Одна з найуспішніших реформ часів незалежності — впровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання в Україні — від літа є під загрозою зриву. Липневі обшуки в Українському центрі оцінювання якості освіти й вилучення серверів з програмним забезпеченням та банком тестових завдань за останні кілька років фактично поставили під сумнів можливість здійснення оцінювання наступного року. Чимало питань також виникало щодо того, чи вдасться забезпечити належний рівень ЗНО, навіть якщо воно відбудеться.
Нагадаємо, сервери вилучили в межах розслідування кримінальної справи. Генпрокуратура та СБУ закидають посадовим особам центру втручання у систему задля зміни результатів деяких абітурієнтів, однак слідство ще триває. Внаслідок скандалів у вересні заяву на звільнення написав багаторічний директор центру та один з авторів ЗНО Ігор Лікарчук. Йому на зміну прийшов Вадим Карандій — колишній очільник державного підприємства «Інфоресурс» і також один з творців ЗНО в Україні.
«Z» мав розмову з новим директором Українського центру оцінювання якості освіти про особливості ЗНО-2016, головні ризики і проблеми, якість тестів та перспективу розвитку системи незалежного оцінювання в Україні.
- Після скандалів довкола ймовірного підтасування результатів зовнішнього незалежного оцінювання та проблем останніх місяців з відсутністю необхідного обладнання, чи можна сьогодні стверджувати, що ЗНО-2016 відбудеться?
- Говорити про те, що тестування може не відбутись, сьогодні немає підстав. Більшість етапів підготовки до ЗНО йде в режимі, в якому воно має відбуватись за звичної ситуації. Наприклад, опрацювання тестових завдань.
Справді, є певні проблеми через вилучення банку тестових завдань, але робота з підготовки самих тестів триває далі. У нормальному режимі відбувається і робота реґіональних центрів та підготовка пунктів тестування. Також вирішують питання закупівлі усіх необхідних основних засобів. Уряд виділив 10 мільйонів гривень на закупівлю обладнання, і зараз відбуваються відповідні процедури закупівель. Ми готові до тиражування зошитів, логістичного забезпечення ЗНО тощо.
Збережемо також державну підсумкову атестацію у формі ЗНО і навіть розширимо її. Якщо торік це була атестація лише з української мови та літератури, то цього року ми дозволяємо скласти історію України та математику на вибір випускника.
Проблема є тільки з ІТ-забезпеченням. Пов'язано це передусім з командою айтішників, які працювали в Центрі. Я не можу коментувати все, що стосується слідчих дій, але робота розробників програмного забезпечення на сьогодні заблокована. Тому нам не доступні програми, які забезпечували роботу системи. Це не загальнодоступні розробки. Процедура ЗНО є унікальною, тому і програмне забезпечення для неї теж унікальне. Ведемо переговори про те, щоб отримати доступ до вилученого програмного забезпечення та відновити його роботу. Якщо буде потрібно, готові доопрацювати програми.
Якщо згадаємо перші роки проведення ЗНО, тоді його робили в ті самі часові проміжки, які маємо нині. Так, це більша кількість фізичної роботи, яка припадає на працівників центру, але з нею впоратись можливо.
- Переговори про повернення програмного забезпечення провадите з Генпрокуратурою?
- У тому числі і зі слідством. Поки що реакція нормальна.
- Тобто є шанс, що його повернуть?
- Так.
- А якщо ні?
- Ми встигнемо напрацювати програмне забезпечення у тому обсязі, який потрібен для проведення тестування. За вісім років у нього було закладено дуже багато додаткових механізмів, що полегшували роботу. В разі розробки нового забезпечення від них доведеться відмовитись. Наприклад, формування протоколів засідання реґламентної комісії. Зараз це знову треба буде робити вручну, треба буде залучити більше представників центру. Але головне, що основні функції, які потрібні для процесу ЗНО, ми зможемо забезпечити.
- Прокуратура і СБУ розслідують ймовірне втручання у систему. Чи плануєте посилювати її захист?
- Зараз справді стоїть питання доопрацювання програмних засобів. Йдеться про доопрацювання процедур та захисту. Але треба пам'ятати, що саме програмне забезпечення себе не скомпрометувало. Воно працювало нормально. Йдеться про людський фактор і втручання в систему. Наскільки це були умисні дії і чи вони були, має встановити слідство і суд. Але, оскільки таке можливо, питання полягає в тому, щоб поставити систему моніторинґу і контролю за тим, що відбувається у системі.
- Більшість проблем з технічним забезпеченням ЗНО-2016 виникли через те, що сервери вилучили ще в липні й досі не віддали. Чи розглядають взагалі питання їх повернення?
- Не можу дати відповіді на це питання, бо сервери є речовими доказами у справі. Але хочу заспокоїти, що необхідне обладнання в розпорядженні Українського центру оцінювання якості освіти сьогодні є.
- Працівники центру, а також експерти останніми місяцями говорили, що ЗНО якщо й відбудеться, то на набагато нижчому рівні, ніж у попередні роки. Як можете це прокоментувати?
- Я не зовсім розумію, який контекст вкладають у поняття «на нижчому рівні». Якість проведення ЗНО визначається об'єктивністю оцінки. Думаю, що на об'єктивність оцінки цьогорічні труднощі не вплинуть. Ми змушені були відмовитись від деяких нововведень, щоб не було зайвих ризиків. Їх і так не мало. Але ці нововведення ми не скасовуємо, а лише відкладаємо.
