Холм.

Селянський зїзд.

В неділю, 21. липня ц. р. відбувся в Холмі, в caлі епископської палати зїзд представників сіл холмського повіту, що його скликав Український Комітет. Величезна саля виповнена по береги. У програмі стояли пекучі питання українського життя, церковні справи, шкільництво, господарські потреби й ін.

Серед учасників зїзду були: голова "Рідної Хати" письменник В.Островський, орґанізаційний референт Ц К. у Кракові інж. Бойдуник, головн. директор Союзу Коопер. Іванів, аґрон.-інж. А.Романенко, одинока з жінок сільських священиків п-ні Ворварова, аґр. Остапенко й ін. Село репрезентували учителі і селяни. Кожний легко міг відчути, що холмське село не балакуче. Але по тому, як воно реаґувало рясними оплесками на думки промовців, з якими згоджувалося, особливо в пекучих церковних справах, легко було оцінити, як свідомо й поважно ставиться воно до питань життя.

Особливо гаряча дискусія була над церковними співами. Всі промовці, підтримувані рясними оплесками селян, домагалися, щоб загарбані поляками церкви й церковні землі негайно повернено православному населенню; щоб духовенство на Холмщині було українське й щоб серед нього не було ворогів українства та щоб усе воно враз зі своїми жінками, брало участь у національній відбудові Холмщини, щоб священиків, які ставляться ворожо до українства, а навіть "нейтрально" усунено; щоб у церквах вживалася лише українська мова; щоб виховниками українських дітей були українці і т п.

В дискусії над шкільництвом особливо підкреслювали упослідження українських шкіл та українських учителів, а також звертали увагу на небезпеку дальшої польонізації. Ця небезпека виринає тому, що в селах, де штучно, при допомозі осадників, створена польська більшість, а українців внаслідок виселення, підчас війни багатьох родин на схід, не дають вимаганої кількости дітей, щоб мати українську школу, діти можуть польонізуватися в польській школі.

Селянський зїзд підкреслив, що необхідно ствоpити цілу низку шкіл, особливо технічних і висунув домагання, щоб було покликано на директора української ґімназії в Холмі п. Пекарського, б. директора української ґімназії в Рівному. В ділянці господарства приявні обміркували ріжні пекучі справи і між іншим підтримували думку про необхідність заснування т-ва "Сільський Господар". В кожній із згаданих ділянок прийнято відповідні резолюції.

Мистецтво і народній промисл.

За 600 років чужого панування на Холмщині не було ні одного моменту, що сприяв би тут розвиткові мистецтва і мистецького народнього промислу. Навпаки, чужі володарі робили все, щоб їх знищити. А проте холмщани, живучи українським національним життям, не переставали плекати українське народнє мистецтво. Останні 22 роки багато знищили в цій ділянці. Але не все.

"Piдна Хата" в Холмі взяла на себе важку працю у справі рятування решток народньої творчости і промислу. Повстала секція "Мистецтва й народнього промислу'', що робив заходи у справі оснування в Холмі обласного музею, в якому хоче врятувати все те, що ще не знищено: в ділянках кераміки, різьбарства, вишивок, ткацтва, народнього одягу тощо. Одночасно згадана секція ставить собі завдання відробити й розвинути народній промисл Холмщини, а в зовсім спустошених дещо прищепити, позичаючи все, близьке по дуxy холмщанам, з сусідних українських земель.

Свою працю "Секція мистецтва й народнього промислу започаткувала збиранням по селах зразків цього промислу для обласного "Музею Народнього Промислу Холмщини".

Соборний хор і церковно-народні хори по селах.

Щоб дати Холмові добрий церковний хор при відзисканому Соборі, Діловий Комітет відновлення цього Собору, а властиво голова Комітету ред. В.Островський і секретар інж. А.Романенко, поробили заходи, щоб підтримати істнуючий хор грішми й голосами, завдяки енерґії інж. Романенка, здобуто вже біля 4.000 зол. на оплачування хористів до кінця року. Праця над збільшенням фонду на утримання хору йде далі. За допомогою "Рідної Хати" під кермою pед. В.Островського притягнено вже 10 нових співаків і дириґент п. Куриленко розпочав проби хору. Треба надітися, що хор під вправною рукою п. Куриленка стане першою мистецькою прикрасою Собору.

Але є надія на більше. На бажання громадянства, яке прийшло соборному хорові з грошевою допомогою, хор має бути одночасно і репрезентаційним національним хором у Холмі.

"Рідна Хата" йде по цьому шляху далі: вживає заходів, щоб підсилити й підняти всі церковно-народні хори по селах і восени або взимі скликати зїзд цих хорів та дати їм можливість станути до мистецько-конкурсових змагань. З цією метою "Рідна Хата" звертається до отців парохів повіту з відповідними закликами.

