Язик в Вістниках законних.

Урядові переклади державних і краєвих законів на руску мову не відзначають ся зовсїм дбалостію в перекладї і тому доля их така, що лежать собі они по шафах урядів, грубо запорошені, і нїхто их до рук не бере, бо интересований волить покликатись на нїмецкій або польскій текст законів, як на рускій, котрий єсть недбалий а навіть невірний. Попав ся менї в руки друкований — Господь знає чому? — старою кирилицею "Вѣстникъ законôвъ и розпорядженій краевыхъ для Королества (sic!) Галиціи (!) и т. д." з минувшого року. Переглядав я єго, поки терпеливости стало, порівнював з польским текстом, а далї відложив на бік тай думаю собі: Таки найбільше хісна з того Вістника має перекладчик і коректор, а инші мабуть і не знають про него. А шкода, він так славно перекладаний! Перше всего нашу мову збогатив перекладчик різними прекрасними словами і формами, як для прикладу подаю де що: працодавецъ (78, 225 и т. д.), къерôвникъ (270), предстоятелъ (280), притулище (280), тождество (245), клеймо (стемпель 247), убыганъе ся о посаду (56), ужисканье (243), дотичущій (245), краёвый, полуднёвый, концёвый, на моци (246), втѣленый (246), обстоятельство, предпринимателѣ или, даже, а по при тих словахъ: протокôлъ, дозвôляє ся (245), стосôвный, по рôвнои части (244), до котрôй удержуваня, ведля (65) — і богато иншого такого.

 

Дальше стиль єсть не рускій. Перекладчик по просту бере польскій текст, також в урядовім стилю писаний, і перекладає єго слово за словом, не думаючи при тім и не дбаючи про форми язика. Возмім першій лїпшій приклад (ст. 67): "Згаданый податокъ має бути підъ кождымъ взглядомъ, зъ выємкомъ способу изчисленя чистого доходу оподаткованю пôдлягаючому (!), на рівнѣ составленымъ зъ податкомъ домово-чиншёвимъ, и має бути уважаный яко податокъ реальный, котрому законне право заставу на нерухомости прислужає, и такъ само якъ податокъ домово-чиншёвый оплачуванымъ зъ долу въ ратахъ зъ кôнцемь кождого кварталу уже припавшихъ".

 

А що більше, текст рускій єсть подекуди невірний, так що справдї годї на него покликатись. Нпр. (ст. 122) "Высокоє ц. к. Министерство финансôвъ уповажнило, взглядно наказало.. всѣмъ урядамъ продажи солѣ въ всходнѣй Галичинѣ, щобы предпринимали при транспортахъ солѣ въ топкахъ высыланыхъ до пограничного округа приписане контрольне до дотычного органу, виконуючого контролю товарову въ мѣсци призначеня, однакъ зъ тымъ улекшеньемь, що на дотычныхъ посылкахъ не потреба накладати урядового замкненя, що має бути зaмѣщeнымъ въ картѣ контрольнôй." Що се такого, що я не розумію? Беру текст польскій, а там так стоїть: "Wysokie с. k. Ministerstwo skarbu upoważniło, względnie nakazało... wszystkim wschodnio-galicyjskim Urzędom sprzedaży soli, ażeby przed siębrały przepisane czynności kontrolne przy transportach soli topkowej, wysyłanych do granicznego okręgu, mianowicie, ażeby przekazywały te transporty za pomocą karty kontrolnej do dotyczącego organu, sprawującego funkcye Urzędu kontrolnego w miejscu przeznaczenia w okręgu granicznym, jednakże z tem ułatwieniem, że dotyczące posyłki nie potrzebują być opatrzone w Urzędowe zamknięcia. Ta okoliczność, ma być uwidocznioną w karcie kontrolnej." (Dz. u. k. 1889, 122) Порівнавши оба тексти видимо, що в рускім поопускані цїлі реченя, а не то слова. Яка-ж то коректа? Коли реченя опускає ся при коректї, то не диво, що в текстї лишає ся цїла маса всїляких похибок друкарских і ортоґрафічних. На кождій сторонї найде ся єсли не кільканацять, то хоч кілька похибок. Н. пр. на половинї 69. сторони єсть десять похибок. Так і здає ся, що нїхто не веде коректи "Вѣстника".

 

Замітне то, що переклад законів краєвих зроблений в видїлї краєвім єсть богато стараннїйшій і вірнїйшій, як той, що виходить з "галиційского" ц. к. намістництва. Правда, що нераз трудно перекласти текст законів зовсїм добре по руски, тому що урядова наша термінольоґія ще не утверджена, але все-ж так зле не єсть, щобы не можна обійтись без слів польских і инших дивоглядів. А оно справдї виходить на те, що в нашій "Галиціи" такі вже "обстоятельства", що рускій "краёвый" язик не може собі "ужискати стосôвного пратулища" у наших "предстoятeлѣвъ и кьерôвникôвъ" а лиш "ведля даныхъ стосункôвъ убѣгають ся" о то, щоби зъ рускої мови зробити карикатуру...

 

[Дѣло]

28.07.1890