Мав пан слугу, а слуга – ще слугу

Напевно, логіка роботи «слугів народу» пасує нашій країні, бо інакше хтось колись може знайти інші результати.

 

 

Педагоги тижня

 

Верховна Рада укотре виявилася дивною структурою, де можна вчитися робити то, що не робиться. В парламенті з'явився чоловік «до роботи», і називається він Володимир Гройсман. Він попросив своїх колеґ ходити на роботу, а профільних міністрів не обманювати прем'єра й активізувати співпрацю з парламентом.

 

Коментуючи заяву прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, який критикував парламент щодо небажання того самого парламенту підтримувати урядові ініціативи, внаслідок чого досі неухваленими залишаються близько 100 урядових законопроектів, спікер зазначив: «Шановні міністри, не вводьте в оману прем'єр-міністра, ви ж інформуйте його про те, що іноді законопроекти подаються неякісні, іноді міністри не займаються проводженням законопроектів до комітетів і не використовують повноцінно співпрацю з депутатським корпусом».

 

Гройсман виявився менше радикальним порівняно з Яценюком, який щодо проблеми сказав: «Коли реформи проводили в Грузії, он у Сандро (Квіташвілі, голова МОЗ. — Ред.) можемо запитати, як працював парламент. Все, що вносив уряд, за все голосував парламент. А у нас так: 70% всього, що вносить уряд, десь губиться, а 30% ми з боями приймаємо».

 

 

Робота тижня

 

В парламенті останнього скликання на попередження Гройсмана зовсім не звертали уваги. Народні депутати поїхали працювати в реґіони або спілкуватися з виборцями. Деякі з тих, кому спікер погрожував фінансовими збитками, балотуються мерами в ті чи інші міста.

 

Мерське крісло міряють під себе переважно нардепи, які пройшли «мажоритаркою», тому їм нагадують про повагу до виборців, які віддавали за них свої голоси.

 

Такі важкі роботи з думками народні депутати поборюють заради якихось примітивних виборів, що називаються «місцевими».

 

 

Гроші тижня

 

Проголосували 229 народних депутатів із 324 зареєстрованих у сесійній залі за закон про те, що партії тепер будуть фінансуватися по-іншому. Тим, хто цікавиться перевагами нововведень, варто знати, що новим законом встановлюється державне фінансування політичних партій. Визначається, що за рахунок коштів державного бюджету України фінансується статутна діяльність політичних партій, не пов'язана з їхньою участю у виборах народних депутатів, виборах президента України і місцевих виборах, а також відшкодовуються витрати політичних партій, пов'язані з фінансуванням їхньої передвиборної аґітації під час чергових та позачергових виборів народних депутатів України.

 

Крім того, у разі поділу державного бюджету України на загальний та спеціальний фонди, витрати, передбачені частиною першою цієї статті, провадяться із загального фонду держбюджету.

 

Щорічний обсяг державного фінансування статутної діяльності політичних партій, які, відповідно до цього закону, мають право на таке фінансування, становить дві сотих розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня року, що передує року виділення коштів держбюджету, помноженого на загальну кількість виборців, які взяли участь у голосуванні в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів.

 

Встановлюється, що партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів її виборчий список кандидатів у народні депутати в загальнодержавному виборчому окрузі отримав не менше 3% дійсних голосів виборців, які взяли участь у голосуванні в загальнодержавному виборчому окрузі.

 

А ще законом у Кодексі про адміністративні правопорушення та у Кримінальному кодексі України, зокрема, встановлюються штрафи за порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, а також за подання завідомо недостовірних відомостей у звіті партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

 

Всі ці букви написані для того, аби ми зрозуміли, що тепер партії будуть годуватися і від наших податків.

 

 

Таке тижня

 

«Я знімаю свою кандидатуру з виборів мера. Не можу, не маю морального права допустити, щоб пролилася чиясь кров», — сказав Сергій Ківалов і перестав бавитися в Дюка ді Решельє чи якихось інших одеських бурмистрів.

 

Колишньому борцю з волевиявленням громадян цього разу кидали в подвір'я ґранату. Ківалов не постраждав, але ухвалив рішення щодо свого політичного майбутнього.

 

12.10.2015