Непал: землетрус може повторитися

Землетрус, що відбувся в квітні 2015 р. в Непалі, зняв лише частину напруги в надрах Гімалаїв. Значна частина Гімалайського скиду на захід від епіцентру поштовхів дотепер накопичує напругу, виявили науковці. Як наслідок тут може повторитися великий землетрус. На думку вчених, весною Катманду могло постраждати значно серйозніше: поштовхи були на диво «ніжними». Про це розповідають одразу в двох статтях у Nature Geoscience і Science.

 

 

 

Статуя Будди після землетрусу 2015 р.

 

 

25 квітня 2015 р. підземні поштовхи з силою 7, 8 балів сколихнули Непал, забравши життя понад 9 тисячам людей і зруйнувавши багато сіл, а також частину Катманду. Причиною  став скид у Гімалаях: тут Індійська тектонічна плита щороку заходить під Євразійську майже на 2 см. Це зіткнення й епіцентр землетрусу розташовані майже 80 км на захід від Катманду, поблизу міста Горкха.  

 

«Удар поширювався Гімалайським розколом майже на 140 км на схід», – розповідають Жан-Філіп Авуак (Jean-Philippe Avouac) та його колеги з Кембриджського університету. В цій місцевості обидві плити зчеплені упродовж тривалого часу, отже, напруга в надрах накопичилася. Поштовх розірвав частину межі зчеплених плит й зняв напругу, засвідчують сейсмічні вимірювання.

 

Проте таке розвантаження стосується лише маленької частини скиду, наголошують дослідники. «Горкхівському землетрусові не вдалося перенести деформацію до початку Гімалаїв», – пояснює Авуак. Відрізок уздовж гімалайського скиду, що простягається майже на 800 км, дотепер зберігає сейсмічний інтервал – тут не відбувалося жодного землетрусу вже 500 років. Востаннє підземні поштовхи мали місце 1505 р. й досягали сили 8, 5 балів. Це означає, що вказаний регіон на захід від епіцентру поштовхів 2015 р. з того моменту опинився під тиском. Скид уже накопичив дефіцитний зсув на майже 10 м, розповідають дослідники. Тобто, в майбутньому в Гімалаях може відбутися ще сильніший землетрус.

 

Катманду зазнало щастя в нещасті, засвідчують вимірювання. Адже поштовхи зруйнували значно менше будівель в місті, ніж можна було очікувати від землетрусу такої сили. «Отримавши повідомлення з Катманду, я подумав, що виникла проблема з комунікаціями, й ми не можемо дізнатися про загальний масштаб збитків», – розповідає Авуак, натякаючи, що жертв могло бути значно більше.


Але останній землетрус подіяв непропорційно сильно на високі будівлі міста: вежа Дхарахара, що вистояла під час підземних поштовхів 1934 р. (а їх сила сягала 8, 1 балів), впала, як й інші історичні будівлі.

 

Звідки взявся цей селективний ефект, визначили Джон Галецка (John Galetzka) та його команда з Каліфорнійського Інституту технологій в Пасадені. Згідно з їхніми вимірюваннями, землетрус наступав дуже повільно: майже 2 секунди пройшло, поки після зіткнення порода досягнула максимальної швидкості – 1 м в секунду. Зазвичай удар є значно швидшим, сильнішим і виробляє більше енергії й короткохвильові коливання.

 

Горкхівський землетрус виявився слабшим, а високочастотні хвилі від нього були відсутніми (саме вони є найбільш руйнівними для нормальних будівель, кажуть науковці). Зсув не досягнув поверхні, що в будь-якому разі вивільнило би більше енергії та високочастотних хвиль. «Якби землетрус прорвався до поверхні, події розгорталися би значно гірше», – каже Автуак.

 

Зрештою, це має й поганий бік: дуже багато хвиль виникало приблизно на 5 секунд. У м’яких відкладеннях басейну Катманду вони спричиняли резонансні коливання, як наслідок надра землі загалом були як дзвін, по якому упродовж 40 секунд били 5-секундні хвилі. «Це була правильна частота для того, щоби знищити високі будівлі, зокрема вежу Дхарахара, адже вона відповідає їх природним резонансним коливанням», – пояснює Авуак.

 

 

Nepal: Das "Große Beben" kommt erst noch 

California Institute of Technology, 07/08/2015

Зреферувала Соломія Кривенко

10.08.2015