На швеце иснує коло 6 500 рижни бешеди и каждих двох тижньох щезнє по єдна. То значи же их рочнє нєстанє понад сто. Интензивно ше хаснує лєм 83 бешеди. Упуцени до тей проблематики гуторя, же бешеди у опаснейшей ситуациї як екосистеми и дзепоєдни живи єства цо нєставаю. Зоз щезованьом бешеди, вично щезую и велї тайни чловекового обстояня и адаптациї на тим, нам знаним швеце. Половку од шицких бешедох, коло 3 500, хаснує лєм єдна дзешатина жительства на планети, а до конца вика, гутори математика, вони маю щезнуц. То значи же огромне количество колективней чловековей мудросци и знаня акумуловане у бешедох з хторима комуникує барз мале число людзох.
Медзи бешедами хтори у процесу щезованя, на приклад, бешеда калавая. То бешеда шаманох у Боливиї на хторим ше бешедує лєм шептаюци. Яки тайни того и хто зна хторого ище швета, тоти шаманє себе шептаю? Кед же тоти шаманє маю контакт зоз колективну меморию, а верим же то так, а у колективней мемориї, як и у духовним швеце нєт часу и простору, хто зна до яких спознаньох шаманє доходза. Зоз щезованьом їх бешеди, тоти ше спознаня траца.
На становиску сом же ше кажде знанє хторе потребне цивилизациї понукнє, у одредзеним чаше будзе на розполаганю у процесу узреваня чловека и кед ше тото знанє нє утка до живота, до универзалного искуства цивилизациї, воно препада. Нє завше, до ньго ше ознова придзе, лєм ознова ше муши прейсц длугоку драгу народзованя нового язика, його росту до способносци же би тото искуство було сообщене. Постої глїбока лоґика иснованя каждей бешеди. Кажда бешеда иснує насампрез прето же би ше на нєй сообщела важна правда за чловека.
Єден други язик зоз другого конца швета, у монґолских степох, вола ше мончак. На тим язику зна бешедовац ище лєм єдна старуха и кед вона умре, умарла зоз нїм цала система думаня на тей бешеди, цале паметанє єдного народу, його ориєнтованє у швеце, його способ живота, виражованя радосци и смутку, його випровадзованя души до другого швета. На тей бешеди, на приклад, нєт поняца за унука, та старуха, за тото дзецко цо ше шпота коло нєй, нє зна повесц цо єй воно. Унук ю учи бешедовац по монґолски и толкує єй же вон дзецко єй дзивки, цо вона зна, бо памета кеди ше дзецко народзело, алє нє видзи вельку важносц у тим, бо у системи вредносци у якей вона жила дзеци було каждого року и вони, углавним обтерховали заєднїцу, а вело важнєйши од дзецох були кози, бо без козох нєт живота, анї им анї дзецом.
Кед слово о козох, старуха ма поняце за кажду файту, фарбу, и за кажди знак на нїх. Та шицко єдно чи то даяка платка, чи велькосц вимня, чи оштрина шерсци. О козох, вона научена старац ше баржей як о дзецох и унучатох. Шицки файти трави цо их кози пашу, вона зна. И кед сце вилїчиц себе и свойо унучата од даякей хороти, вона то роби з кожим млєком и точно зна на хтору траву од хторей хороти виженє кози на пашу. Такволана сучасна медицина ту ма цо научиц од нєй. Ище даєден рок, а можебуц анї тельо.
Зоз монґолских степох врацам ше назад, до Коцура, за мой роботни стол. Предомну кнїжки жидовского писателя, Исака Башевиса Синґера, мнє блїзкого, медзи иншим и прето же писал на їдишу, бешеди хтора тиж щезує, так як цо щезую бешеди калавая и манчак, та и моя руська. За щезованє їдиш бешеди, у велькей мири виновати нацисти хтори Жидох зоз Польскей цо бешедовали на тей архаичней бешеди, позабивали и розселєли. Кед бим нє писал на їдишу – виявел Синґер – предлужел бим Хитлерово дїло, а я то нє жадам. У тей вияви виражена висока Синґерова моралносц спрам мацеринскей бешеди.
Лєгко було Набоковови, росийскому писательови, кед пошол до Америки одлучиц ше писац по анґлийски, або Волкови, французкому писательови росийского походзеня по французки. Єст хто будзе писац и твориц росийску литературе. Могол и Кундера прейсц зоз чешкого на французки, як и Румун Емил Сиоран, зоз румунского на францизки. Чешки язик и литература, як и румунски нє препадню. А Синґер нє могол висц зоз їдишу, як цо и я нє можем висц зоз руськей бешеди, на хторей бешедує штернац тисячи людзох, язика-дзецка хторе ше ище шорово анї нє народзело, а уж умера, як гутори Андри Гуздер Билянски. Пре єдноставну причину – ша, хто вец будзе писац по руски, кед нє я? Руснацох нєт милиони як Русох або Румунох.
Глїбоко сом прешвечени же найглїбши правди о живоце, автентично мож пренєсц лєм на мацеринскей бешеди, та без огляду на хторим є ступню розвою. Бешеда ше розвива у тим напряме у хторим ма дацо повесц.
Руська бешеда нє ма цо повесц о технолоґиї, анї о воєней тактики. Можебуц ма цо повесц о природи специфичней кетман* позициї, можебуц о дволичносци, або о скромносци, стриманосци, о нєнавидзеню празного преказованя... Можебуц о щезованю. О велїчезносци и о болю того процесу. Можебуц ми ше дацо о тим, у моєй поезиї и удало повесц.
Коцур, Сербия
__________________________
*Поняце хторе до хаснованя уведол Чеслав Милош кед описовал двойнїсте справованє людзох у комунистичним блоку Совєтского союзу