Марк Цукерберг має викласти 45 мільярдів доларів як компенсацію шкоди, яку заподіяв демократіям Фейсбук.
Генеральний директор Фейсбуку Марк Цукерберг повідомив, що хоче роздати 45 мільярдів доларів. Впевнена, що йому знадобляться поради, як їх витратити. Ось моя порада: він має їх використати на компенсацію жахливої шкоди, заподіяної демократичним дебатам і цивілізованій дискусії у всьому світі.
Слабкі демократії є найменш стійкими перед прокляттям Фейсбуку. Нещодавно я була на зустрічі експертів, які працюють в країнах — учасницях конфліктів. Вони дійшли згоди, що відбудова нації — будь-де, чи то в Лівії, чи то у Східному Тіморі — вимагає створення рамок національних дебатів. Лідери сторін мусять щонайменше узгодити, чому вони вирішили припинити боротьбу і що робитимуть далі. Потім мусять переказати ці узгодження прихильникам. Якщо цього не вдасться зробити — бо немає медій основного нурту, тому що Facebook подає суперечні версії правди, — мир буде неможливим.
Бідні демократії так само підпадають під ризик. В країнах, де не функціонують незалежні медії, що перевіряють факти (бо це занадто дорого, бо Інтернет знищив ринок реклами, бо уряди чинять тиск на журналістів), зникає і можливість цивілізованої розмови. Якщо в різних місцях в мережі з'являються відмінні версії подій; якщо ніхто не може узгодити, що насправді вчора сталося; якщо підробленим, маніпульованим або брехливим інформаційним мережам допомагають натовпи інтернетівських тролів, то конспіративні теорії — чи ультраліві, чи ультраправі — набудуть такого самого значення, як і реальність.
Багаті демократії не здавали собі справи, що це швидко стає і їхньою проблемою. Щоразу, коли в Лондоні чи Вашинґтоні я описувала нівелювання фактів і розростання інтернетівських фантазій, мені відповідали виявом самовдоволення: як це жахливо для всіх тих людей в Тунісі чи у Словаччині, але «такого не могло б статися тут». А все ж може статись; Дональд Трамп заявив, що «тисячі» мусульман у Нью-Джерсі вітали знищення WTC, і тисячі коментаторів у Фейсбуку й деінде похопилися йому на захист. Не має значення, що ніяких віватів не було; тепер можна жити у віртуальній реальності, в якій брехня Трампа визнається за правду, приховувану від мас.
Ті, хто не живе у світі Трампа, можуть, певна річ, знайти альтернативні розв'язки. Алі Амін, підліток з Нью-Джерсі, так захопився світом джихаду онлайн, що «його поглинула віртуальна боротьба, з відімкненням від того, що реальне». Це закінчилося для нього вироком 11 років тюрми за матеріальну підтримку терористичної групи. Такий досвід мають не лише прихильники джихаду. Кожен, хто якийсь час перебуває в альтернативних світах, до яких потрапляє за допомогою Фейсбуку чи Твіттера, щодня може здибати подібну фальшиву інформацію. Тільки скористайся відповідними аккаунтами Твіттера — і отримаєш лінки на фальшиві сайти та підозрілі організації, що подають фіктивні статистичні дані. Знайдеш також і друзів, які у це вірять. Захочеш — можеш оселитися у мильній бульбашці, цілком відірваній від будь-якої реальності поза тією, яку створили блоґери з ультраправиці, ліві анархісти або спін-доктори з Кремля.
Багато хто з тих, хто вигадує такі речі, має конкретну мету — як-от вибори Трампа або рекрутування добровольців до Ісламської держави. Однак довготривалі наслідки дезінформації серйозніші; вона веде до цинізму й апатії. З часом це призведе до того, що ніхто ні в що не віритиме. Люди перестають перейматися брехнею Трампа, Путіна чи ІД — бо й так не вірять в те, що читають. Інформаційного трешу так багато, що годі з'ясувати, що є правдою.
Ніхто ще не знає, що робити з цією зміною, бо досі мало людей взагалі згоджуються з тим, що вона — зміна — справді настає, вони навіть не розуміють, як це відбувається. Ось відкрите поле для Цукерберга: допомогти журналістам, науковцям, активістам і політикам у поверненні реалій в публічних дебатах. Може, ми маємо вчитися «вміння читати медії» в школах; може, нам потрібні незалежні «індикатори» оцінки мережевих сайтів; може, треба прагнути до розуміння психології теоретиків конспірації. Ми не знаємо, що поможе, але це є питання на 45 мільярдів доларів.
Автор — американська письменниця і публіцистка; здобула Нагороду Пулітцера за книжку «Ґулаґ»
Anne Applebaum
Gdy nikt w nic nie wierzy
Gazeta Wyborcza, 19.12.2015
Переклад О.Д.
24.12.2015