Зонд «Curiosity» знайшов на Марсі те, заради чого його туди відправили: докази існування середовища, яке колись було сприятливим для життя.
Хімічний аналіз проб, взятих з марсіанської породи, виявив, що вони містять глинисті мінерали, що сформувались у рідкій, солонуватій воді. Цікаво, що вода не була ні надто кислотною, ні надто лужною, щоб у ній не могло виникнути життя.
«Ми б могли запросто пити цю воду», - сказав Джон Гротцінген, астрогеолог з Каліфорнійського технологічного інституту у Пасадені та один з провідних технологів «Curiosity», анонсувавши подію на сьогоднішньому брифінгу у Вашингтоні.
Попередньо марсохід вже знаходив глинисті мінерали. Крім того, він виявив русло древньої ріки. Важливість сьогоднішнього відкриття, однак, полягає в тому, що марсіанська вода мала сприятливий для життя рівень pH. «Це однозначно підтверджує, що колись планета була придатна для життя», - каже Девід Блейк, головний інженер пристрою CheMin, який досліджує хімічний і мінералогічний склад марсіанського грунту за допомогою рентгенівського флуоресцентного випромінювання і рентгенівської дифракції.
Рентгенівський аналіз марсіанської породи виявив, що вона складається в основному з мінералів магматичного походження, таких як польовий шпат, піроксен, олівін та магнетит. Водночас близько 20% породи становили глинисті мінерали, які могли утворитися лише за присутності води. «Curiosity» також виявив у зразках породи солі, зокрема галіт, однак вчені стверджують, що вони безпечні для життя (на відміну від, наприклад, токсичних солей заліза, які раніше виявляв зонд «Opportunity»).
Аналогічні результати показав і інший пристрій зонду SAM (Sample Analysis at Mars; «Аналіз марсіанських зразків»), який за допомогою лазера нагрів досліджувану породу та дослідив газ, що виділився. Водяна пара виділилася лише за високої температури, що підтвердило наявність у породі глинистих матеріалів, - стверджує Пол Магаффі, інженер Центру космічних польотів ім. Годдарда (штат Меріленд), який керує пристроєм SAM.
Щоб детальніше дослідити зразки породи, «Curiosity» буде змушений збитися з графіку та подовше залишитися на дні кратера Гейла, - каже Джон Гротцінгер. Крім того, інженери зонду зараз намагаються виправити збій роботі комп’ютера, який чомусь запустив процес копіювання даних за 28 лютого. Раніше у роботі зонду вже були затримки: кілька днів тому інженери його вимкнули, щоб він не постраждав від потужного спалаху на Сонці.
На початку квітня «Curiosity» ще раз дослідить «камінь Джона Кляйна» (так інженери NASA охрестили досліджуваний зразок; Джон Кляйн – відставний американський футболіст-півзахисник) перш ніж почати подорож завдовжки 10 кілометрів до гори Еоліда, яка є його кінцевим призначенням.
13.03.2013