Поправлюваний Франко

 

Ідея цього дослідження в мене з’явилась — страшно сказати — 28 років тому, коли готував для самвидавчого «Євшан-зілля» добірку купюр в 50-томнику Франка. Сухі Франкові цитати вилученого з його праць тексту без жодних коментарів чітко вказували, чим страшний він був для тодішнього режиму.

 

Тоді ж, виписуючи з першодруків ці купюри, звернув увагу, що й в невилученому тексті є маса спотворень, але вже не з вузько ідеологічних компартійних причин, а в силу халтурності — цієї ширшої «ідеології» совдепії.

 

Нині, коли 50-томник доповнили чотирма (а за обсягом фактично вісьмома) томами і томом «вилучених шматків тексту» (купюр), спостерігається певна ґлорифікація «Зібрання творів у п'ятдесяти томах» як якогось наукового подвигу, який на найближчі десятиліття закрив тему публікацій Франкової спадщини. Видання під егідою Академії наук часами сприймається як академічний тип видання («вичерпна повнота, яка передбачає надрукування не тільки всього корпусу закінчених творів, а й всі інші редакції, незакінчені твори, уривки, фрагменти, плани, начерки, записні книжки, словом, все, що збереглося як з опублікованого, так і з неопублікованого»). Натомість видання не дотягує навіть до проголошеного рівня науково-критичного, текстологічна методологія, проголошена на початку першого тому видання, фактично відповідає рівню масово-популярного видання — але не витримувалися (згадувана совдепівська халтура) навіть і ці задекларовані вимоги (власне, далі наведу деякі приклади цього).

 

І лиш в другому додатковому томі (т. 52, 2008 рік, в 51-му томі М.Жулинський ще писав про „успадкування наукових принципів, запропонованих 50-томником“) ми побачили визнання повністю оновленої редакційної колеґії: „Спроба дати «єдину мовну редакцію творів І. Франка, замінивши сучасними літературними формами Франкові написання», як це декларувалося у замітці «Від редакційної колегії» (1, 14), на практиці виявилася в ряді випадків спотворенням авторської волі, нав'язуванням не властивих Франковому письму не лиш орфографічних, а й стильових форм, зрештою, вилученням із текстів притаманного їм колориту місця і часу написання.“

 

Зрештою, текстологічна методологія «осучаснення» мови Франка мала (має?) ще одну ідеологічну підоснову, як зауважила Марія Білоус, „сумнозвісної нівеляційної настанови щодо західного варіанту, «трактування його як обласного з штучними іномовними привнесеннями, а не як повноцінного в партнерстві зі східним». Тоді як мовотворчість І.Франка гідно репрезентує ті мовні здобутки західноукраїнських земель, які від початку 80-х років XIX ст. забезпечували поліфункціональність західного варіанту української літературної мови“. Цьому служить і цільова настанова збереження — яко своєрідного мовного декору — певних структурних рис західного варіанту української літературної мови лише в мові персонажів Франка (в окремих випадках з пересадою — бо у 50-томнику спостерігаємо підредаговування якраз цієї мови в сторону більшої галицькості), тобто відірвати мову Франка від мови його персонажів — в той час як така мовна двоплановість, зазначав Михайло Возняк, для Франка нехарактерна: „у самого Франка мова автора і мова персонажів у творі (за нечисленними винятками) однакова: або літературна або локалізована (забарвлена діалектизмами)“.

 

Направду, важко назвати науковим видання, в якому «організаційна неузгодженість» (за окресленням М.Жулинського в тому ж таки 51-му томі) призвела до того, що Франкова стаття «Beiträge zur Quellenkritik einiger altrussischer Denkmäler»«Archiv für slawische Phililogie», Bd. 29, №2-3, S. 282—304) була в п'ятдесятитомнику опублікована двічі, в двох різних перекладах: спочатку в 37-му томі (стор. 433, редактор тому І.Дзеверін), а потім, через 10 місяців — в 38-м (але за іншого редактору тому — М.Яценко, стор. 355). А вже таке, як, наприклад, переплутати в бібліографічних даних довідкового матеріалу римське «II» з арабським «11» — про це і мови нема (Юрко Винничук — чекаємо — обіцяв зібрати докупи і опублікувати свої нотатки ляпів з коментарів до томів видання).

 

Зрештою, лише одне повернення літери «ґ» вимагає перевидання всього 50-томника, бо нові Франкові перевидання, роблені на основі „академічного“ видання, обмежуються хаотичним ґ-доповненням, в основному лише в словах «ґрунт» і «ґазда». Оце уникнення «ґ» — що виносилось в один символьний ряд з тризубом і блакитно-жовтою барвою — доводило до абсурдів: у цитованій статті М.Возняка у «Віснику АН УРСР» замість нього просто лишили пробіл, а в оповіданні «Оловець», де написання «ґ» є для тексту смислопороджуючим («Пятка подабала радше на ґ, нїж на круглочереве, гребенясте 5») замінили його на велике «Г» («П’ятка подобала радше на Г, ніж на круглочереве, гребнясте 5»). Цікаво, що сам Франко в польській версії оповідання замінив його на грецьку дельту («Piątka podobną była raczej do δ, niż do brzuchatego, grzebieniastego 5»), але щоб це використати в 50-томнику, треба було, певно, прочитати оцей «Ołówek» в літературному додатку до «Kraju» за 1886 рік.

