Вибори таки варто проводити щороку. Це добре впливає на стан прибудинкових територій і загалом підіймає настрій виборцям, а влада може сказати про «тріумф демократії та свято волевиявлення».
Най тижня
Поки виборчі комісії тасують бюлетені, кандидати у владу міряються екзит-полами, а політичні оглядачі констатують, що все це було зроблено з прицілом на позачергові вибори до парламенту, можна зробити висновок, що місцеві вибори-2015 дістануть в історії додаток «най». Це найскандальніші вибори до обласних, міських і сільських рад за всю історію України. Найбезглуздіші за витратою коштів від кандидатів і їхніх спонсорів. І найцікавіші у плані ідіотизмів.
Згодом з'явиться багато версій того, чому бюлетені виявилися «бракованими» не тільки в прифронтовому Маріуполі та завжди несподіваному Запоріжжі, а й в рустикальному Тернополі. Потім будуть багато говорити про те, що кардиналу Української Греко-Католицької Церкви Любомиру Гузару не видали бюлетень через відсутність прізвища кардинала у списках виборців. Довго будуть тішитися з Чуббаки в Одесі, якого поліцаї довго і не дуже вміло скручували, аби він повернувся в «Зоряні війни». Цікавим насправді є запам'ятати обіцянку президента Петра Порошенка про те, що реформи почнуться після саме цих виборів. Обіцянок в Петра Олексійовича було багато, якась вже має виконатися. Інакше то буде ще один «най». Най би шляк трафив.
Зустріч тижня
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, під орудою якого «Народний фронт» вирішив від місцевих виборів дистанціюватися, мав перемовини з канцлером Німеччини Анґелою Меркель під час українсько-німецького бізнес-форуму в Берліні. Висновки про такі події найкраще читати в російських засобах масової інформації. Якщо сусіди пишуть «полний провал», «далі пінка» і таке інше, то український прем'єр їздив до Німеччини недаремно.
Принаймні після того візиту Яценюк пообіцяв негайно звільнити працівників фіскальної служби, які підлягають люстрації. Тобто десь половину.
Люстрація тижня
Щодо люстрації, то про неї, крім Яценюка, згадували і в інших інстанціях. Вимога відправити громадян, які мали відношення до влади, яка мала відношення до вбивства людей, до в'язниці звучить давно. Саме такими реченнями оперують в Конституційному Суді, який зараз розглядає процес. У Верховній Раді люстрацією опікується народний депутат Єгор Соболєв, який після зустрічі з суддями заявив: «Я публічно попереджаю Президента України: якщо закон Про очищення влади буде скасовано, як законодавець я більше не буду витрачати час на закони. Я зосереджуся на підготовці нового повстання, яке зупинить реставрацію системи Януковича. Однією з ключових цілей цього повстання буде набір наново всіх суддів. І покарання нинішніх злочинців в мантіях, які вже два роки нищать запит суспільства на правосуддя. У тому числі покарання нарешті понесуть судді Конституційного Суду, які давали Януковичу диктаторські повноваження, а тепер розглядають скасування люстрації його режиму… Я великий прихильник еволюційних змін в Україні. Але якщо Ви і Ваші партнери, Петро Олексійович, робите такі зміни неможливими, доведеться повернутися до революційних».
Дарвін і Маркс з цього приводу, мабуть, задумалися.
Позов тижня
Віктор Янукович звернувся до Європейського суду з прав людини, оскільки вважає, що вони (права) були порушені. На цьому можна було б просто поставити крапку, але чомусь трохи страшить, що громадянин невідомо якої держави просить суд підтвердити порушення його прав відповідно до Європейської Конвенції з прав людини, разом з правом на справедливий судовий розгляд (Стаття 6), правом на ефективне розслідування замахів на його життя і право на захист його життя (Стаття 2), а також правом не зазнавати дискримінації за політичним статусом і переконаннями (Стаття 14).
Все правильно Віктор Федорович робить, але з погляду юриспруденції йому вартувало б подати перше позов у суд за місцем мешкання, потім (якщо та інстанція не задовольнить вимог вимагача) звернутися в апеляційний суд. Пройти всіма колами національної Феміди. А вже потім — у Європу.
26.10.2015