Непевна битва Google за пошук

ЄУ хвилюється через конкуренцію у сфері пошуку, тимчасом як ринок розколовся і Amazon та Facebook почали суперечку.

Футуристи кажуть, що загальна сума людських знань подвоюється щороку або що два роки і що швидкість цього зростає. «Увесь світ від зародження цивілізації до 2003 року створив п'ять ексабайтів інформації», – заявив голова ради директорів компанії Google Ерік Шмідт на конференції у 2010 р. «Нині така сама кількість створюється що два дні».

Це одна з причин, чому «загальний пошук» – прочісування всієї доступної у світі інформації та отримання результатів без диференціації – швидко стає безнадійно застарілим. В епоху виверження даних більш раціональним та ефективним є попередньо сортувати інформацію за категоріями. Тож не дивно, що ґуґлівський пошук став виділяти конкретизовані результати, краще орієнтовані на запити користувачів.

Однак законодавці виглядають розгубленими. Зважте, що нещодавно сказала Європейський комісар з питань конкуренції Маргрете Вестагер про офіційний позов ЄУ проти компанії Google: «Ми вважаємо, що спосіб дій в одній сфері, де вона має абсолютно позицію лідера на ринку загального пошуку, призвів до режиму сприяння, який не опирається на заслуги на іншому взаємопов'язаному ринку».

Це відображає абсолютно неправильне розуміння. Помилкою є вважати, що «загальний пошук» і «порівняння цін», чи «пошук товарів» є різними ринками.

Від моменту, коли це стало технологічно можливим, Google почав пристосовувати свої традиційні результати пошуку, щоб запропонувати своїм користувачам більш конкретизовані результати. Пошук товарів, який також є предметом невдоволення ЄУ, – це наступне поліпшенням у цьому тренді.

Користувачі Інтернету нині шукають інформацію з незліченних джерел: це інформаційні сайти (Вікіпедія та База даних фільмів в Інтернеті); ревю-сайти (Yelp і TripAdvisor); рітейл-сайти (Amazon та eBay) і соціальні мережі (Facebook і Twitter). Що в усіх тих сайтах є спільного? Вони віддають перевагу певному типу даних над іншими, щоб поліпшити релевантність інформації, яку вони доносять.

Здоровий глузд каже нам, що багато споживачів шукають музику на iTunes – вони не просто купують її там, – але ця справа пошуку по суті є невидимою для законодавців. Те саме відбувається з книжками та роздрібними товарами на Amazon. Онлайнові роздрібні продавці збирають, порівнюють і подають інформацію про свої продукти, а користувачі охоче споживають – і шукають – її прямо.

Певна річ, найпопулярніші пошуки покупців — ті, що їх ініціюють ймовірні клієнти. З іншого боку, інформаційні запити, які є традиційним засобом для існування Google, не надто цінні для рекламодавців. Фактично лише близько 30% пошуків у Google запускають якусь рекламу.

Ця динаміка дозволила Amazon почати позиціонувати себе як важливого гравця в рекламі й створювати рекламну мережу Amazon Sponsored Links. Рітейлери вважають, що вона має так багато даних про споживачів, що зможе націлювати рекламні оголошення набагато краще, ніж Google, який тепер називає Amazon своїм головним конкурентом.

Мобільний зв'язок і соціальні мережі також видозмінили пошук. Нині ми збуваємо більше часу, втупившись у наші телефони, ніж навіть в екрани наших телевізорів, і багато користувачів взаємодіють не через веб-сайти в їхніх браузерах, а через програмні додатки. Мобільний телефон привчив нас шукати миттєвої винагороди – негайних, доступних і локалізованих результатів пошуку. Ця революція міґрувала в комп’ютер, який сам став програмним додатком. Нині є настільні додатки і розширення браузера, які прямо приводять користувачів до конкурентів Google, як-от Kayak, eBay та Amazon, або які стягують і подають інформацію з тих сайтів.

Законодавці не вважають, що Facebook – це «пошук». Проте це веб-сайт, на якому користувачі витрачають найбільше часу (в чотири рази більше, ніж на Google), тож він має величезну вагу в конкуренції за передплатників інтернет-послуг та рекламу. А користувачі тепер щораз частіше зі своїми питаннями – наприклад, що робити під час вакацій у Нью-Йорку – звертаються до друзів у Facebook, замість того щоб шукати інформацію на Google.

Конкуренція між Google та Facebook посилюється, оскільки Facebook запроваджує мобільні платежі у Facebook Messenger й інтеґрує технологію з нещодавно придбаного пошукового сайту товарів TheFind.com у свої власні алґоритми. Минулого місяця Facebook почав дозволяти стороннім розробникам додатків продавати рекламні оголошення через його мережу, яка орієнтована на використання даних 1,2 мільярда його користувачів.

Все разом це становить серйозну загрозу позірній перевазі Google, насамперед у пошуку товарів. Amazon знає, які книжки ви прочитали, яку музику ви слухаєте і які товари ви купили. Facebook знає, що вам подобається, що подобається вашим друзям і як сильно ви впливаєте одні на одних. Рекламодавцям та роздрібним продавцям неважко зрозуміти, чому Amazon та Facebook є дедалі привабливішими партнерами.

Тож казати, що Google зможе використати свій успіх в загальному пошуку для того, щоб домінувати на більш спеціалізованих ринках, є абсолютним промахом. Тут нема нічого, що могло б хвилювати антимонопольних законодавців. Ті, хто конкурує з Google, не можуть і не мають бути цілком подібними на сам Google, однак попри те вони є конкурентами.

Джеффрі А. Манне, засновник і виконавчий директор Міжнародного центру права та економіки, Портленд, штат Ореґон