 

Для ширшої ілюстрації текстологічних практик 50-томника я вибрав його літературно-критичний (на мою думку) magnum opus «Із секретів поетичної творчости». Неоцінена, на велику шкоду нашій літературі, у свій час ця його річ тепер доволі активно включається в науковий обіг, зокрема через цікаві паралелі із З.Фройдом. Не хотілобися, щоби в цьому обігу він функціонував у спохабленому вигляді, тому, звертаючи увагу на „виправлення“ в 50-томнику, пропоную читати і поширювати саме автентичний текст з «Літ.-наукового вістника». Він того вартий.

 

Але не стримаюся, і для початку наведу кілька курйозних прикладів перекладу мови Франка на академічну мову 50-томника з його прози (про такі випадки у виданні збірки «Зів'яле листя» можна глянути в Зеновія Терлака):

 

у Франка: „Тухольські пасемцї на сплетені з галузя мари положили трупа, а за ним потягли й медведя“

у 50-томнику: „Тухольські пасемці на сплетені з галуззя нари положили трупа, а за ним потягли і медведя“

(«Захар Беркут»)

 

у Франка: „А, небоже, — відповів о. Ілія встаючи, — та-бо вона несповідана вмерла! Що то за порядок?“

у 50-томнику: „...та-бо вона несподівано вмерла! Що то за порядок?“

Патріотичні пориви»)

 

у Франка: „Одного разу, коли він отак переграв якогось скочного вальса“

у 50-томнику: „Одного разу, коли він отак переграв якогось скучного вальса“

(«Перехресні стежки»)

 

у Франка: Страта корови, то була та »чортова дїрочка«, в котру пішли всї надїї, всї радощі, всї помисли бідної Василихи“

у 50-томнику:Стара корова — то була та «чортова дірочка», в котру пішли всі надії, всі радощі, всі помисли бідної Василихи“

(«Odi profanum vulgus»)

 

у Франка: Послухай лишень!“

у 50-томнику:Послушай лишень!“

(«Борислав сьміє ся»)

 

у Франка: „Арештований! — скрикнув він немов переполошений. — Що се знов за концепт!“

у 50-томнику: „...Що се знов за концерт!“

(«Острий-преострий староста»)

 

у Франка: „ Хати були порядно обгорожені і харно удержувані “

у 50-томнику: „Хати були порядно обгороджені і гарно удержувані“

(«Захар Беркут»)

 

у Франка: Спаси біг вам! — промовив о. Нестор“

у 50-томнику:Спасибі вам! — промовив о. Нестор“

(«Основи суспільності»):

 

у Франка: „А в додатку непорадність, глупота і негосподарність наших хлопів“

у 50-томнику: „А вдодатку непорядність, глупота і негосподарність наших хлопів“

(«Перехресні стежки»):

 

у Франка: „Той пірвав ся до бійки“

у 50-томнику: „Той дірвався до бійки“

(«Борислав сьміє ся»)

 

у Франка: „А по вечері я відвезу всіх гостей своїм повозом до Львова“

у 50-томнику: „... всіх гостей своїх повозом до Львова“

(«Основи суспільності»)

 

у Франка: „Я вам говорю, що тут сталося щось недобре“

у 50-томнику: „Я вам кажу, що тут сталося щось недобре“

(«Основи суспільності»)

 

у Франка: „Він стоїть на місцї і знов дивить ся в каламутну воду, що пливе, котить ся і раз у раз проносить тріски, клубки піни і стебла соломи“

у 50-томнику: „...раз у раз приносить тріски, клубки піни і стебла соломи“

(«Перехресні стежки»)

 

у Франка: „Хто то вкаже тобі дорогу, хто підвезе тебе, мій бідний народе?“

у 50-томнику: „...хто підведе тебе, мій бідний народе?“

(«Перехресні стежки»)

 

у Франка: „І парубок замахнувшися вцїдив своєю долонищею Шнадельського в лице“

у 50-томнику: „... вцілив своєю долонищею“

(«Перехресні стежки»)

 

у Франка: „Ну, хто хоче в горох, той усе знайде стежку“

у 50-томнику: „...той уже знайде стежку“

(«Перехресні стежки»)

 

у Франка: „Але того, що люди терплять і терпіли, того страху, холоду, побоїв і невигід“

у 50-томнику: „... того страху, голоду, побоїв і невигід“

(«Перехресні стежки»)

 

у Франка: „пішов далї — не до міста, а за міст“

у 50-томнику: „пішов далі — не до моста, а за міст“

(«Перехресні стежки»)

 

у Франка: „Баран стояв близько дверей Ваґманової спальнї держачи капелюх у руцї"

у 50-томнику: "... держачи капелюх у руках

(«Перехресні стежки»)

 

і т.д. і т.д.

