Наслідки людської діяльності помітні практично всюди. Вид homo sapiens вирубав величезні площі лісів, пасовища перетворив на поля, через нього вимерло нескінченно багато видів тварин і рослин. Пластикові відходи сьогодні засмічують океан, а темряву освітлює штучне вольфрамове світло. Через парникові гази зростають температури, щоразу перетинаючи позначку попереднього рекорду, рівень моря – піднімається, вода – окислюється. Неможливо заперечувати, що за короткий час людина цілком змінила Землю. Навряд, чи комусь вдасться знайти місцину, куди не ступала нога людини. Кінця цього процесу – не видно. Навіть радше навпаки – тенденція раптово прискорилася.
Впродовж кількох років науковці шукають відповідь на запитання: чи з моменту, коли людина взялася змінювати світ, почалася нова епоха? Тоді б наймолодший етап історії людства мав би закінчитися – після 12 000 років. Голоцен бере свій початок від останнього льодовикового періоду, згідно з геологічними мірками, які зазвичай оперують відрізками часу в мільйони років, – це крихітний період. Для порівняння, попередня епоха Плейстоцен тривала майже 2, 5 млн років.
Ім’я для нового періоду також підібрали відповідне – Антропоцен, епоха людини. Вперше використав цей термін голландський метеоролог Пауль Крутцен (Paul Crutzen). Нобелівський лауреат й колишній директор Інституту хімії імені Макса Планка запропонував цей термін спонтанно на конференції 2000 р.
«Я належав до міжнародного комітету, й у нас була зустріч у Мексиці, – пригадує 81-річний науковець. – Головуючий говорив весь час про Голоцен. За якийсь час мене це розізлило, і я сказав: “ми вже давно перейшли той Голоцен”. І потім сказав слово «Антропоцен». На якусь мить запанувала тиша. Я придумав назву».
Того ж року Крутцен спільно з американським біологом Євгеном Стоєрмером (Eugene Stoermer), який вже використовував поняття, у віснику Global Change Newsletter опублікував вступ до Антропоцену. Людина змінила природу в ролі основної творчої сили планети, пишуть учені. Стаття мала неабиякий резонанс. «Термін Антропоцен почали використовувати відразу багато людей, – родповідає Круцен, – це мене дивувало».
Крутцен тішиться, що поняття закріпилося. В книжках, коміксах та інших медіях воно проскакує так часто, як і на мистецьких виставках. Цій темі присвячені й три наукових журнали: «The Anthropocene», «The Anthropocene Review» і «Elementa».
Однак, чи годиться термін для позначення нової епохи в розвиткові Землі, науковці дотепер сперечаються. Правом присвоювати й затверджувати наукові імена різним явищам наділена Міжнародна комісія стратиграфії (ICS), підорагнізація Міжнародного союзу геологічних наук (IUGS). На разі одна з комісій ICS, до якої належить три дюжини учасників, перевіряє, чи потрібно остаточно впроваджувати назву «Антропоцен» до наукового дискурсу.
Наприкінці минулого року в Берліні зустрілися всі члени комісії. Остаточне рішення планують прийняти на 35 міжнародному геологічного конгресі, що відбудеться в кінці літа 2016 року в Кейптауні (ПАР), розповідає професор геологічних наук Гельмут Вайсерт (Helmut Weissert) зі Швейцарської вищої технічної школи. Він також належить до ICS. «Все залежить від того, чи робоча група зможе навести переконливі аргументи про необхідність введення терміну».
Але для чого взагалі дискусія, якщо вплив людини на Землю є очевидним? Науковці не хочуть поспішати. «Геологи вже і так наробили багато всього з часовою шкалою, – каже професор Райнгольд Лейнфельдер (Reinhold Leinfelder) з Вільного університету Берліна, що як і Крутцен, належить до робочої групи Антропоцену. – Для того, аби все зважити, мають пройти роки».
За словами Ляйнфельдера, більшість з-поміж членів групи підпишуться під терміном. Проте диявол – в деталях: пояснити потрібно не лише загалом введене поняття, а конкретно, коли почалася ця «епоха людини». Адже ICS-схема передбачає, що кожен період повинен мати свій початок – відбиток у природі, який можна простежити геологічно щонайдовше та щонаймасштабніше. Необхідно довести, що homo sapiens – геологічний чинник.
