АМБІЦІЇ
А. Первісні варіанти в основному тексті
Ти будь у мене тверда, як небо осіннє у ночи. Будь чиста, як плуг, що оре. Будь мамою, що нічков темнов дитину хитає та тихонько-тихонько присьпівує до сну. Вбирайся як дівчина раненько вбираєся; як виходить до милого ще й так вбирайся. Шепчи до людий, як ярочок до берега свого. Грими як грім, що найбільшого дуба коле і палить. Плачь, як ті міліони плачуть, що тінею ходять по світі. Всякай як каплина [роси] у невинні душі, як каплина роси у чорну землю всякає. Гони мене Біжи, як намєтности мої, що їх більше батогів жене як сонце проміня має, біжи та лови чужі намєтности та сплітайся з ними. Як знеможеш, то сядь на вербу та дивися на спокійний став.
Така будь, моя бесідо!
ЧАРІВНИК
А. Первісні варіанти в основному тексті
Хто мене гріє, хто ні ще любить?
Дайте горячі руки!
Дайте вугля з серця!
Повалений, вбитий страхом як півумерлий, що му ноги гріють. Трясуся, ой, незнаними горянками.
Дрожу перед острими, морозними стрільми дрожі, гнаний тобою, думко! Неназвана, закрита, страшна!
Ти, стрільче з-поза хмар!
Ражений тобою,
ти насмішливе око, що глядиш на мене з темности.
Отак лежу я,
перегинаюся і перевиваюся утомлений стражучий всіма вічними муками, поцілений тобою, строгий стрільне, ти, незнаний — боже... Поціль глибше!
Ще раз поціль!
Пробий, зломи то серце.
До чого та мука стрілами тупозубими?
Чому глядиш знов,
ненасичений люцкою мукою,
злобними очима, божими* блискавками?
Вбити не хочеш, лиш муки й муки?
Нащо—мене мучиш ти, злобний, ти, незнаний боже?
На Га, га!
_____________
* вписано
ОЛЬЗІ ПРИСВЯЧУЮ
А. Первісні варіанти в основному тексті
І чого ти, серце моє, гріху богато в собі маєш? І чому ти, серце моє, не пукнеш?
Вечір. Місяць на небі розгарається, парубоча пісня мостить собі мости до звізд, сира сопілка наймицка жалібно стогне з ясел журавлі, до вікон паньских. Дими спокійно долинами синіють, гуртки: чорних овець шукають воріт своїх, за ними діти куряву збивають...
І чого ти, серце моє, квилиш мені в грудях, як покинена пташка? І чому ти, серце моє, не пукнеш?
Вечеряють. Мама дає порядок на столі, м[иски] лижки тарахкотять очі, громада споживає мамину страву. Сирота сперла кучеряву голову тисне голову до острого одвірка і нагадує собі щось давне дуже. Кажуть молитви, розбридаються спати, вікна приймають місяць на себе...
І чого ти, серце моє, тремтиш як листок на вітрі? І чому ти, серце моє, не пукнеш?
ВНОЧИ
А. Первісні варіанти в основному тексті
«Твої* очи пробиті чорною хмарою. Стадо чорних птахів вилітає з хмари, як лилики, і кругом тебе облітає. Без нас тебе облетіли!»
Японьска рожа похилилася і било кактуса до півночи обернулося від голосу.
Другий голос: голосом своїм — перлами тебе обсиплю, зором своїм — вогнем тебе скупаю, очима своїми — чорними стрілами тебе напою. Перлами чорні птахи затулю, вогнем їх спалю, стрілами чорними пострілю.
Японьска рожа цвіт упустила і лист кактуса д’нему схилився.
Третій голос: всі зорі з неба стягну до тебе. Всі пасма ясні висную із очий ясних і зв’яжу з пасмами зорів на небі. Та й над землею під небесами буду в’язати срібні проміні свої а з золотими. Впаду на серце коло ніг твоїх і звізду звізди потягну і звізди впадуть. Поріжемо чорную хмару срібними промінями до половини, а золотими від половини. І будеш ясний у зорях ясних а через мене.
Упав цвіт другий і лист ще другий схилився.
Четвертий голос: рукою мою махну — всі лебеді злетяться; рукою махну, голосом зазву — рай-птаха з’явиться; рукою махну, голосом зазву і очима погляну — та раєм тобі стану. Припливу з стадом до тебе, любий, як филі стадо филь синих моря д’нам припливає.*
Цвіт рожі вітер займив у море і лист д’морю похилився.
П’ятий голос: є в мене поле, широкі ниви рожі зродили, рожі вродили ряд зродили та ще колючі. А попри ниву все у долину ручай лентою сріблого шовку спливає. Там підеш зо мнов, там на ту ниву, що рожі зродила. Нива ся вклонить, ручай у ноги впаде. Чорная хмара пропаде.
А вже цвіт поплив і лист ще дусше над воду похилився схилився.
Ой, листе, листе, глянь там на море. Пливе д’нам стадо островів з архіпелагу. Цвіт твої рожі з ними назад поверне.
____________
* підкреслене вставлено
==============
ПЗТ, II, 175—181
28.11.1953