 

Ну, а тепер про текстуальні зміни у статті Ів. Франка "Із секретів поетичної творчости".

 

 

Зміна семантики: Франкове «змисл» (=орган чуття), «змисловий» „перекладається“ або як «замисл», або як «смисл» (смисловий), або таки залишається як «змисл»; натомість Франкове «смисловий» „перекладається“ як «змисловий»:

 

у Франка: „зі зверхнього сьвіта доходять до наших змислів певні механїчні чи хемічні імпульси (тверді тїла, плини, запахи, тремтїня етеру або електричні рухи) і удїляють ся нашим нервам.“

у 50-томнику: „зі зверхнього світу доходять до наших замислів певні механічні чи хімічні імпульси (тверді тіла, плини, запахи, тремтіння етеру або електричні рухи) і уділяються нашим нервам.“

 

у Франка: „Се є жерело і спосіб нашої змислової перцепциї (відбираня вражінь зверхнього сьвіта)“

у 50-томнику: „Се є джерело і спосіб нашої смислової перцепції (відбирання вражень зверхнього світу)“

 

у Франка: „громадить і кидає поруч образи також смислові, але такі, що шарпають нараз ріжні змисли і не дають увазї спинити ся нї на однім“

у 50-томнику: „громадить і кидає поруч образи також змислові, але такі, що шарпають нараз різні змисли і не дають увазі спиниться ні на однім“

 

 

Вільне поводження з часткою "не":

 

у Франка: „він не тілько передає нам зі страшенною пластикою вражінє нічної тиші і безсонницї, але надто передає нам своє чутє“

у 50-томнику: „він не тільки не передає нам зі страшенною пластикою враження нічної тиші і безсонниці, але надто передає нам своє чуття“

 

у Франка: „В чім лежить краса змісту — Кант не пояснює і не може пояснити“

у 50-томнику: „В чім лежить краса змісту — Кант пояснює і не може пояснити“

 

у Франка: „Таких цитатів можна би з поезиї XIX віку набрати дуже богато [...]. Та ми не будемо намножувати їх“

у 50-томнику: „Таких цитат можна би в поезії XIX віку вибрати дуже багато [...]. Та ми будемо намножувати їх“

 

 

Заміна слів:

 

у Франка: „сей образ не уявляє ся нашій сьвідомости там, де він справдї є, т. є. в комірках нашого мізку, а неначе в проєкциї у зверхнїм сьвітї, там, відки вийшов імпульс або відки нам здаєть ся, що він вийшов“

у 50-томнику: „сей образ не уявляється нашій свідомості там, де він справді є, т. є. в комірках нашого мозку, а неначе в проекції у зверненім світі“

 

у Франка: „з них кидаєть ся певний відтїнок, уже не кольористичний, а чутєвий, на цїлу поему“

у 50-томнику: „з них кидається певний відтінок, уже не кольористичний, а життєвий, на цілу поему“

 

у Франка: „От тим то більша часть наших снів має, так сказати, аналїтичний характер“

у 50-томнику: „От тим-то більша часть наших слів має, так сказати, аналітичний характер“

 

у Франка: „Великий закон непропащої сили має і в псіхольоґії повне значінє“

у 50-томнику: „Великий закон непропащої сили має і в психології певне значення“

 

у Франка: „Коли я одного рана лежав у ліжку“

у 50-томнику: „Коли я одного разу лежав у ліжку“

 

у Франка: „чоловікови, що дізнав ся про якусь страшну, несподївану новину, снить ся, що паде в пропасть“

у 50-томнику: „чоловікові, що дізнався про якусь страшну, несподівану подію, сниться, що паде в пропасть“

 

у Франка: „для означеня відносин у просторі уживає слів, що означують відносини в часї“

у 50-томнику: „для означення відносин у просторі уживає слів, що означають відносини в часі“

 

у Франка: „память, тоб то можність переховуваня і репродукованя давнїх вражінь“

у 50-томнику: „пам’ять, тобто можливість перераховування і репродукування давніх вражень“

[див. СУМ (4): "переховувати" — це "зберігати"]

 

у Франка: „тоб то можність зверненя наших фізичних чи духових сил в якімсь однім напрямі“

у 50-томнику: „тобто можність звершення наших фізичних чи духовних сил в якімсь однім напрямі“

 

у Франка: „несьвідомий елємент може грати важну чи навіть головну роль“

у 50-томнику: „несвідомий елемент може грати важну чи, може, головну роль“

 

у Франка: „От тим то дослїд над ассоціяциєю ідей у поета може нам докинути дуже важний причинок до його характеристики“

у 50-томнику: „От тим-то досвід над асоціацією ідей у поета може нам докинути дуже важний причинок до його характеристики“

 

у Франка: „він працював по 18 годин денно“

у 50-томнику: „він працював до 18 годин денно“

 

