Палац Рад

Сергій Миронович Кіров, виступаючи на першому з'їзді Рад з пропозицією про збудування Палацу, говорив:

"...Я думаю, що цей будинок повинен являти собою емблему майбутньої могутності, торжества комунізму не тільки у нас, але й там, на Заході.

Про нас багато говорять, нас характеризують тим, що ми з блискавичною швидкістю стираємо з лиця землі палаци банкірів, поміщиків і царів. Це вірно. Збудуймо ж на їх місці новий палац робітників і трудящих селян, зберімо все, на що багаті радянські країни, вкладімо всю нашу робітничо-селянську творчість у цей пам'ятник і покажемо нашим друзям і недругам, на що ми здатні прикрашати грішну землю такими пам'ятниками, які нашим ворогам і не снилися..."

Здійснення цієї ідеї, висунутої трибуном пролетарської революції, стало реальним після проведення сталінських п'ятирічок індустріалізації країни. У творчому змаганні архітекторів усього світу перемогли талановиті радянські архітектори, академік архітектури Б. М. Іофан, арх. В. Г. Гельфрейх, академік архітектури В. А. Щуко.

Будинок Палацу Рад запроектований і будується як пам'ятник геніальному вождеві пролетаріату Володимирові Ільїчу Леніну. Грандіозна споруда, технічний і творчий розмах її не мають рівних собі в світі. Висота самого будинку 315 метрів. На ньому становиться з нержавіючої сталі скульптура В. І. Леніна висотою в 100 метрів.

Таким чином загальна висота будинку 415 метрів. Палац Рад буде вищий на 9 метрів найвищого в світі хмарочосу "Емпайр стейт Білдінг" у Нью-Йорку. Статуя Леніна понад два рази більша за статую "Свободи" в нью-йоркському порту, яка має висоту 49,39 метра.

Всім відомі світові пам'ятники архітектури, такі як Ейфелєва башта в 500 метрів висоти, Ісакіївський собор у Ленінграді в 100 метрів, лаврська дзвіниця в Києві в 96 метрів, — лишаються далеко позаду.

Основними елементами Палацу Рад є: комплекси Великого залу, Малого залу, висотної частини (де будуть розміщені музейні приміщення) і приміщення підземної частини, призначені в основному для господарських і технічних цілей.

Великий зал, призначений для конгресів, з'їздів, мітингів, а також для масових показів художньої самодіяльності, великих концертів, розрахований на 21.000 місць. В ньому буде великий суцільний амфітеатр круглої форми, діаметром в 140 метрів, висотою в 100 метрів. Обсяг залу 1 млн. кубометрів. Посередині — круглий партер діаметром в 20 метрів, що в разі потреби перетворюється в арену, яка може бути використана для масових спортивних виступів, демонстрацій або в басейн. Таке перетворення відбуватиметься з допомогою складних механізмів, розміщених у підвалах будинку.

У глядача буде враження, що він знаходиться під відкритим небом.

Враження відкритого неба буде досягнуте висотою залу, а також спеціальною обробкою підвісного куполу з кільцями, які відбиватимуть світ. До речі, світ буде не звичайний, блакитнуватий, як денний. Навколо Великого залу йде кільцеве фойє, відділене рядом потужних колон (пілонів), які являють собою основні конструктивні опори центральної частини будинку. До Великого залу примикає ряд кулуарів, фойє, курилень, вестибюлів тощо.

Малий зал розрахований на 6.000 чоловік. Він запроектований у вигляді півкруглого амфітеатра з неглибоким балконом. Сцена Малого залу — 32 метри, внутрішній обсяг — 84.000 кубометрів.

Крім того, Малий зал має свої фойє, вітальні, курильні зали і вестибюлі. До комплексу Малого залу належить також бібліотека на 500 тис. томів з читальними залами, кабінетами для занять і 4 аудиторії. Малий зал буде найвидатнішим театральним приміщенням не тільки в СРСР, але і в Західній Європі.

Приміщення Президії, членів уряду, дипкорпусу, радянської і іноземної преси є спільними для Вели кого і Малого залів і мають свої ходи, гардероби, вестибюлі, кабінети.

Головне фойє оформлюється на тему Сталінської Конституції і два бокових фойє — як зал героіки громадянської війни і зал героіки будівництва соціалізму. Для загального уявлення про розміри спорудження наведемо кілька цифр.

Площа забудови Палацу Рад — 11.000 кв. метрів, що в три рази більша за існуючу Красну площу. Обсяг всього будинку 7 млн. кубометрів. Це — обсяг всіх жилих і допоміжних будинків міста в 50.000 населення. Вага стального каркасу будинку — 250 тис. тонн. Це вага п'яти Ейфелєвих башт. Будинок матиме 140 ліфтів, 62 ескалатори (рухомі сходи). Можливе одночасне перебування людей у Палаці досягає більше 30.000 чоловік, що становить майже населення таких міст, як Кам'янець-Подільськ, Новоград-Волинськ, Коломия.

