В Галичині невідомі «мисливці» масово винищують безпритульних собак. Лише на Тернопільщині за останні два тижні отруєно 28 псів.
Понад півмільйона гривень з бюджету розвитку Львова виділили міські депутати на будівництво муніципального притулку для тварин. За ці кошти (513 тис. грн.) заплановано розробити проект відведення земельної ділянки та проектно-кошторисну документацію. Так місцева влада намагається не лише розв'язати проблему безпритульних собак, що вештаються вулицями міста, а й запобігти їх негуманному знищенню, яке вже вкотре стало актуальним в Галичині. У Львові чимало безпритульних тварин «загнали на той світ» ще напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012. Відтоді випадки винищення собак у місті не припиняються. Так, 3 березня на вулиці Стрийській виявили двох собак, яких потруїли «доґгантери». А раніше, на початку лютого, в Стрийському парку невідомі нагодували не приблудих псів, а домашніх улюбленців отруєним м’ясом, від якого тварини вмирали в довгих муках. Лідером серед собачих смертей є Тернопіль. Лише за останні кілька тижнів там у різний спосіб вбили 28 собак.
Першими на сполох забили захисники тварин. Волонтери та пересічні мешканці з різних районів міста повідомляли їм про те, що вмирають тварини. Зі слів очевидців, собак труїли кістками, вимоченими в отруті. В тернопільській міськраді запевнили, що до цього не мають жодного стосунку, бо виступають виключно за гуманне ставлення до тварин. «Зі сторони міської влади ніякі дії негуманні не проводяться. Це зловмисники, і справа міліції — їх знайти», — запевнила «Z» головний спеціаліст відділу благоустрою та екології управління ЖКГ міської ради Оксана Ілліч.
Розслідувати вбивства взялися активісти громадської організації «Асоціація захисників безпритульних тварин "Ноїв ковчег"». «Розтини трупів собак, які ми зробили за наші гроші, доводять, що їх отруїли сильними отрутами. Ми плануємо долучитися до загального руху «Проти доґгантерів в Україні». Хочемо сказати, що ми проти того, що сьогодні відбувається», — пояснила активістка «Ноєвого ковчегу» Олена Дейнека. Представники цієї ГО звернулися до міських керівників прокуратури та міліції. Вони кажуть, що часто «мисливці» за псами труять навіть стерилізованих і щеплених від сказу собак. Тобто тварин, на яких були витрачені гроші і сили людей. Крім того, запевняють активісти, на місце отруєного стерилізованого собаки прийде новий нестерилізований і дасть потомство. А ще від отрути гинуть домашні собаки. Відкритим залишається питання щодо речовини, якою вбивають псів. Зокрема, щодо її впливу на здоров’я людини.
Щоб знайти тих, хто може бути причетним до вбивства тварин, волонтери «Ноєвого ковчегу» навіть влаштували спостереження в місцях, де найчастіше отруювали собак. І їм вдалося затримати й передати в руки міліціонерів «підозрілого» чоловіка, який годував тварин паштетом, а коли його спитали, що він розкидає, намагався втекти. «Безпритульні тварини з’явилися на території наших міст не в один момент, це був процес: люди брали їх, викидали, вони з’являлися. Люди повинні набратися терпіння і зрозуміти — щоб тварини кудись поділися, щоб це було згідно з чинним законодавством, має пройти певний період. Свого часу в Москві, коли готувалися до Олімпійських ігор 80-го року, винищили 99% всіх безпритульних тварин, які проживали в місті. Можете собі уявити мегаполіс і що там відбувалося. Минуло більше 30 років. Місто має величезну екологічну проблему: пацюки, комахи. Суттєво порушений екологічний баланс. Ті тварини, яких сьогодні ми не помічаємо, які живуть в наших підвалах, живуть на вулицях, — це санітари, ми повинні бути їм вдячні, що вони живуть в нашому місті, тому що вони винищують трупи пташок, щурів, комах», — пояснює голова ГО «Асоціація захисників безпритульних тварин "Ноїв ковчег"» Олег Гром.