у Франка: „позволять нам повести розпізнанє границь між поезиєю і музикою ще пару кроків далї“

у 50-томнику: „позволять нам провести розпізнання границь між поезією і музикою ще пару кроків далі“

 

у Франка: „Поет справді осягає свою ціль“

у 50-томнику: „Поет справді обсягає свою ціль“

 

у Франка: „але надто навіяти на нас якийсь сумовитий, тужливий настрій“

у 50-томнику: „але надто навіяти на нас який сумовитий, тужливий настрій“

 

у Франка: „Віршова і строфічна будова тілько дуже недокладно може замінити музикальну мельодию“

у 50-томнику: „Віршова і строфічна будова тільки дуже не докладно може змінити музикальну мелодію“

 

у Франка: „значить, усяке нове сцїпленє, яке до нашої розумової скарбницї вносить виклад ученого, мусить розривати масу старих сцїплень“

у 50-томнику: „усяке нове зціплення, яке до нашої розумової скарбниці вносить вклад ученого, мусить розривати масу старих зціплень“

[див. СУМ (3): "виклад" = "лекція"]

 

у Франка: „Ориєнтальні народи, старі Єгиптяне, Жиди, Вавилоняне здавна були далеко більше вразливі на запахи“

у 50-томнику: „Орієнтальні народи, старі єгиптяни, євреї, вавілоняни, здавна були далеко більше вразливі на запахи“

[в той же час в 50-томнику є "Гете розпочинає свого «Вічного жида»"]

 

у Франка: „а потім поглянемо, чи і на скілько поети держать ся тих законів“

у 50-томнику: „а потім розглянемо, чи і наскільки поети держаться тих законів“

 

у Франка: „з найбільшою увагою слухаю оповідача, перериваючи його часом своїми запитанями“

у 50-томнику: „з найбільшою увагаю слухаю оповідання, перериваючи його часом своїми запитаннями“

 

у Франка: „Таких цитатів можна би з поезиї XIX віку набрати дуже богато“

у 50-томнику: „Таких цитат можна би в поезії XIX віку вибрати дуже багато“

 

у Франка: „дефінїював також Арістотель поезию як сьвідоме перетворюванє мітів, т. є. в найширшім розумінні слова споминів, себ то ідей, отже як артистичну технїку без властивої творчости“

у 50-томнику: „дефініював також Арістотель поезію як свідоме перетворювання міфів, що є в найширшім розумінні слова, споминів, себто ідей, отож як артистичну техніку без властивої творчості“

 

у Франка: „один приклад сего рода з Шевченкової поезиї, з вірші «Хустина»“

у 50-томнику: „один приклад сього роду з Шевченкової поезії, в вірші «Хустина»“

 

у Франка: „Інколи ми, самі про те не знаючи“

у 50-томнику: „Інколи ми самі, про це не знаючи“

[з Франкових 110 «те» 88 раз не поміняно, з іншого боку у Франка «це» теж зустрічається в тексті, тобто він якось розрізняв ці форми]

 

у Франка: „В 1884 р. Леметр розбираючи повість Золя «L’ Oeuvre»“

у 50-томнику: „В 1884 р. Леметр, розробляючи повість Золя «L’Oeuvre»“

 

у Франка: „закоханому дуже часто снять ся барвисті, пахучі квітки

у 50-томнику: „закоханому дуже часто сняться барвисті, пахучі квіти

 

у Франка: „де стрічаємо ось які порівнаня“

у 50-томнику: „де стрічаємо ось такі порівняння“

 

у Франка: „у дївчини запах одежі є мов запах Ливану“

у 50-томнику: „у дівчини запах одежі є мов запах ливану“

 

у Франка: „в нашій душі виринають образи ріжного рода, але не дотикові, хоч певно, що несьвідомо примішують ся й вони“

у 50-томнику: „в нашій душі виринають образи різного роду, але не дотикові, хоч певно, ще несвідомо примішуються й вони“

 

у Франка: „шарпають нараз ріжні змисли і не дають увазї спинити ся нї на однім“

у 50-томнику: „шарпають нараз різні змисли і не дають увазі спиниться ні на однім“

 

у Франка: „позволять нам повести розпізнанє границь між поезиєю і музикою ще пару кроків далї“

у 50-томнику: позволять нам провести розпізнання границь між поезією і музикою ще пару кроків далі“

 

у Франка: „промовляючи не тілько до самого чутя, але й до інтелїґенциї“

у 50-томнику: „промовляючи не тільки до самого чуття, але й до інтелекту“

[«інтелїґенция» тут, власне і має значення розум, інтелект, раціо, єдино, що це значення не зафіксовне в СУМ, точніше, зафіксоване в прикладах (2), але неправильно проінтерпретовано — див.]

 

у Франка: „прастарі гимни, піснї і т. и.

у 50-томнику: „прастарі гімни, пісні і т. д.