Курс для орґанізаторів молоді.

Референт виховання молоді Холмського Українського Комітету м-р Адам Антонович, який лише недавно прибув у Холм, встиг уже поробити заходи у справі наладнання справи фізичного і духового оформлювання молоді. Взявши під свою опіку молодь Холма й спершися на неї, проф. Антонович енерґійно взявся до орґанізації молоді сіл. Щоб мати там хоч так-сяк підготованих орґанізаторів, він зорґанізував у Холмі, в домі української ґімназії, триденний (від 28. до 30. липня) курс для цих орґанізаторів. У курсі взяло участь 60 осіб, здебільша селянські діти (частинно учителі й учительки).

20. липня від 6 год. попол., відбулося святочне закриття курсу, в якому взяли участь представники Українського Комітету, та українських орґанізацій. Свято почалося підтягненням українського прапору і нац. гимном. Далі йшли руханкові вправи, получені зі співом українських пісень і народні танці. Осяги 3-денного курсу більші, ніж можна було сподіватися.

Свято закінчено спільним "чаєм", у якому взяло участь і старше громадянство. Гарно накриті і прикрашені квітами столи, бадьорі, усміхнені обличчя молоді, щасливі радістю за молодь старші громадяни, — все це творило дуже милу, родинну атмосферу. Зчерги голова "Рідної Хати", ред. В.Островський закликав у своїй промові молодих орґанізаторів та інструкторів сміливо вести молоде село до того нового життя, що родиться в Европі під гомін гармат і бомб. Представники молоді дякували старшим громадянам за опіку й закликали своїх товаришок і товаришів бути завжди готовими до найтяжчої праці й жертв.

На закінчення свята молодь весело забавилася.

Зїзд культурно-освітніх діячів.

28. липня в салі української ґімназії відбувся зїзд культурно-освітніх референтів при Українських Повітових Комітетах Холмщини (з Підляшшям). Представників з деяких повітів бракувало. Реферував референт культурно-освітнього відділу Центр. Комітету у Кракові м-р Дужий. Перед рефератом представники повітів склали короткий звіт з культурно-освітньої праці в цих повітах. — Звіти проречисто виявили громадянству, що, не зважаючи на великі зусилля, осягами праці ще не можна радіти. Довідалися ми з них і те, що праця йде нерівномірно: чим далі від Буга на захід і чим далі від Холма до північних та південно-західніх периферій, тим слабше.

То ж зрозуміло, що вивязалася гаряча дискусія над цією важною і болючою справою. В дискусії брали участь шкільний інспектор Білик, голова "Рідної Хати" В. Островський, представники Грубешівщини п. Герасимюк, Самохваленко та інші. Порушену багато дуже пекучих справ. На жаль, за браком часу члени зїзду мусіли дуже обмежуватися у своїх виступах і започатковану акцію не насвітлено з усіх боків. Тому-то другий такий зїзд і то в найкоротшому часі був би дуже побажаний. Але щоб він осягнув мету в повній мірі, були б бажані реферати місцевих культурно-освітніх працівників, які зясували б місцеві умовини праці та необхідні ціли і засоби її.

Україніка в Люблині.

"Секція Мистецтва і Народнього Промислу" "Рідної Хати" в Холмі, яка — до речі — недавно повстала, запросила п. Бориса Ржепецького з Люблина прочитати реферат на тему "Україніка в Люблині". Реферат відбувся в неділю, 28 липня, в салі єпископської палати. З приємністю треба зазначити, що орґанізаторам вдалося притягти на реферат немало холмських міщан і селян з доколичних сіл. I саля була виповнена по береги. Бачили ми тут і холмських інтеліґентів, але не в такій кількості, як можна було сподіватися.

Перед рефератом голова "Рідної Хати" ред. В.Островський сказав коротке слово про завдання мистецької секції, на працю якої призначив прелєґент дохід з реферату (добровільні датки).

Двогодинний реферат п. Б.Ржепецького був дуже змістовний, опертий на численних цитатах ріжних наукових джерел. У першій частині прелєґент познайомив зібраних громадян з тим безспірним фактом, що українське населення в старі часи займало терени аж до Люблина, а денеде й до Висли. В другій частині говорив саме про україніку в самому Люблині. Реферат викликав велике зацікавлення, зокрема доказами, що українська культура сягала своїми впливами далеко на захід.

Розуміючи велике освідомлююче виховне значіння реферату п. Ржепецького зібрані громадяни подякували йому рясними оплесками, зокрема провід "Рідної Хати" та II "Секції Мистецтва й Народнього Промислу".

[Краківські вісті]