«Математизовування» — це використання даних, аби надати видимість наукового змісту ідеологічним упередженням
Американський економіст Пол Ромер нещодавно написав про «математизовування» [mathiness] — за аналогією з «істинозовуванням» [truthiness], терміном, який вигадав американський ведучий ток-шоу Стівен Кольберг. Істинозовування полягає в інтерпретації події, що насправді не є правдивою, але узгоджується з баченням світу людини, яка розповідає історію. За приклад цього пралять вигадки правих про європейську систему охорони здоров'я — їхні пріоритети на отримання медичної допомоги і примусову евтаназію — і підтримка деякими активістами сумнівних жертв зґвалтування, навіть коли їхні заяви не підтверджені доказами. Математизовування є подібним використанням алгебраїчних символів і кількісних даних, аби надати видимість наукового змісту ідеологічним упередженням.
Властивістю науки є надавати точного змісту поняттям і базі їхнього вимірювання. Кожна старанна людина, озброєна надійним термометром, зробить те саме вимірювання температури. Існують альтернативні шкали, Фаренгейта і Цельсія, але обидві вони фіксують ту саму річ. Ми вигадуємо вирази, як-от «воно холодне», щоби визнати, що суб'єктивне відчуття температури може відрізнятися від об'єктивного факту.
Економіка насправді є труднішою. Національний дохід є складнішим поняттям, ніж температура, й існують прийнятні альтернативні набори правил для його обчислення. Серйозні фахівці статистики багато років обговорювали питання, які становили предмет їхніх суперечок, і тепер є підтримувана ООН стандартизована система національних рахунків. З огляду на однакові міркування, що лежать в основі, більшість висококваліфікованих чиновників запропонують дуже подібні відповіді на запитання, що таке національний дохід.
Однак нескладно написати математичний символ, не замислюючись над тим, який доступний для спостереження факт в реальному світі відповідає цьому символові, або чи такий доступний для спостереження факт взагалі існує. Вимірювання капіталу завжди було дискусійним, тимчасом як вимірювання національного доходу — ні, великою мірою тому, що Карл Маркс вибрав цей термін для назви своєї книжки.
Півстоліття тому вимірювання капіталу перебувало в центрі ідеологічно мотивованої дискусії, так званої «Кембриджської полеміки про теорію капіталу» між групою, яку очолювала марксистський економіст Кембриджського університету Джоан Робінсон, й американськими науковцями під проводом професора Массачусетського технологічного інституту Роберта Солоу. Дискусії, в якій Солоу легко взяв гору, завдяки ретельності, з якою поставився до визначення своєї моделі та релевантних даних. Однак останнім часом вимірювання капіталу й ідеологія знову переплелися — завдяки увазі, присвячуваній праці Томаса Пікетті, яка породжує серйозні питання про зв'язок між його даними, його теорією і політичними поглядами, що мотивують його роботу.
Обговорюючи «математизовування», м-р Ромер робить розмежування між тим, що він називає «чесністю Фейнмана» і «переконаністю Стіґлера». Для фізика Ричарда Фейнмана наука включала «таку собі надзвичайну ретельність. Наприклад, здійснюючи експеримент, ви маєте повідомляти про все, що, на вашу думку, може зробити його непереконливим, а не лише те, що в ньому, на вашу думку, є правильним». Це є правильним прагненням, хоча й ідеалізованим поглядом на науку, якого насправді дотримується мало хто з науковців. Для Джорджа Стіґлера, засновника сучасної Чиказької економічної школи, «успішний винахідник є небезсторонньою людиною. Він абсолютно переконаний у … правильності своїх ідей і відсуває на другий план всі інші істини, тому що вони видаються йому менш важливими, ніж загальне прийняття його істини».
У своєму есе про погляд Толстого на історію Ісайя Берлін провів розмежування між «лисицями», які знають багато дрібниць, та «їжаками», які знають якусь одну важливу річ. Дивною річчю в економіці є те, що через те, що вона об'єднує науку і політику, їй потрібні обидві властивості: й ретельний аналіз, й ефективна полеміка. Генії цієї дисципліни, такі як Адам Сміт та Дж. М. Кейнс, поєднували обидві. Ті, хто практикує математизовування, не достатньо володіють і першим, і другим.
John Kay
Economists should keep to the facts, not feelings
Financial Times, 7.10.2015
Зреферувала Галина Грабовська