 

у Франка: „Dann der abgezählte Schlag der Stunde“

у 50-томнику: „Dann das abgezählte Schlag der Stunde“

 

у Франка: „Він дав нам не один образ, але цілу драму“

у 50-томнику: „Він дав нам не один образ, а цілу драму“

 

у Франка: „Найлїпше зробимо се, придивляючи ся якому небудь поетичному творови, та такому, що власне робить найбільше «живописне» вражінє“

у 50-томнику: „Найліпше зробимо се, придивляючися якому-небудь поетичному творові, на такому, що власне робить найбільше «живописне» враження“

 

у Франка: „а з тих 96 (55⅓%) узято з обсягу зору“

у 50-томнику: „а з них 96 (55⅓%) узято з обсягу зору“

 

у Франка: „Вернувши до дому, я написав їх на карточцї паперу“

у 50-томнику: „Вернувши додому, я записав їх на карточці паперу“

 

у Франка: „А улюблені сюжети грецької плястики — Фавни, Сілєни, Кентаври — хиба се красавцї?“

у 50-томнику: „В улюблені сюжети грецької пластики — фавни, сілени, кентаври — хіба се красавці?“

 

у Франка: „милий прирівнюєть ся до клубків диму“

у 50-томнику: „милий порівнюється до клубиків диму“

 

у Франка: „Ми зупинили ся на сих сьвідоцтвах самих поетів про процес поетичної творчости троха довше головно через те, що кому-ж лїпше й тямити в сьому дїлї, як не самим творцям?“

у 50-томнику: „Ми зупинилися на сих свідоцтвах самих поетів про процес поетичної творчості трохи довше головне через те, що кому ж ліпше й тямити в сьому ділі, як не самим творцям?“

[див. СУМ (1): "головно"= "головним чином"), але не (2), яке, власне, синонімічне головне (4)]

 

у Франка: „що мав бути улюбленцем, ба навіть сином Аполльона

у 50-томнику: „що мав бути улюбленцем та навіть сином Аполлона

[СУМ: (III-1: "уживається для приєднання речень, що уточнюють зміст попередніх; значенням близький до «та й», «навіть»".]

 

у Франка: „символ слюбу з любим козаком“

у 50-томнику: „символ шлюбу з любимим козаком“

 

Зміна цитат („кодифікованих“ академічними виданнями) з Шевченка:

 

у Франка: „А третяя тихо-тихесенько плаче“

у 50-томнику: „А третя тихо-тихесенько плаче“

 

у Франка: „Приходить ніч в смердячу хату“

у 50-томнику: „Приходить ніч в смердючу хату“

 

у Франка: „виступають / Широкії села / З вишневими садочками“

у 50-томнику: „виступають / Широкі села / З вишневими садочками“

 

Заміна Франкових слів (хоча вони кодифіковані академічним Словником української мови в 11 томах) на більш, з точки зору редакції, вживаніші:

 

являєть сяє [СУМ — (2): "являєть ся" = "є"]

 

викликуєвикликає [СУМ: "викликувати" = "викликати"]

 

в прирівнанюпорівняно [СУМ — (2): "порівнювати кого-, що-небудь з кимсь, чимсь для встановлення спільного і відмінного)

 

находитьнадходить [СУМ: "находити (II-1)" = "надходити" (4)]

 

далїдальше [з двох випадків в 50-томнику замінили один раз, причому в цьому тексті Франко слово "далї" сам стосує 14 разів]

 

припадкововипадково (один раз з 4 випадків — в інших трьох випадках в 50-томнику залишили "припадково") [див. СУМ: "припадковий" = "випадковий"]

 

духовийдуховний (у двох з 20 випадків — в інших 18 випадках в 50-томнику залишили "духовий") [див. СУМ (I) : "духовий"= "духовний]

 

вандрівочкамандрівочка [див. СУМ]

 

одноодне [в семи з 9 випадків, див. СУМ: "одно" = "одне"]

 

горівкагорілка (2/2) [в обидвох випадках, див. СУМ: "горівка" ="горілка"]

 

фляшкапляшка [див. СУМ — (2): "фляжка" = "пляжка"]

 

потрафитипотрапити [в одному з трьох випадків, див. СУМ — (1): "потрафити" = "потрапити (6)"]

 

принятиприйняти [в трьох з 4 випадків, див. СУМ: "приняти" = "прийняти"]

 

кождийкожний (в двох з 30 випадків — в інших 28 випадках в 50-томнику залишили "кождий") [див. СУМ: ("кождий" = "кожний")

 

байдужнийбайдужий [див. СУМ: "байдужий" = "байдужий", у Франка в цьому тексті зустрічається і "байдуже"]

 

нудкийнудний [див. СУМ: "нудкий" ="нудний"]

 

можністьможливість [у двох з семи випадків, див. СУМ (приклади в СУМ

заперечують дану там дефініцію, в словничку до тт.16, 43, 46 (кн.2) є правильне пояснення: "можність = змога, можливість, спроможність")]

 

тількотільки  [у всіх 108 випадках, ця заміна була окреслена текстологічною методологією, хоча див. СУМ (=тільки)

