Цїсарське відручне письмо до д-ра Коритовського.
Цїсарське відручне письмо до д-ра Коритовського звучить так:
Любий Докторе Коритовський!
З огляду на подане Вам моє рішенє, щоб з причини надзвичайних відносин, викликаних воєнним положенєм, на чолї полїтичної управи мого королївства Галичини установити військову особу намісником, — предложили Ви менї просьбу о звільненє з уряду. Прихиляючи ся в ласцї до сеї просьби, з теплим почуванєм згадую ті заслуги які Ви положили в Ваміш попереднім відвічальнім крузї дїланя, так також на заниманім тепер становищи. Вірний обовязкови та обнятий невтомним змаганєм до добра обох народів, що замешкують сей край, старались Ви, завше вкладаючи цїлу свою силу, спомагати згідне співжитє тих народів та довели Ви до успішного кінця тяжке дїло сеймової виборчої реформи, що для осягненя тої цїли служило. Від початку поважних часів накиненої нам війни з повною посьвятою віддали ся Ви завданю, підпомагали веденє війни і завше пильно старали ся, словом і дїлом служити населеню тяжко діткненого королївства, котрому є забезпечена моя готова до помочи, батьківська опіка.
За сю дуже успішну, повну посьвяти дїяльність висказую Вам Мою найщирійшу подяку і застерігаю собі поновне ужитє Вас в службі.
Франц Йосиф в. р.
Відень, 19. липня 1915.
Іменованє ґенерала фон Колярда намісником Галичини.
"Wiener Zeitung" з 20. липня містить таке урядове оголошенє:
Його ц. і к. Апостольське Величество зволили Найвисшою постановою з дня 19. липня с. р. іменувати вселаскавійше президента найвисшого військового трибуналу, ґенерала піхоти Тайного Радника Германа фон Колярда намісником в королївстві Галичини і Володимириї з Великим князївством краківським.
Урядовий комунїкат і коментар.
"Wiener Zeitung" з дня 20. липня приносить урядову оповістку, що намісника Галичини д-ра Витовта Коритовського на власну просьбу звільнено в ласцї з його уряду та що ґенерал піхоти Герман фон Колярд іменований намісником в тім королївстві.
Се зарядженє, розважуване вже від якогось часу, стоїть в безпосереднім звязку з поступом військової офензиви в Галичинї і з відзисканєм більшої части сего коронного краю, що богато місяцїв стояв під росийською окупациєю.
Спричинене сею окупациєю надзвичайне положенє в тім краю і огляди на дальші широкі мілїтарні операциї зробили вказаним, щоби на час сих надзвичайних відносин та з огляду на перворядні інтереси веденя війни віддати галицьку адмінїстрацию в руки особи з високою військовою ранґою. Се зарядженє являє ся отже приміненим до теперішного стану річий причім не пересуджує будучих заряджень по поворотї нормальних відносин.
Новоіменований шеф краю — хоч військовий по званю — не лучить зі своїм урядом зовсїм нїяких мілїтарних функций, але вступає лише в нормальний, законом про орґанїзацию полїтичних властий признаний намісникови круг дїланя своїх попередників в урядї та є за законне виконуванє своїх урядових управнень відвічальний перед мінїстерством. З тою зміною особи на кермуючім адмінїстрацийнім становищи Галичини не вяжеть ся нїяка зміна компетенций публичних властий в краю що-до істнуючих тепер уладжень. В приміненю язиково-правних постанов для властий і урядів не наступає нїяка зміна.
Д-р Коритовський, в котрого випробованих руках спочивала полїтична управа краю більше як два роки, уступає в Найвисшій ласцї з уряду, якому в найтяжших часах посьвячував свою найлїпшу силу. Найвисше відручне письмо, яке принесло д-рови Коритовському звільнене зі становища, згадує в словах найвисшого признаня про успішні змаганя намісника за навязанєм мирного співжитя обох наций, що замешкують Галичину, його повне посьвяти дїланє для підпертя воєнних операций і його поміч словом і дїлом для населеня, так тяжко діткненого. Рівночасно застерігає собі Цїсар поновне ужитє д-ра Коритовського в службі.
Ґенерал піхоти фон Колярд уродив ся в 1857 р. в Станиславові та по вступленю до військової служби перевів більшу часть свого урядованя в ріжних висших ранґах в Галичинї. Знає краєві мови та є познайомлений з відносинами в краю з кождого погляду.
Новий шеф краю зможе отже свою дїяльність розвинути на добре знанім собі теренї і в першій мірі знайде богате поле до дїланя в сильнім, сьвідомім цїли спомаганю всїх заходів, звернених на господарську відбудову краю.
Ґенерал піхоти Герман фон Колярд походить зі старої австрийської військової родини, котрої всї члени по мечу від 1740 р. до нинї служили або служать як офіцири в ц. і к. армії.
Уроджений в Станиславові в 1857 р., ґенерал фон Колярд ходив там до школи, а опісля від 1865 р. до ґімназиї у Львові. Коли отворено ц. і к. мілїтарну колєґію в Ст. Пельтенї, вступив Колярд в 1870 р. з львівської ґімназиї до сего заведеня, а тим самим у військове вихованє. По скінченю ц. і к. військової колєґії, а опісля терезиянської військової академії в Вінер-Найштатї придїлено його дня 1. вересня 1876 р. як поручника до полку піхоти ч. 10 до Ярослава. По чотиролїтній військовій службі в Ярославі та Перемишли ходив він до воєнної академії у Відни і по укінченю був ужитий при висших командах в Галичинї як офіцир ґенерального штабу. В 1886 р. іменований капітаном у ґенеральнім штабі служив він при 11. корпусній команді у Львові, звідки покликано його в 1889 р. до Відня до зелїзничого бюра ґенерального штабу. В тім бюри оставав аж до іменованя майором, а опісля придїлено його до лїнїйної служби в полку піхоти ч. 100.
Як майора придїлено його до 15. корпусної команди в Сараєві, де оставав аж до 1894. р., коли то знов перенесено його до зелїзничого бюра в ґенеральнім штабі. В 1897 р. при удїленю військового хреста заслуги та полишеню в корпусї ґенерального штабу придїлено його до полку піхоти ч. 24., що стояв у Львові. По іменованю оберстом обняв команду сего полку, і провадив її у Львові та в Станиславові аж до мая 1905 р., коли то іменовано його ґенерал-майором. Підчас веденя команди сего полку дістав як відзначенє ордер зелїзної корони третої класи.
По три- і півлїтнїй службі як бриґадир в Зальцбурзї придїлено Колярда знов до Перемишля як команданта 24. дивізиї піхоти. За успішну дїяльність як дивізіонер дістав лицарський хрест ордену Лєопольда. В 1911 р. іменований комендантом твердинї в Перемишли, мав він нагоду в часї крізи в 1912/13 доповнити розширенє і укріпленє твердинї. В листопадї 1913 р. дістав він титул і характер ґенерала піхоти, а в мартї 1914 р. покликано його на становище президента найвисшого військового трибуналу до Відня і на тім становищи впровадив він нову ординацию військово-карного процесу. В серпни 1914 р. іменовано його ґенералом піхоти та удїлено достоїнство тайного радника.
Ґенерал фон Колядр є від 1888 р. жонатий з дочкою директора ц. к. упр. зелїзницї Львів-Чернівцї-Ясси, Карла Естрайхера і має дочку і сина, котрий служить як поручник у полку драґонів ч. 10 на північнім воєннім фронті.
[Дїло]
24.07.1915