Справді, сьогодні вже не стоїть питання обов'язкового ЗНО з іноземної мови. Це досить великий обсяг, і нам потрібно було забезпечити, зокрема, оцінювання аудіювання. Апробації такого оцінювання у попередні роки УЦОЯО не проводив: ми не маємо методики ні організації такої роботи, ні оцінювання результатів. Тому цей рік використаємо для апробації методик. А запроваджувати це масово зможемо лише після того, як отримаємо позитивні результати апробації.
- Чи є ризик, що змістовно тести будуть слабші та гірші, ніж попереднього року?
- Ризики є завжди. Кількість тестових завдань зараз менша через відсутність банку тестових завдань. Але ми сподіваємось на майстерність наших укладачів тестів. Банк існує лише кілька останніх років. Перед тим Центр працював і без такої обширної бази. Це питання не зупиняє процес підготовки до ЗНО. Я не можу цілком розкрити схему підготовки, бо вона частково втаємничена, але можу запевнити: хвилюватись не треба, тести будуть.
- Яким буде пробне ЗНО цього року і чи буде воно взагалі?
- Думаю, воно трохи видозміниться на етапі отримання кінцевого результату. Минулого тижня ми активно обговорювали це питання з колеґами з реґіональних центрів. Остаточного рішення ще немає, але знаємо, що пробне тестування точно буде. За попередніми домовленостями, відбудеться воно у дві перші суботи квітня 2016 року. Поки що не можемо тільки визначити, чи воно пройде у форматі повноцінного тестування, чи просто дамо можливість пройти тест і кожному учаснику розпишемо процедуру оцінювання тесту і підрахунку балів. Все буде залежати від того, наскільки ми встигнемо підготувати відповідне програмне забезпечення.
Минулого року кожен учасник реєструвався на сайті, вводив свої результати і отримував загальний бал. Як буде цього року, ще не готові сказати. Але треба розуміти одне: пробне ЗНО, звісно, важливе, але найважливіше — ЗНО. І тому всі зусилля докладаються, щоб забезпечити його нормальне проведення. А вже на другому плані — пробне.
- Цього року абітурієнти мали дворівневі тести. Чи буде це збережено у ЗНО-2016? І як визначатимуть мінімальний бал?
- У 2016 році дворівневих тестів не буде. Процедурно це додаткове навантаження. При тому сьогодні на це немає запиту ні від загальних середніх шкіл, ні від вищих навчальних закладів. Тому доцільності ускладнення проведення ЗНО ми не бачимо. Це стосується наразі лише 2016 року. Що буде далі, рішення ухвалюватимемо потім.
Щодо прохідного балу. Він не буде сталим, а визначатиметься комісією за результатами тестів усіх абітурієнтів. Так, як було минулого року.
- Ви прийшли на місце Ігоря Лікарчука. Разом з колишнім директором припинили роботу в центрі й інші люди. Кого втратила структура і наскільки це може стати перешкодою в підготуванні до ЗНО?
- Я вже згадував, що сьогодні фактично блокована робота ІТ-фахівців, які розробляли програмне забезпечення. Йдеться передусім про першого заступника директора, який перебуває під слідством і не може виконувати своїх обов'язків, також про начальника одного з ІТ-відділів, який звільнився, і ще одного працівника, який був серед розробників програм і який зараз у процесі звільнення.
- А кому належить авторське право на програми — центру чи цим людям?
- Це юридичне питання, і ми його досліджуємо зараз. Продукт створювали за бюджетні кошти. Але фактично він не задокументований і не оформлений як об'єкт інтелектуальної власності. У найближчі тижні мусимо все з'ясувати і вирішити, що робити далі: використовувати це забезпечення чи розробляти нове.
- Цього року маємо форс-мажорну ситуацію. Але спробуймо поговорити про перспективу. Як Ви бачите розвиток ЗНО в Україні наступними роками?
- Зараз трохи складно про це говорити. Я повернувся в центр, бо довелося. Я погодився на пропозицію міністра освіти Сергія Квіта. Зараз найбільше переймаюсь тим, що потрібно відновити роботу, аби ЗНО 2016 року відбулось.
Перспективу розвитку ЗНО треба визначати документами. Зміни не мають відбуватись з року в рік. Система має бути більш стабільною і передбачуваною. Перший крок до цього зробили, ухваливши Закон України «Про Вищу освіту», де заклали норму, що програми ЗНО мають з'являтись за півтора року перед тим, як буде проходити тестування. У цьому є великий сенс, адже ми мусимо бути чесними перед випускниками. Якщо вони вступають на останній ступінь навчання в школі, мають знати, за якими тестами їх оцінюватимуть після закінчення школи. Так само щодо методів та способів проведення ЗНО. Ми наперед маємо про це говорити. Ми не можемо незадовго перед тестуванням сказати, що певний тест тепер обов'язковий для усіх. Багато питань треба обговорювати колеґіально, а не вирішувати лише працівникам центру. Має бути консенсус, послідовність і впевненість у тому, що відбувається.
- Ви згадали, що на посаду Вас запросив особисто міністр освіти і науки. А що спонукало погодитись і повернутись в Український центр оцінювання якості освіти після довгої перерви?
- Свого часу я віддав цій системі вісім років. Я не байдужий до долі ЗНО. В київському та в реґіональних центрах у мене залишилось дуже багато друзів і однодумців. Тому це була не тільки пропозиція міністерства, але і тривалі розмови зі старими колеґами.
- Ви себе сприймаєте як кризового менеджера чи як постійну людину на цій посаді?
- Думаю, час покаже.
- Чи відчуваєте підтримку керівництва і політичну волю продовжувати ЗНО?
- Так. Це підтримка і Міністерства, і міністра, і Кабміну. Розуміння і підтримка існує.
Розмовляла Мирослава ІВАНИК
28.10.2015