 

(на/о) скілько(на/о)скільки [та сама текстологічна методологія, хоча див. СУМ (=скільки)

 

замістозамість [див. СУМ "замісто" = "замість"]

 

перворяднихпершорядних [див. СУМ]

 

ріжнийрізний [хоча "ріжний" 5 разів зустрічається в „кодифікованих“прикладах у СУМ, напр. у статті пирхати чи потрібка]

 

той самтой самий [див. СУМ]

 

мовмовби (один раз з п’ятнадцяти, незрозуміло нащо)

 

зновзнову (теж один раз з п’ятнадцяти)

 

 

Зміна синтаксичного підпорядкування, що веде зміни семантики:

 

у Франка: „Майже кождий чоловік має в собі величезне богацтво ідей і почувань, хоча мало хто може і вміє користувати ся ним

у 50-томнику: „Майже кождий чоловік має в собі величезне багатство ідей і почувань, хоча мало хто може і вміє користуватися ними

[було «користувати ся богацтвом» — стало «користуватися ідеями і почуваннями»]

 

у Франка: „Бо відкиж би ся зовсїм неписьменна жінка могла набрати ся знаня гебрейської мови, як би сам Бог не піддав їй?“

у 50-томнику: „Бо відки ж би ся зовсім неписьменна жінка могла набратися знання гебрейської мови, якби сам бог не піддав їх?“

[було "Бог не піддав жінка" — стало "бог не піддав знання"]

 

у Франка: „І ось припадково мій зір упав на той листок паперу, де я вчора записав початкові вірші і про котрий від тодї зовсїм був забув“

у 50-томнику: „І ось припадково мій зір упав на той листок паперу, де я вчора записав початкові вірші і про котрих відтоді зовсім забув“

[було "був забув про листок" — стало "забув про вірші"]

 

у Франка: „в часах переваги рефлексиї над дійсним вітхненєм і наслїдуваня дїйсної творчости“

у 50-томнику: „в часах переваги рефлексії над дійсним вітхненням і наслідуванням дійсної творчості“

[було "рефлексії і наслідуваня" — "рефлексії над наслідуванням"]

 

у Франка: „Порівнянє поетичної фантазиї з сонними привидами, а в дальшій лїнїї з галюцинациями, тобто з привидами на яві, не є пуста забавка. Се явища одної катеґориї“

у 50-томнику: „Порівняння поетичної фантазії з сонними привидами, а в дальшій лінії — з галюцинаціями, тобто з привидами на яві, не є пуста забавка. Се явище одної категорії“

[було "явища порівняня фантазиї з сонними привидами і з галюцинациями" — стало

"явище порівняння"]

 

у Франка: „На означенє ріжних запахових вражінь має мова дуже мало слів“

у 50-томнику: „На означеннях різних запахових вражень має мова дуже мало слів“

 

 

Заміна порядку слів (зміна семантичного наголосу):

 

у Франка: „що лук був із цапового рога“

у 50-томнику: „що був лук із цапового рога“

 

 

„Унормування“ фольклорних текстів:

 

у Франка: „Ой солодка капустицї, а гірке кочьиньи; / Ой солодке закоханьи, гірке розлучьиньи

у 50-томнику: „Ой солодка капустиці, а гірке качання; / Ой солодке закохання, гірке розлучання

 

у Франка: „Вербовоє колесо, колесо“

у 50-томнику: „Вербове колесо, колесо“

 

у Франка: „До того жовняра, що-м вірне кохала“

у 50-томнику: „До того жовняра, що-м вірно кохала“

 

 

Плутанина з цифрами:

 

у Франка: „65 (3757%) з обсягу дотику

у 50-томнику: „65 (3757%) з обсягу дотику

[має бути (в сучасному записі) "37,57%", наприкінці XIX ст. цілі від десяткових відділялися середньою крапкою (інтерпункт або media distinctio)]

 

 

Зміна виду дієслова:

 

у Франка: „Поле крило ся туманом

у 50-томнику: „Поле вкрилося туманом

[цитата з Шевченка]

 

у Франка: „о скілько вона розвилась була в Росиї в 50-тих і 60-тих роках“

у 50-томнику: „оскільки вона розвивалась була в Росії в 50-тих і 60-тих роках“

 

у Франка: „Шевченко нераз описував ранок в українськім селї, але нїде в такій мірі не послугував ся музикальними мотивами, як власне тут“

у 50-томнику: „Шевченко не раз описував ранок в українськім селі, але ніде в такій мірі не послуговувався музикальними мотивами, як власне тут“

 

у Франка: „Забувають сердеги, що в такім разї їм прийдеть ся покласти хрестик на всю дїйсну штуку і лишити ся при забутих і давно заплїснїлих творах“

у 50-томнику: „Забувають, сердеги, що в такім разі їм прийдеться покласти хрестик на всю дійсну штуку і лишиться при забутих і давно запліснілих творах“

 