Захисники стверджують: проблема безпритульних тварин потребує цивілізованого й гуманного вирішення. І це можливо зробити лише за співпраці влади, бізнесу та громади. Вони не заперечують, що частину собак треба приспати, але лише коли йдеться про аґресивних, хворих та нездатних до соціальної адаптації тварин. Усі решта мають бути стерилізовані. Крім того, відповідальність за безпритульних чотирилапих мають взяти на себе і громадяни. На думку активістів, сита й доглянута тварина не буде аґресивною. Нині в Тернополі, кажуть активісти, безпритульні пси мають що їсти завдяки волонтерам та небайдужим тернополянам, які підгодовують їх за власні кошти. «До прикладу, в Латвії та Естонії історично склалася така традиція — вечорами виносити надвір всю їжу, яку недоїли», — пояснює Олена Дейнека. І додає: «Якщо населення візьме на себе хоча б частину турбот, то питання буде вирішене. Тому що все-таки ні міська рада не всесильна, ні організація. Люди повинні розуміти, що ніякий "дядя" не прийде і не вирішить всіх наших проблем». У «Ноєвому ковчезі» вже навіть знають, як перетворити Тернопіль на місто для комфортного життя людей і тварин. В організації підкреслюють, що намагаються постійно вивчати досвід інших міст та країн, тому добре орієнтуються в цьому питанні. Олена Дейнека каже, що в містах буде лад, якщо безпритульні тварини перебуватимуть під наглядом. Для цього, на її думку, потрібно провести інформаційну кампанію, розвинути інфраструктуру для годівлі та відлову, збудувати в певних місцях пронумеровані будки, де буде чиста вода та їжа, де можна утримувати собак чи котів. За її підрахунками міській скарбниці це коштуватиме приблизно 250 тисяч гривень.
Захисники наголошують: якщо вбити усіх безпритульних тварин в місті, прийдуть нові з сіл чи районів, адже вони волоцюги, і якщо територія вільна, тобто на ній не живе інший собака, вони її займуть. Тому активісти обстають за тим, щоб стерилізувати тварин й облаштовувати притулки. На Івано-Франківщині сьогодні діє лише приватний притулок, натомість для будівництва муніципального закладу влада не може знайти місця. У Львові дім для безпритульних тварин є у Брюховичах, але й він потребує допомоги. Волонтери збирають пожертви, їжу, ліки та інші речі для догляду за тваринами. А в Тернополі про притулок наразі не йдеться, тварин стерилізують активісти «Ноєвого ковчегу» власним коштом. Щоправда, міська рада обіцяє, що цього року центр стерилізації тварин у с. Дичків таки запрацює. «Виділено 180 тисяч гривень на утримання центру стерилізації і 180 тисяч на реґулювання чисельності тварин. 129 тисяч гривень — на введення в дію центру стерилізації тимчасового утримання безпритульних тварин в селі Дичків Тернопільського району», — розповідає головний спеціаліст відділу благоустрою та екології управління ЖКГ міськради Оксана Ілліч. До речі, той-таки центр у Дичкові — хоч неофіційний і тимчасовий, та все ж прихисток. Там активісти «Ноєвого ковчегу» кілька разів на тиждень доглядають і годують тварин.
В організації кажуть, що готові допомагати міській владі, навіть дати частину грошей, але щоб від співпраці справді був результат. Тим часом в Німеччині, якщо людина не може доглядати за домашнім улюбленцем, вона мусить здати його до притулку. Просто викинути тварину надвір не можна, бо це кваліфікують як жорстоке поводження і карають штрафом 25 тисяч євро. У США вільне перебування тварин на вулиці є неприпустимим. Від 2007 року мешканці Лос-Анджелеса зобов’язані стерилізувати своїх домашніх тварин, хоч є і винятки. В Японії тварин, підібраних на вулиці, спеціальні служби відвозять у притулки, звідки їх може забрати будь-хто охочий, а тих, які собі господарів не знаходять, знищують.
Довідка:
Півроку тому в Україні вперше засуджено «доґгантера» до 4 років позбавлення волі. За рішенням Святошинського районного суду такий термін отримав 19-річний киянин Олексій Ведула за жорстоке поводження з тваринами. Він убивав приблудних собак, знімаючи процес на камеру мобільного телефону, відтак викладав відео в Інтернеті. Психіатрична експертиза показала, що Ведула абсолютно здоровий. Йому присудили 4 роки ув'язнення, але з відтермінуванням на три роки. Це означає, що він не потрапить до в'язниці, якщо протягом 3 років не порушуватиме закону.