Євґеній Морозов про те, як компанії Кремнієвої долини з часом замінять сферу державних послуг
Сценарій, класичний для Кремнієвої долини: якщо у тебе є можливість монетизувати власну щедрість — пропонуй клієнтові послуги безкоштовно. Угода між Google і урядом Шрі-Ланки, що передбачає безкоштовне WiFi покриття по всій країні, тільки найсвіжіший приклад цього. Всього за кілька місяців пошуковий гігант за власною ініціативою забезпечив швидким інтернетом цілий ряд проектів соціального житла в США і запустив три безкоштовні WiFi мережі в Нью-Йорку. Щось подібне робить зараз Facebook, розраховуючи, що проект забезпечення безкоштовного доступу до інтернету за ініціативи під назвою Internet.org в кінцевому рахунку окупиться завдяки рекламі.
Розмін, про який йде мова, — безкоштовний сервіс в обмін на персональні дані — широко поширений і добре зрозумілий всім, хто користується пошуковиками і послугами будь-якої безкоштовної електронної пошти. Але, виглядає, це тільки початок. Компанії Кремнієвої долини накопичують гігантські обсяги даних, у тому числі даних про стан здоров'я людей, освіту, транспорт, енергетику. В міру того як будуть придумуватися способи використовувати ці дані для отримання прибутку, набір такого роду сервісів буде стрімко зростати. Можна навіть уявити собі, що в один прекрасний день кількість і охопленість всіх цих — нинішніх і майбутніх — послуг дозволить ІТ-компаніям де-факто замінити соціальну державу.
Візьмем для прикладу бізнес, пов'язаний з охороною здоров'я. Раніше його головним завданням було лікувати хвороби, і в багатьох частинах світу за це платила держава. Дуже скоро ситуація зміниться.
Наша фізична активність тепер все більше контролюється переносними датчиками, а це означає, що незабаром завдання охорони здоров'я може нарешті наблизитися до давньої обіцянки: замість лікувати хворих людей, медицина буде слідкувати, як не дати їм захворіти. Самі пацієнти зможуть ідентифікувати свої захворювання на дуже ранній стадії, а оплачувати рахунки буде не держава, а ІТ-компанії.
Технологічні гіганти вже до невпізнання змінили ті індустрії, до яких змогли дотягнутися. Тепер ці порушники спокою готові звернутися до соціал-демократії як такої.
Правда, соціальні гарантії за версією Кремнієвої долини можуть мати в собі приховані сюрпризи. На початок, вони вкрай нестабільні: оплачувані доходами від реклами, вони можуть в будь-яку мить розчинитися в повітрі.
А її послуги часто лише бліда тінь широких амбіцій, характерних для систем державної освіти чи громадських інформаційних служб на зразок BBC. На гарній упаковці може бути написано «безкоштовно», але варто заглянути всередину — і виявиться, що там приховані важливі додаткові умови. До прикладу, Internet.org дає вам доступ до інтернету і не вимагає плати. Однак цей безкоштовний доступ обмежений невеликим набором сервісів і додатків — і Facebook, звичайно ж, в їх числі.
Погане інтернет-з'єднання краще за ніяке, — так у всякому разі Кремнієва долина пояснює свої дії. Можливо, це пояснення в майбутньому буде використано і для освіти та охорони здоров'я.
Якщо компанії можуть отримувати прибуток, пропонуючи в обмін на персональні дані свої послуги, за які раніше з наших податків платила держава, це виглядає привабливо. Але як це позначиться на сучасних політичних партіях?
Праві і правоцентристські партії з готовністю підтримають модель, пропоновану Кремнієвої долиною; додаткові блага, які вона надає, — приємний і несподіваний бонус. Ультраліві волітимуть зменшити свою залежність від інтернет-провайдерів, точно так само як попереднє покоління ліваків бойкотувало ExxonMobil і United Fruit.
А що ж лівоцентристські партії? Вони втрачають більше, ніж інші, адже, підтримавши соціальні гарантії за версією Кремнієвої долини, вони самі себе відправлять на смітник історії. Симпатизуючи віддаванню більшої частки економіки в приватні руки, вони не можуть ні нападати на Долину, ні запропонувати кращі умови. Не дивно, що ці партії так стрімко втрачають довіру. Наприклад, німецьким соціал-демократам може не подобатися нестабільність економіки часткової та неповної зайнятості (gig economy). Але якщо чесно — чи так вже сильно це відрізняється від пропонованої ними 10 років тому реформи, що передбачала створення великої кількості робочих місць з неповною зайнятістю (minijobs)?
Рано чи пізно вибір доведеться робити. Але якщо Кремнієва долина піде в наступ на соціальну державу, сили, що уособлюють соціал-демократію, мусять або підірвати її якимось творчим рішенням, або зникнути самі.
Автор — журналіст, автор книги To Save Everything, Click Here (2013)
Евгений Морозов
Интернет и общество: Facebook как социальное государство
Ведомости, 06.08.2015
Зреферував О.Д