у Франка: „Що він хотїв схарактеризувати або відтїнити при його помочи“

у 50-томнику: „Що він схотів схарактеризувати або відтінити при його помочі“

 

у Франка: „Можемо се бачити у Гомера, де запахові вражіня зазначують ся рідко“

у 50-томнику: „Можемо се побачити у Гомера, де запахові враження зазначаються рідко“

 

у Франка: „Далї ми побачимо, як поет, бажаючи викликати в нашій душі відмінне почутє“

у 50-томнику: „Далі ми бачимо, як поет, бажаючи викликати в нашій душі відмінне почуття“

 

у Франка: „поезия від давнїх давен уміла використувати ті музикальні ефекти, які дає сама мова“

у 50-томнику: „поезія від давніх-давен уміла використовувати ті музикальні ефекти, які дає сама мова“

 

 

Зміна способу дієслова:

 

у Франка: „Та перейдїмо до прикладів“

у 50-томнику: „Та перейдемо до прикладів“

 

у Франка: „Візьмімо хоч би перший уступ Шевченкової «Причинної»“

у 50-томнику: „Візьмемо хоч би перший уступ Шевченкової «Причинної»“

 

у Франка: „Візьмімо деякі клясичні приміри“

у 50-томнику: „Візьмемо деякі класичні приміри“

 

у Франка: „Особливо богате жниво можна би зібрати на французькій поетичній ниві“

у 50-томнику: „Особливо багате жниво можна зібрати на французькій поетичній ниві“

 

 

Зміна часу дієслова:

 

у Франка: „Учений не сягає так глибоко, а бодай не мусить сягати“

у 50-томнику: „Учений не сягав так глибоко, а бодай не мусить сягати“

 

у Франка: „краса лежить не в материялї, що служив їй основою“

у 50-томнику: „краса лежить не в матеріалі, що служить їй основою“

 

у Франка: „про котрий від тодї зовсїм був забув“

у 50-томнику: „про котрих відтоді зовсім забув“

[при цьому, що давньоминулий є в текстах 50-томника: «се почав був робити»]

 

 

Викидування слів:

 

у Франка: „Другим ступнем в розвою критики“

у 50-томнику: „Другим ступнем розвою критики“

 

у Франка: „Мене вхопила горячка, безсонний я перевертав ся всю ніч з боку на бік“

у 50-томнику: „Мене вхопила гарячка, безсонний, я перевертався з боку на бік“

 

у Франка: „вражінє, яке робить на нас музика, є не тілько більше безпосереднє“

у 50-томнику: „враження, яке робить на нас музика, є не тільки безпосереднє“

 

у Франка: „він не тілько передає нам зі страшенною пластикою вражінє нічної тиші і безсонницї, але надто передає нам своє чутє, стан своєї душі під тиском тих вражінь“

у 50-томнику: „він не тільки не передає нам зі страшенною пластикою враження нічної тиші і безсонниці, але надто передає нам своє чуття, стан своєї душі під тиском вражень“

 

...зрозуміємо, який обширний є обсяг зорових образів у поезиї“

у 50-т.:...зрозуміємо, який обширний обсяг зорових образів у поезії“

 

у Франка: „при видї бельведерського Аполлона у нас мимовільно піднїмають ся груди, а при видї ґрупи Ляокоона корчать ся мускули“

у 50-томнику: „при виді Бельведерського Аполлона у нас мимовільно піднімаються груди, а при виді Лаокоона корчаться мускули“

 

у Франка: „Тепер ми розуміємо, що жене поета на море, що змушує його озирати ся на далеке місто на березї, чому як раз він вибрав для свойого малюнка момент, коли сонце западає під рівень землї, чому він любуєть ся тим сїрим колїром водяного шляху, чому весляр веслує «сумним тактом»“

у 50-томнику: „Тепер ми розуміємо, що жене поета на море, що змушує його озиратися на далеке місто на березі, чому якраз він вибрав для свого малюнка момент, коли сонце западає під рівень землі, чому він любується тим сірим кольором водяного шляху, чому веслує «сумним тактом»“

[тобто вийшло, що він (поет) веслує]

 

у Франка: „Значить, у чім же тут секрет?“

у 50-томнику: „Значить, у чім тут секрет?“

 

у Франка: „Обрив, гай, байрак у него не стоять перед очима, а виступають; хатки не просто білїють ся, а виглядають“

у 50-томнику: „Обрив, гай, байрак у нього не стоять перед очима, виступають; хатки не просто біліються, а виглядають“

 

у Франка: „Сею дорогою вона не надїєть ся дійти до поставленя нїяких законів анї правил для розвою кождої поодинокої штуки, бо навпаки, вона думає, що всякі такі правила, чи то діктовані давнїйше, чи такі, які можна б було подіктувати коли небудь, усе були і будуть мертвою схоластикою і перешкодою для розвою штуки“

