ЛОНДОН, 20. (ТАРС). Агентство Рейтер передає по радіо виступ Черілля в палаті громад з оглядом воєнних дій.
Вказавши на відміну теперішньої війни від війни 1914 року, Черчілль заявив, що тепер воюючі народи втягнуті у війну поголовно. У війну втягнуті не тільки солдати, але і все населення — чоловіки, жінки і діти. Фронт проходить тепер повсюди. Окопи риються і в містах і в селах. Кожне село перетворюється в кріпость і всі шляхи забарикадовані.
І далі Черчілль сказав: — Ми вважаємо, що ці нові форми війни повністю відповідають духові і ресурсам англійського народу і британської імперії. Ми вважаємо, що, коли ми одержимо досить озброєння і досить втягнемося у війну, ці методи війни будуть більш вигідні для нас, ніж масові вбивства на Соммі або в Пашенделі. Англія тепер згуртована, і ми зможемо показати противникові багато такого, чого він і не припускає.
Наше географічне положення, панування на морі і дружба з Сполученими Штатами дають нам можливість використати ресурси всього світу і виробляти зброю всіх родів високої якості і в таких кількостях, в яких її до цього часу виробляла тільки націонал-соціалістська Німеччина.
Тепер пружини нашої наступальної моці повільно стискуються, і ми повинні рішуче і методично готуватись до кампаній 1941 і 1942 років. Два або три роки — це невеликий строк навіть в нашому короткому житті. Тим більше вони нічого не значать в історії народу. Це не означає, що наша енергія в ці роки буде спрямована виключно на оборону Англії. Держава, яка має сухопутні і морські сили, має багато можливостей, і ми повинні бути готові їх використати. Одним з засобів довести цю війну до найшвидшого завершення є наша здатність переконати противника не словами, а ділом в тому, що ми маємо і волю і засоби не тільки для безконечного провадження боротьби, але і для заподіяння тяжких і несподіваних ударів. Шлях до перемоги може виявитись не таким довгим, як ми чекаємо. Але ми не маємо права розраховувати на це.
Буде цей шлях довгим чи коротким, усіяним перешкодами чи рівним, ми маємо намір довести нашу справу до кінця. Ми маємо намір підтримувати і проводити найсуворішу блокаду не тільки Німеччини, але також Італії і Франції і всіх інших країн, які опинились під владою Німеччини. Я читав в газетах, що Гітлер також оголосив блокаду англійським островам. Ніхто не може скаржитись з цього приводу.
Спиняючись на численних пропозиціях про допущення провозу продовольства в окуповані Німеччиною країни, які висувались за останній час, Черчілль заявив, що англійський уряд відкидає ці пропозиції.
Відтоді, — продовжує Черчілль, — як до влади прийшов новий уряд, минуло понад 3 місяці. Які страхіття звалились на нас з цього часу! Голландія була захоплена, її королівський дім вигнаний, мирне місто Роттердам перетворилось в місце кровопролиття, Бельгія була захоплена і розбита. Наша експедиційна армія була відрізана і майже захоплена. Їй вдалось уникнути цього майже чудом і ціною втрати всього її спорядження. Наш союзник — Франція вийшла з війни. Італія виступила проти нас. Вся Франція знаходиться у владі противника. Всі її запаси воєнних матеріалів уже надійшли або можуть надійти в розпорядження противника. У Віші створений уряд, який в усякий момент може стати нашим ворогом. Все західне побережжя Європи від Нордкапа до іспанського кордону знаходиться в німецьких руках. Всі порти, всі аеродроми на цьому найширшому фронті використовуються проти нас, як потенціальні плацдарми для вторгнення. Крім того, німецька авіація, яка до цього часу чисельно переважав нашу авіацію, одержала базу в такій безпосередній близькості до наших островів, що настало саме таке становище, якого ми побоювались: бомбардувальники противника не тільки досягають протягом кількох хвилин і з різних сторін нашого побережжя, але і можуть супроводжуватись винищувачами. Якщо б на початку травня нам пророкували таку перспективу, то нам показалось би неможливим витримати до кінця цей період страхіть і нещастя так, як ми витримуємо його. Тепер, з твердою вірою в остаточну перемогу і ставши значно сильніше, ніж ми були будьколи раніше, Англія і британська імперія не відступили і не захитались. Ми переозброїли і перебудували нашу армію в таких розмірах, які ще кілька місяців тому показались би нездійсненими. Завдяки нашим друзям ми перевозимо через Атлантичний океан величезні кількості озброєння всіх родів, гармати, гвинтівки, кулемети, снаряди, патрони. Все це доставляється без втрати хоча б однієї гармати або патрона. Наші заводи працюють з такою інтенсивністю, як вони ніколи не працювали раніше. Вся англійська армія знаходиться в Англії. Понад два міліони людей мають в руках гвинтівки і три чверті цієї кількості знаходяться в регулярній армії. Ми ніколи не мали таких армій в Англії у воєнний час. Чим сильніше буде наша армія в Англії, тим більше повинна бути експедиційна армія противника. В свою чергу, чим більше експедиційна армія противника, тим легше буде для нашого флоту виявити її зосередження, перехопити і знищити її на шляху до Англії. Крім того, противник зазнаватиме більше труднощів в постачанні великої армії, якщо йому колинебудь вдасться висадити її, не зважаючи на безперервні атаки з моря і з повітря на комунікації противника. Як і в дні Нельсона, першою лінією нашої оборони є порти противника. Аерофотознімання з розвідувальних літаків значно підкріпило наші старі принципи.