Загальна довжина сітки водопостачання запроектована в 163 кіло метри, вентиляції і опалення — 137 кілометрів, кабельної сітки — 744 кілометри і каналізації — 84 кілометри. Силова електростанція буде коло 25 тис. кіловат, що дорівнює близько 1/20 Дніпрогесу.

Архітектурно-художнє оформлення займає значну частину обсягу робіт у спорудженні Палацу. 72 великі скульптури, 650 бюстів і дрібних скульптур, 19 скульптурних груп розміром від 10 до 14 метрів. Площа зовнішніх і внутрішніх барельєфів 11.000 кв. метрів. Площа монументального живопису 20.000 кв. метрів. Для виконання цієї роботи треба 200 скульпторів-авторів, 200—250 живописців, 70 мозаіків і т. а.

Наведені нами цифри свідчать про величність цієї споруди, про новизну завдань, які стоять перед будівниками Палацу Рад.

Палац Рад — пам'ятник геніальному вождеві пролетаріату Володимиру Ільїчу Леніну — повинен непорушно стояти в віках, повинен уособлювати епоху соціалізму, епоху прогресу науки і техніки. Ось чому існуючі будівні матеріали, як порівняно недовговічні, були забраковані будівниками. До будівництва Палацу Рад залучені Академії наук, ряд науково-дослідних інститутів, науково-дослідних лабораторій, заводів, окремі винахідники і багато передових робітників.

Для будівництва стального каркасу знайдена спеціальна нержавіюча міцна сталь марки "ДС". Будівники "ДС" старанно дослідили рештки староримських будівель, що зберіглися і що відзначилися, як відомо, великою міцністю. В результаті був знайдений новий вид цементу — пуццолановий, який відзначається довговічністю. Цей цемент ввійшов у бетон спеціальної марки "ДС", вперше застосованої на будівництві.

Експедиції працюють у горах Алтая, Кавказа, Урала, на Україні для розшуку нових гранітів, лабрадоритів, які відзначаються нечуваною красою і міцністю. Науково-дослідні інститути розробили акустику Великого залу так, що на всякому місці чутність доповідача буде однаковою.

Для будівництва фундаментів збудований першокласний механізований бетонний завод. Для монтажу стальних конструкцій збудовані спеціальні потужні крани-дерики.

Фундаменти висотної частини Палацу Рад заглиблені на 30 метрів і поставлені на міцні вапняки. Коло 2.000 колон передають грандіозну вагу всього будинку через фундаменти на основу. Підлога нижнього поверху будинку розташована на 13 метрів нижче рівня площі, яка оточує його. Разом з тим, рівень цієї підлоги знаходиться на кілька метрів нижче від розрахункового рівня ґрунтових вод, що відповідає найвищому повеневому горизонту Москва-ріки. Таким чином грандіозна чаща підземної частини Палацу заглиблена в мокре середовище. Значить, виникла проблема про нові будівні матеріали, гідроізоляцію, про методи проведення роботи. Щоб запобігти просочуванню води в котлован, робили бітумізацію грунту, тобто гарячий асфальт нагнітався по трубах під великим тиском у грунт, утворюючи асфальто-земляний бар'єр. І в цих роботах нашим будівникам довелось робити винаходи, бо закордонна практика не задовольняла таких вимог.

Збудовані механо-зборочні заводи по обробці обличкувальних матеріалів. Сконструйовані грандіозні шліфувальні і розпилочні верстати для мармуру.

В устаткуванні Палацу Рад величезне значення матиме внутрішній транспорт, пропускна спроможність якого запроектована з таким розрахунком, щоб дати можливість відвідувачам нижньої частини Палацу витрачати на вихід з будинку не більше 13—15 хвилин і відвідувачам висотної частини — не більше 25 хвилин, включаючи сюди і час, необхідний на одержання верхнього одягу. Для того, щоб гардероби не гальмували потоку відвідувачів, Палацові Рад потрібно було б, за приблизними підрахунками, не менше 3.000 гардеробщиків. Проектувальники пішли по шляху максимальної механізації всіх процесів перебування відвідувачів Палацу Рад. Будуть збудовані гардероби-автомати. З допомогою фоторелє автоматичні кабіни самі розкриватимуться. Повісивши одяг, відвідувач, уходячи, бере з собою жетон; двері кабіни гардероба автоматично закриваються. Жетони по своїй конструкції будуть різні, а тому для одержання одягу треба буде мати тільки жетон від кабіни, в якій відвідувач взяв його.

Вхідні двері Палацу Рад самі відкриватимуться, коли підійде відвідувач. Цю роботу також виконуватиме фото-елемент.

Палац Рад повинен бути високохудожнім витвором мистецтва, шедевром світової архітектури.

Люди, закликані виконати це почесне завдання, повинні критично освоїти славну традицію давно минулих сторіч, традицію творчого єднання всіх видів мистецтв.

Палац Рад є творчою лабораторією для всієї нашої країни. Тут народжуються нові види матеріалів, механізмів, принципи роботи, які переносяться на інші будівництва, в інші галузі народного господарства.

[Вільна Україна]