Приблизно так 65 млн років тому з початком Палеогену закінчився Крейдяний період, пізня епоха динозаврів, вона тривала майже 80 млн років. Точкою відліку тут є так звана Іридійна аномалія – глобальне збільшення концентрації елемента Іридію у відкладеннях тих часів, яке можна продемонструвати. Спричинене воно, ймовірно, падінням астероїда в Мексиканську затоку.
Крутцен та Стоєрмет спочатку підтримували ту гіпотезу, що Атропоцен почався з індустріалізацією чи, конкретніше, відколи Джеймс Ват (James Watt) наприкінці 18 ст. розробив перший паровий двигун. Однак такий гіпотетичний критерій має вагомий недолік: його неможливо простежити геологічно.
«Найлегше виявити радіоактивний осад після випробовування бомб, – розповідає Ляйнфельдер. – Було б безглуздо відштовхуватися від першого варіанту». 16 липня 1945 р. – тоді в Аламогордо в американському штаті Нью-Мехіко згоріла перша атомна бомба.
Ця дата відповідає вимогам: радіоактивні частки можна виявити і через десятки тисяч років за допомогою Плутонію-239 в багатьох місцях відкладення осаду. Навіть Крутцен вважає цей стандарт прийнятним.
Але інші науковці відхилили й цю стратиграфічно оптимальну пропозицію. «Чи має сенс починати еру панування людини тисячі років після того, коли люди взялися викорчовувати ліси на територіях, де займалися сільським господарством», – лаконічно запитує наукова група на чолі з Вільямом Рудіманом (William Ruddiman) з Університету Вірджинії в журналі Science. Вирубка лісів й перетворення пасовищ на поля були найбільшим просторовим переобладнанням поверхні Землі в усій історії людства. «Вибрати 1945 рік початком Антропоцену означало б, що поза увагою залишаються великомасштабні зміни сільського господарства та ранньої індустріалізації», – закидає автор своїм опонентам.
Саймон Левіс (Simon Lewis) та Марк Маслін (Mark Maslin) з Університетського коледжу Лондона також не підтримують ідею, що випробування атомних бомб має стати точки відліку. Але мають на це інші причини: «Мірило-бомби розповідає історію технологічного розвитку, спровоковану однією з еліт». Атомна зброя хоча й мала потенціал змінити світ, але дотепер цього не зробила.
Лондонські вчені хотіли б називати початком Антропоцену 1610 рік. Геологічною підставою такого рішення може стати те, що льодовикові керни з Антарктики у цей час засвідчують зменшення концентрації вуглекислого газу. Науковці вважають це наслідком відкриття Америки. Занесені колонізаторами хвороби – зокрема віспа – впродовж десятиліть забрала життя близько 50 млн людей. Їхні поля більше не оброблялися, отже й ліси почали позбавляти вуглекислого газу атмосферу.
На думку вчених, відкриття Америки стало ключовим моментом. «Антропоцен, імовірно, почався з того, що різні види почали поширюватися між континентами, – каже Левіс. – Це відбулося, коли Старий Світ зустрівся з Новим».
Чи такий погляд ICS підтримає більшість членів комітету, з часом дасться чути. Але вже можна судити про символічну конотацію, властиву точці відліку для нової епохи, якщо її затвердять. Але навіть у разі відмови від цієї концепції наступного року в Кейптауні, дискусія вже розставила найважливіші акценти, – кажуть експерти. «Термін не лише підтвердив, що людина сильно змінила поверхню Землі, а й те, що вона несе відповідальність за неї, – каже професор геології Франк Кепплер (Frank Keppler) з Гайдельберзького університету. – Не йдеться лише про минуле, я маю на увазі й сьогодення, і майбутнє».
«Антропоцен зачепив нерв усього світу, це не вдавалося жодному іншому геологічному періодові, – каже очільник робочої групи Антропоцену Як Заласівіч (Jan Zalasiewicz) з Університету Лестера (Велика Британія). – Люди не лише заселяють світ. Вони змінюють його в усе більших масштабах».
Чи настане після Антропоцену настуна ера? Деякі епохи дотепер закінчувалися катастрофами, що істотно змінювали тваринний і рослинний світ. «Я сподіваюся, що Антропоцен буде якнайдовшою епохою в історії», – каже Ляйнфельдер.
Beginnt nun das neue Erdzeitalter des Menschen?
Welt.de, 09.06.15
Зреферувала Соломія Кривенко
24.06.2015