А. Перша чорнова редакція. Друкується за автографом листа В. Стефаника до В. Морачевського від 17. V 1896 р.
На переді босий хлопчина здув хрест угору. Ледво ноги волочить за собою але на зеленкуватім єго лици можна прочитати буту... Несе хрест, веде похорон — головна роля. Далі йде чотири хлопчики, все по два в двох парах. Несуть трунву на дручках. Якби на тій трунві не було намальованого хреста, а на переді та аби зеленкуватий хлопчина не ніс христа, то я би допевне помилився. Погадав би-м: несуть скриньку з парасольками на почту. Оббивають хлопята босі пальці по твердім каміню. Помучені. На трунвочці віночок чічок жовтеньких. Бідний віночок, бідні цьвіточки! Такі кола- чики як сей віночок та дають сиротам у церкві за ,„прости-біг“. За трунвою йде кілька бабів з вазонками на руці. Бідні ростини, бо листє в маю жовте! Бідні, помучені руки, бо для підмоги чепляються за рубець спенцера. Змучені провожають одного замученого в сиру землю. Бідні, помучені.
Змучений і я тож йду за своїми. Та одна баба каже мині забиратися і не робити сміху з їх похорону. Я відійшов, бо баба добре знає, хто змучений, а хто не змучений. А я дивіть, обріхував себе і мав за змученого. А от баба каже, що ролі для меня в тій драмі ще нема! Христос змучений, бо людей спас, і хлопчики — мученики нашого ладу, баби — вони мучениці, бо зродили мучеників, — а відки я тут взявся! Хотів бути мучеником, не протерпівши мук!
От брехун!
Та й заболіло сумлінє!..
17. V — 96 р.
=====================
ПЗТ, I, 304
16.07.1949