Сяюча смерть: астрономи вперше простежили, як чорна діра поглинає зірку. Спочатку вона притягнула сонцеподібну зорю, потім розірвала її, після чого утворився струмінь високошвидкісних часток. Спостереження засвідчують: такий радіаційний спалах виникає швидше, ніж дотепер припускали, і є частиною складного процесу. Виявлене допоможе пояснити, що ж відбувається, коли помирає зірка, пояснюють науковці в журналі Science.
Спаґетифікація зірки
Шляху назад немає — якщо матерія потрапляє у вир чорної діри і її перетягує за горизонт подій, тоді вона зникає безповоротно. Але цьому передують могутні наростання приливних сил, газові фонтани та енергетичний спалах, що засвідчує: поблизу таких газових гігантів діють потужні сили тяжіння.
У серці Чумацького шляху зірка лише ненадовго змогла оминути чорну діру. Першими, хто спостерігав за тим, як вона поглинає зірку, стали Сьєрт ван Вельцен (Sjoert van Velzen) і його колеґи з Університету імені Джона Гопкінса в Балтиморі. «Такі події — на диво рідкісні, — пояснює астроном. — Це вперше нам вдалося побачити все: від знищення зорі до випромінювання кеґлеподібного потоку світла. Ми місяцями за цим стежили».
Смерть зорі відбулася на відстані майже 300 мільйонів світлових років від Землі, в центрі однієї маленької галактики. Там сонцеподібна зірка потрапила у вир надмасивної діри. Сила тяжіння газового гіганта спочатку витягнула зірку зі своєї орбіти, і поблизу горизонту подій, внаслідок дії приливних сил, вона потрапила під дуже сильну спаґетифікацію. Так зоря розтягнулася.
Струмінь частинок виникає дуже швидко після поглинання зірки
Її руйнування, спричинене приливними силами, не відбувається непомітно, навпаки: нагріта до нормальної температури матерія виробляє енергетичні частинки-потоки та спалахи — і в рентґенівському спектрі, у видимому світлі, і в формі радіохвиль. Після того, як у грудні 2014 року оптичний телескоп на Гаваях відкрив це «світло смерті», астрономи спрямували всі батареї з космосу та наземні телескопи на місце події.
Після поглинання зорі в космосі спалахують сильні потоки решток зірки
«Попередні спроби впіймати ці світлові потоки завжди виявлялися запізнілими», — розповів Вельцен. Проте цього разу вдалося вчасно зафіксувати подію на всіх довжинах хвиль і потім стежити за нею протягом місяців.
«Коли чорна діра знищує зорю, це надзвичайно складний процес, ми ще далекі від того, щоб його зрозуміти, — пояснив науковець. — Але, згідно з нашими спостереженнями, потік зоряних решток дуже швидко перетворюється на потужний струмінь, а це допоможе моделювати такі події».
NASA демонструє весь тривалий процес в короткому відео.
Scinexx.de, 27/11/2015
Зреферувала Соломія Кривенко
01.12.2015