у 50-томнику: „Сею дорогою вона не надіється дійти до поставлення ніяких законів ані правил для розвою кождої поодинокої штуки, бо, навпаки, вона думає, що всякі правила, чи то диктовані давніше, чи такі, які можна б було подиктувати коли-небудь, усе були і будуть мертвою схоластикою і перешкодою для розвою штуки“

 

у Франка: „В своїх увагах, що підуть дальше пз. „Із секретів поетичної творчости“, я бажав би познайомити“

у 50-томнику: „В своїх увагах, що підуть далі, я бажав би познайомити“

 

 

Вставлення слів:

 

у Франка: „але ще в додатку підносила-б те переживанє понад рівень буденної дїйсностию

у 50-томнику: „але ще й в додатку підносила б те переживання понад рівень буденної дійсності“

 

у Франка: „але надто і ті, що недоступні для неї“

у 50-томнику: „але й надто і ті, що недоступні для неї“

 

у Франка: „Наведу тут тілько один приклад сего рода з Шевченкової поезиї, з вірші „Хустина" (Кобзарь І, 179- 180): Іде військо, іде друге“

у 50-томнику: „Наведу тут тільки один приклад сього роду з Шевченкової поезії, в вірші «Хустина» (Кобзарь, І, 179 — 180): Іде військо, іде й друге“

[в "кодифікованому" виданні є "й" але Франко посилається на конкретне видання "Кобзаря", де "й" нема]

 

Заміна сполучника "а" на "і":

 

у Франка: „контраст між тими тонами, які тепер викликає поет в нашій душі, а тими, які викликав з початку твору“

у 50-томнику: „контраст між тими тонами, які тепер викликає поет в нашій душі, і тими, які викликав з початку твору“

 

у Франка: „счіпленєм таких а таких шелестів і гуків“

зчепленням таких і таких шелестів і гуків“

 

у Франка: „міг би не тілько показати нам такий а такий шматок природи“

у 50-томнику: „міг би не тільки показати нам такий і такий шматок природи“

 

у Франка: „згадаймо Міцкевичеве Zaczerwienił się od złości, Oblał się żół ią zazdrości. — а зрозуміємо“

у 50-томнику: „згадаймо Міцкевичеве Zaczerwienił od złości, Oblał się żół ią zazdrości, і зрозуміємо“

 

у Франка: „пригадаймо такі понятя, як високість і низькість [...] а зрозуміємо“

пригадаймо такі поняття, як високість і низькість [...] і зрозуміємо“

 

 

Змішування прислівника і прикметника:

 

у Франка: „Зовсїм противно поезия“

у 50-томнику: „Зовсім противна поезія“

 

у Франка: „Все доступне для його творчости, все має право доступу до штуки“

у 50-томнику: „Все доступно для його творчості, все має право доступу до штуки“

 

у Франка: „не те головно інтересно в тім простенькім описі українського ранку“

у 50-томнику: „не те головно інтересне в тім простенькім описї українського ранка“

 

 

Зміна інтонації:

 

у Франка: „яка пуста гра загальниками, означуванє одного неясного двома неясними!

у 50-томнику: „яка пуста гра загальниками — означування одного неясного двома неясними.

 

у Франка: „Яке право мають ті катеґориї вривати ся в сьвятий храм штуки, присьвячений самій красотї, гармонїї, здоровлю і приємности?

у 50-томнику: „Яке право мають ті категорії вриватися в святий храм штуки, присвячений самій красоті, гармонії, здоров’ю і приємності!

 

 

Зміна виділення:

 

у Франка: „У моїй хатинї синє море грає

у 50-томнику: „У моїй хатині сине море грає

 

 

Самовільне чергування форм:

 

у Франка: „зробився б вкінці таким нестерпним“

у 50-томнику: „зробив ся би вкінцї таким нестерпним“

 

у Франка: „на сьому й кінчить ся подібність“

у 50-томнику: „на сьому і кінчиться подібність“

 

у Франка: „може і мусить в великій мірі“

у 50-томнику: „може і мусить у великій мірі“

[можна би було пояснити нині обов'язковою орфографічною заміною "в" на "у" перед "в-"але: "тілько в виємкових" → "тільки в виїмкових"]

 

у Франка: „Тілько у ідеалїстів-пессімістів“

у 50-томнику: „Тільки в ідеалістів-песимістів“

 

у Франка: „стрічаємо і у нашого Шевченка“

у 50-томнику: „стрічаємо і в нашого Шевченка“

 

у Франка: „коли-б усї наші досьвіди“

у 50-томнику: „коли б всі наші досвіди“

 

у Франка: „лежать усе в одній позициї“

у 50-томнику: „лежать все в одній позиції“

 

у Франка: „основою всїх психічних актів“

у 50-томнику: „основою усіх психічних актів“

 

 

etc

 

у Франка: „присьвятимо кождому з тих змислів окремий роздїлик своєї працї“

у 50-томнику: „присвятимо кождому з тих змислів окремий розділок своєї праці“

 

 

 

Вартувало би щось написати в підсумку, але бракує ми слів.

 

(Далі буде)

 

12.05.2015