральність, кохання або осяяння генія.
***
Пророки штучного розуму скептикам відповідають коротко: подивіться на успіхи останніх років.
У 2011 р. фурор зробив створений в IBM комп'ютер Watson, який у триденній грі подолав найсправніших гравців відомої телевікторини Jeopardy! (в Польщі відомої як Va banque). Ґаджети, які роками наповнювали сторінки науково-фантастичних романів, як-от комп'ютер завбільшки з пачку цигарок, який відповідає людським голосом на питання, чи самокероване авто, стають реальністю.
Три лабораторії фірми Intel працюють винятково над комп'ютером, здатним провадити обчислення в екса-масштабі, тобто в темпі, наближеному до роботи людського мозку. Він має бути створений до 2018 р. Два роки тому японський комп'ютер K здійснив симуляцію однієї секунди роботи одного відсотка мозку. Це зайняло йому 40 хвилин; мізерний результат, але K працював у пета-масштабі, тобто в тисячу разів повільніше за швидкість, яку має досягти машина Intel. Фірма оголошує, що комп'ютери зета-масштабу, тобто у мільйон разів швидші за K і в тисячу разів — за людський мозок, виникнуть до 2029 року.
За Курцвейлом, ключем до перелому є мова. Комп'ютери читають і виконують інструкції, але не розуміють їх значення. Візьмімо машину, яка аналізує історію хвороби, дані пацієнта і ставить діагноз. Він може бути вірним, хтось повертає собі здоров'я, але машина, хоч і знає про пацієнта все, проте не розуміє його страждань, стресу чи радості.
Курцвейл за допомогою мільярдів доларів і найсвітліших голів, куплених Ґуґлом, має створити код читання із розумінням. Поки що проект є на етапі завантаження інформації — комп'ютери мають прочитати кожну сторінку, кожний рядок, кожну літеру всіх до одного документів і книжок світу.
***
Курцвейл вже нас майже заспокоїв, але Бостром не відпускає. І нагадує про власну теорію «екзистенційного ризику». В його спрощенні арґументація виглядає так.
У нашій Галактиці є десять мільярдів планет, подібних на Землю, а у Всесвіті є мільярд галактик.
Отже, ймовірність, що ще десь існує життя, математично є немалою.
Багато тих планет набагато старші за Землю.
Якщо життя триває на них на мільярд років довше, то тамтешні цивілізації мусили досягти неймовірного для нас рівня розвитку.
Аж так розвинені цивілізації мали б бути здатні міжпланетно комунікувати.
Принаймні деякі з них мусили б мати риси з добре нам відомою потребою експансії.
Якщо так, то вони дали б нам про себе знати в той чи той спосіб.
Питання: чому ж у Всесвіті панує мертва тиша?
Відповідь: існує технологія, до відкриття якої доходять всі розумні форми життя у Всесвіті. Це відкриття веде до їх загибелі. Цивілізації перестають існувати, перш ніж досягнуть здатності скомунікуватися між собою.
Ми, земляни, маємо амбіції стати першою цивілізацією, яка переступить це обмеження. Найбільший внесок Борстома в дебати про штучний розум полягає в тому, що він переконав наукову спільноту в реальності концепції «екзистенційного ризику». Інститути, що його вивчають, виникли останніми роками в MIT і Кембріджі. В жовтні відбулася перша спільна конференція трансгуманістів, інженерів, правників та етиків щодо майбутнього штучного розуму. Один з учасників, лорд Мартін Ріс, астрофізик з Кембріджу, написав: «Сьогодні ми не знаємо, де лежить межа між тим, що може статись, а тим, що залишиться науковою фантастикою».
***
Багатьох трансгуманістів і мільярдерів з різних галузей пов'язує те, що вони носять над щиколоткою шкіряну опаску з контактними даними до фонду Alcor в Арізоні. Після смерті — якщо не доживуть до безсмертя — потраплять там до посудини, наповненої рідким азотом. Так дочекаються часів, коли їх мозок можна буде прищепити кіборгу.
Майже 150 тіл вже піддано кріопрезервації, у списку живих членів Alcora є нині півтори тисячі осіб. Серед них — Нік Бостром і, очевидно, Рей Курцвейл.
Цей останній не приховує, що його метою є не тільки власне безсмертя, але також воскресіння батька, який помер в 1970 р. Азотні морозильні апарати в Alcor тоді ще не діяли, але Курцвейл зберігає на складі всі можливі документи, сувеніри, листи і спогади, пов'язані з батьком, щоб колись вчитати їх до штучного мозку і відтворити його свідомість.
Іншими словами: хоче виробити небо, в якому з близькими проживатиме своє безсмертя.
Наприкінці фільму Transcendent Man Курцвейл розмірковує: «Чи Бог існує?»
І швидко знаходить відповідь: «Ще ні».
***
Лишається інше питання: чи коли Рей з татом сидять, безпечно заінстальовані в найсучасніших комп'ютерах, всі ми, що не маємо трьох мільйонів доларів, далі гинемо у нещасливих випадках, дістаємо інфаркти і вбиваємо одне одного у війнах?
Професор Тадеушевич відповідає Кантом:
- Зоряне небо наді мною, моральне право в мені. Вірите, що колись якась машина буде здатна до такої рефлексії?
- Але ж Ви хотіли би бути безсмертним? — тисну я.
- Ні, — не вагаючись, відповідає професор. — Погляньте, що робиться довкола. Коли я перевіряю свій PESEL (ідентифікаційний номер), то усміхаюся, задоволений з того, що вже невдовзі моя черга.
Maciej Jarkowiec
Homo sapiens mechanicus
Gazeta Wyborcza, 02.01.2016
Переклад О.Д.
19.01.2016