Наш військово-морський флот став значно сильніший ніж на початку війни. Значне військово-морське будівництво, розгорнуте після початку війни, починає приносити плоди. Ми сподіваємось, що наші заокеанські друзі вчасно направлять нам необхідні підкріплення для того, щоб заповнити розрив між розмірами флоту мирного часу 1939 року і його розмірами у воєнний час для 1941 року. Ми стримуємо активність підводних човнів противника і справились з магнітними мінами. Тоннаж торгових суден, які плавають під англійським флагом, після року необмеженої підводної війни і 8 місяців інтенсивних мінних атак став більше, ніж на початку війни. Крім того, ми маємо під своїм контролем не менше 4 млн. тонн суден, захоплених Німеччиною країн. Ці судна знайшли притулок в портах самої Англії або британської імперії. Наші продовольчі запаси значно виросли. Я говорю це не заради хвастощів. Нам ще загрожують величезні небезпеки, але і переваги і ресурси наші величезні. Ми маємо всі підстави почувати себе спроможними продовжувати війну, якщо потрібно буде, на самоті і, якщо потрібно буде, протягом багатьох років.
Сильні повітряні бої, які відбувались над Англією протягом останніх кількох тижнів, в останній час досягли більшого напруження. Ще надто рано передугадувати межі їх масштабу і тривалості. Ми, безумовно, повинні чекати, що противник докладе ще більших зусиль, ніж до цього часу. У Франції і Нідерландах триває спорудження аеродромів і туди доставляються матеріали і ескадрильї літаків для нападу на нас. Умови і хід боротьби досі складались на нашу користь. Два місяці тому я заявив у палаті громад, що коли і у Франції наша винищувальна авіація завдавала німецькій авіації в два або в три рази більші втрати, ніж вона сама зазнавала, і коли під час боїв біля Дюнкерка співвідношення становило 3—4:1 на нашу користь, то при нападі на Англію це співвідношення буде ще вище. Це, безумовно, виявилось вірним. Безсумнівно, що авіація противника чисельно значно переважає нашу. Однак розміри виробництва нашої промисловості вже переважають розміри виробництва німецької промисловості. Крім того, продукція американської промисловості тільки ще почала надходити до нас. Кількість наших бомбардувальників і винищувачів тепер, після всіх повітряних боїв, стала значно більша, ніж будь коли раніше. Ми вважаємо і впевнені, що ми зможемо продовжувати боротьбу в повітрі так довго, як цього захоче противник, і чим триваліша буде боротьба, тим швидше розміри нашої авіації зрівняються з розмірами авіації противника, а потім і перевищать їх, що дасть можливість встановити панування в повітрі, від якого в значній мірі залежить результат війни.
Кілька місяців тому ми прийшли до висновку, що в інтересах як Сполучених Штатів, так і британської імперії є, щоб Сполучені Штати мали засоби для морської і повітряної оборони західної півкулі. В зв'язку з цим ми вирішили повідомити уряд США, що ми охоче надамо в його розпорядження відповідні райони наших володінь за Атлантичним океаном для гарантування більшої безпеки США.
Недавно Рузвельт заявив, що він хотів би обговорити з нами, а також з Канадою і Ньюфаундлендом питання про створення американських військово-морських і військово-повітряних баз в Ньюфаундленді і Вест-Індії. Мова, звичайно, не йде про передачу суверенітету над цими пунктами. Однак, англійський уряд цілком готовий надати Сполученим Штатам засоби оборони в аренду на 99 років. Ці дії, безсумнівно, означають, що Англія і Сполучені Штати до певної міри об'єднуються в деяких сферах їх діяльності для взаємної і спільної вигоди.
Щодо мене особисто, — заявив наприкінці Черчілль, — то, дивлячись в майбутнє, я не відчуваю ніяких побоювань з приводу цього процесу. Я не можу зупинити його розвиток, якби навіть мені цього хотілось. І ніхто не може зробити цього.
[Вільна Україна]
22.08.1940