У Західній Сахарі колись була велика річкова система. Це нещодавно вдалося довести науці. У сучасній Мавританії водний потік впадав до Атлантичного океану, а його басейн був таким великим, як сучасний басейн ріки Янцзи. Ще не минуло 10 тисяч років відтоді, як тут струменіла вода, розповідають науковці в журналі Nature. Відкриття кидає світло на загадку, звідки взялося величезне звивисте підводне озеро-каньйон біля цього узбережжя.
Зображення: ріка Таманрассет і басейн, який вона колись наповнювала.
Ще 2003 року німецькі океанологи зробили унікальне відкриття: на морському дні перед побережжям Мавританії є великий, звивистий каньйон. Цей підводний басейн — завдовжки майже 400 км, а з одного кінця врізається вглиб дна ще на 300 м.
Але що його створило? Зазвичай такі підводні утворення виникають там, де ріка впадає в море. Але на атлантичному узбережжі Мавританії та Марокко немає жодної водної артерії: сьогодні Західна Сахара не може запропонувати нічого, крім маленьких ваді, піску, каміння та скупого пустельного ландшафту. Річки були і є лише там, де пустеля межує з Сенеґалом та Ніґером на півдні та з Нілом — на сході. Принаймні так думали дотепер.
Проте Шарлотта Сконєчни (Charlotte Skonieczny) та її колеґи з Лілльського університету (Франція) нещодавно відкрили, що і на заході Сахари колись існувала велика річкова система. Перші докази цього вони знайшли в морських відкладеннях з побережжя Мавританії.
У пробах з морського дна дослідники виявили декілька шарів дуже тонкого осаду, чий вигляд та властивості — типові для річкових відкладень. Але де поділася річка, якій вони належали?
За допомогою детальних фотографій мавританського узбережжя, зроблених з радара, науковці взялися за пошуки. «Знимки надали нам геоморфологічні докази існування прадавнього річкового басейну між мисами Кап-Блан та Кап-Тімміріс, – розповідають Сконєчни з колеґами. – Це заново виявлене русло часів палеоліту завдовжки майже 520 км». Також воно ідеально пояснює, як виник підводний каньйон біля Кап-Тіміріса.
Згідно з висновками науковців, ця ріка, яку назвали Таманрассет, колись була частиною розгалуженої річкової системи. Вона починалася з нагір'я Ахаггар на півдні Алжиру та Атлаських гір в Марокко й Тунісі, а звідти простягалася до Атлантики.
«Ця велика система була б сьогодні другою завбільшки за територією річкового басейну Землі», — каже дослідниця. Ріка Таманрассет могла б зрівнятися з Міссурі або Янцзи. Але звідки вона черпала воду?
Науковці пояснюють: рікою вода текла тоді, коли Сахара переживала «зелені періоди». Геологічні дослідження засвідчують, що клімат Північної Африки протягом останніх майже 250 тисяч років змінювався від сухого до вологого й навпаки. До цього спричинилися зміщення африканських мусонів і з тим пов'язані періоди рясних дощів.
«Посилення опадів протягом цих вологих періодів забезпечували й наповнювали більшу частину щойно виявленого басейну ріки», — каже Сконєчни. На її думку, ріка Таманрассет існувала ще за часів останнього з тих зелених періодів, тобто менше ніж 10 тисяч років тому.
Sahara: Gigantischer Urzeit-Fluss entdeckt
Nature, 11.11.2015
Зреферувала Соломія Кривенко
12.11.2015